ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
12.05.09 Справа № 14/230
ПОСТАНОВА
м.Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого –судді Скрипчук О.С.
Суддів Дубник О.П.
Процика Т.С.
При секретарі Мацкулі Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід-агро”(далі ТзОВ “Захід-агро”) б/н і дати (вх. № 73 від 26.01.09 р.)
на рішення господарського суду Львівської області від 05.12.08 р.
у справі № 14/230
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”(далі ТзОВ“Райффайзен Лізинг Аваль”) , м. Київ
до відповідача: ТзОВ “Захід-агро”, м. Яворів Львівської області
про стягнення 176 654,16 грн.
за участю представників:
від позивача: Федорова Т.В.- представник;
від відповідача: Янклевич О.Я.- представник
ВСТАНОВИВ:
ТзОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ “Захід-агро” про стягнення 190 252,00 грн.
До прийняття рішення у справі, позивачем в порядку ст. 22 ГПК України подано клопотання про зменшення позовних вимог, в якому він просив стягнути з відповідача 176 654,16 грн. боргу по лізингових платежах. (а.с. 52).
Рішенням господарського суду Львівської області від 05.12.2009 року у справі № 14/230 позов ТзОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” до ТзОВ “Захід-агро” про стягнення 176 654,16 грн. задоволено. Суд стягнув з ТзОВ “Захід-агро” на користь ТзОВ “Райффайзен Лізинг Аваль”176 654,16 грн. боргу по лізингових платежах.
ТзОВ “Захід-агро” не погоджаючись з даним рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2008 року у справі № 14/230 і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права. Зокрема, скаржник посилався на те, що жодних ухвал про розгляд справи в господарському суду Львівської області відповідачем не було отримано.
У зв’язку з відставкою судді Слуки М.Г. та відповідно до розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2009 року справу № 14/230 передано на розгляд колегії у складі: головуючого судді Скрипчук О.С., суддів Дубник О.П., Процика Т.С.
ТзОВ“Райффайзен Лізинг Аваль” подало відзив на апеляційну скаргу б/н від 05.03.2009 року в якому просить рішення господарського суду Львівської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Між ТзОВ ТзОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»(Лізингодавець) та ТзОВ “Захід-агро” (Лізингоодержувач) 29.02.2008 року укладено договір фінансового лізингу № L 2013-02/08 (а.с. 6-8). Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) (надалі –договору купівлі-продажу) зобов’язується придбати Лінії по відгодівлі курчат-бройлера 2008 р. у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік, випуск, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації, а Лізингоодержувач зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплатити лізингові платежі на умовах цього договору (п.1 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Вентура»(Продавець), ТзОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»(Покупець, або Лізингодавець) і ТзОВ “Захід-агро” (Лізингоодержувач) 29.02.2008 року укладено договір купівлі-продажу № Р 2013-02/08 (а.с. 45-47). Продавець зобов’язується передати у власність Покупця, Покупець оплатити, а Лізингоодержувач прийняти обладнання згідно Додатку № 1 (Специфікації).
Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісією Лізингодавця. Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку ( п.п. 4.1, 4.2 договору фінансового лізингу).
Згідно акту приймання передачі лізинга від 29.09.2008 року. (а.с.9), який підписаний і скріплений печатками обох сторін, та на підставі договору купівлі –продажу від 29.02.2008 року № Р2013-02/08 Продавець передав у власність Покупцю (Лізингодавцю), а Лізингоодержувач прийняв лінію для відгодівлі курчат-бройлера на 2008 рік.
29.02.2008 року прийнято графік платежів, який підписаний і скріплений печатками обох сторін (а.с.9-10).
Так, специфікацією від 29.02.2008 року (а.с.48) визначено загальну вартість предмету лізингу, а саме 1667250,00 грн.
Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач порушив умови договору фінансового лізингу, не сплатив передбачені платежі.
В уточнені до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 176 654,16 грн. боргу по лізингових платежах. (а.с. 52).
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).
Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем боргу в сумі 176 654,16 грн. по лізингових платежах
Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
При цьому, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Оскільки, відповідач не розрахувався перед позивачем по лізингових платежах і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов’язань за договором фінансового лізингу в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 176 654,16 грн.
Посилання скаржника на те, що жодних ухвал про розгляд справи господарським судом Львівської області не було отримано відповідачем, чим було порушено ст. 64 ГПК України, колегією суддів не береться до уваги, з таких підстав.
Згідно п. 3.6 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Також, дана правова позиція викладена у п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”.
Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Крім того, про належне повідомлення відповідача у справі про призначення і відкладення розгляду справи свідчать також повідомлення про вручення поштового відправлення № 3611274, 3611266, 3787593, 3787585, 3830618, 3830600 (а.с 2-3, 24-25, 42-43).
Як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»при зверненні до господарського суду Львівської області було зазначено адресу ТзОВ «Захід-агро»: вул. С.Стрільців, 20, м. Яворів , Львівська область.
Ухвала господарського суду Львівської області від 13.10.2008 року у справі № 14/230 (а.с.1), якою засідання суду було призначено на 06.11.2008, яка була надіслана на адресу відповідача 13.10.2008, про що свідчить відмітка на звороті ухвали, а отримана відповідачем 17.10.2008 року, згідно з повідомлення про вручення поштового відправлення.
У зв’язку з неявкою представників сторін ухвалою господарського суду Львівської області від 06.11.2008 розгляд справи було відкладено на 25.11.2008. Зазначена ухвала була надіслана на адресу сторін 10.11.2008 року, про свідчить також відмітка на звороті ухвали, а отримана відповідачем 18.11.2008 року, згідно з повідомлення про вручення поштового відправлення.
У зв’язку з неявкою представника відповідача ухвалою господарського суду Львівської області від 25.11.2008 розгляд справи було відкладено на 05.12.2008 року. Зазначена ухвала була надіслана на адресу сторін 26.11.2008 року, про свідчить також відмітка на звороті ухвали, а отримана відповідачем 03.12.2008 року, згідно з повідомлення про вручення поштового відправлення.
Як встановлено колегією суддів, відповідач був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2008 року у справі № 14/230.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2008 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в господарський суд Львівської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Дубник О.П.
суддя Процик Т.С.
- Номер:
- Опис: стягнення 212100, 46 грн.,
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 14/230
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Скрипчук О.С.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.04.2010
- Дата етапу: 19.05.2010