АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/9613/15-кГоловуючий у 1-й інстанції Ломакін В.С.

Провадження № 11-кп/789/368/15 Доповідач - Кунець І.М.

Категорія - ухвала суду

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 р. м.Тернопіль

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Кунця І.М.

Суддів - Крукевич М. Н., Очеретяний Є. В.,

при секретарі - Жук В.М.

з участю:

прокурора - Єдинак І.В.

обвинуваченого - ОСОБА_2

представника потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Тернопілського міськрайонного суду від 11 серпня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженні, внесеного до Єдининого реєстру досудових розслідувань за № 12015210010000311 від 12.02.2015 року відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України -повернуто прокурору, який направляв його до суду у зв'язку з невідповідністю обвинувального акта вимогам КПК України.

Скасовано постанову старшого слідчого СВ Тернопільського МВ УМВС в Тернопільській області Слободян А.І. від 28 травня 2015 року у кримінальному провадженні №12015210010000311 про зміну процесуального статусу учасника кримінального процесу.

В апеляційній скарзі прокурор в кримінальному провадженні ОСОБА_4 просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Прокурор вважає, що висновки суду, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і судом істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону. Стверджує , що в обвинувальний акт внесено всі відомості, передбачені ст.291 КПК України. Матеріали досудового розслідування були подані для ознайомлення потерпілому та його представнику 29.05.2015 року. Після того було складено обвинувальний акт, який був затверджений прокурором 29.05.2015 року та скерований до суду. Висновки суду щодо зміни процесуального статусу ОСОБА_6 з потерпілої на свідка стосується встановлення обставин кримінального провадження, а тому прокурор вважає, що це питання не підлягало розгляду в підготовчому судовому засіданні, та мало встановлюватися під час судового розгляду. Також прокурор вважає, що викладені в ухвалі суду недоліки не є суттєвими і вони не перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду та направити обвинувальний акт до того ж суду на стадію підготовчого судового засідання. Обвинувачений вважає ухвалу суду незаконною, винесеною з порушеннями кримінального процесуального закону, оскільки законом передбачено лише оскарження рішення про відмову у визнанні потерпілим, а оскарження постанови про зміну процесуального статусу учасника кримінального процесу не передбачено. Також обвинувачений вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону і суд безпідставно прийшов до протилежного висновку.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора Єдинак І.В., яка просить суд задовольнити подані апеляційні скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який просить задовольнити подані апеляційні скарги, вивчивши матеріали судового провадження, дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до таких висновків.

Дане кримінальне провадження поступило до суду з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.296 КК України і оскаржувана ухвала постановлена у підготовчому судовому засіданні.

На цій стадії кримінального процесу суд визначає можливість на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України суд у підготовчому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Із вимог ч.2 ст.291 КПК України випливає, що обвинувальний акт повинен обов'язково містити відомості, які передбачені пунктом 1-9 вказаної частини статті.

Тобто законом передбачено право суду повернути обвинувальний акт прокурору з формальних підстав і за наявості таких порушень кримінального процесуального закону, які перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд вказав, що потерпілий ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_3 знайомилися з матеріалами кримінального провадження з 29 травня по 03 червня 2015 року, а в реєстрі матеріалів досудового розслідування зафіксовано, що ця процесуальна дія була вчинена 29 травня 2015 року і в цей же день було складено обвинувальний акт, який було направлено до суду. В зв'язку з цим суд вважає, що потерпілий та його представник були позбавлені можливості подати слідчому докази, заявити клопотання про проведення процесуальних дій, оскаржити рішення дії чи бездіяльність органів досудового розслідування, чим було порушено принцип змагальності сторін та права потерпілих.

Крім того, суд вважав, що на досудовому слідстві було безпідставно змінено статус ОСОБА_6 з потерпілої на свідка, чим порушено її процесуальні права.

Тому суд прийшов до висновку, що вказані недоліки обвинувального акту не дають можливості для прийняття рішення про його призначення до судового розгляду.

Як видно із ухвали, наведені в ній недоліки не пов'язані з відомостями, які мають міститися в обвинувальному акті у відповідності до ч.2 ст.291 КПК України.

Крім того, в процесі попереднього судового розгляду прокурор та обвинувачений ОСОБА_2, тобто сторони судового провадження вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Рішення про повернення обвинувального акту прокурору прийнято на підставі клопотання потерпілого ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_3

За змістом ст.26 КПК України суб'єктами диспозитивності в кримінальному процесі можуть бути тільки ті учасники кримінально-процесуальної діяльності, що виступають як сторони.

Згідно КПК потерпілий , його представник та законний представник можуть бути стороною обвинувачення у випадках, установлених цим Кодексом.

Частина 1 ст.296 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_2, не відноситься до справ приватного обвинувачення, а тому потерпілий та його представник в даному провадженні не є стороною обвинувачення.

Згідно ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень.

Оскільки сторони в даному кримінальному провадженні прокурор та обвинувачений вважали за можливе призначити його до судового розгляду, то суд не вправі був повертати обвинувальний акт прокурору за клопотанням потерпілого та його представника, які не є стороною кримінального провадження і не поділені правом ставити перед судом таке питання.

Таким чином, суд вийшов за межі наданих йому законом повноважень, в зв'язку з чим було постановлене незаконне судове рішення.

Оскільки потерпілий та його представник в даному кримінальному провадженні не є стороною обвинувачення, то безпідставними є посилання в ухвалі на порушення принципу змагальності сторін.

Також є безпідставними стверджування в ухвалі суду про порушення прав потерпілого, оскільки таких даних щодо ОСОБА_7, який є потерпілим в даному кримінальному провадженні, не наведено.

Щодо ОСОБА_6, то вона згідно обвинувального акту не є потерпілою і, згідно п.24 ст.3 КПК України іншим учасником судового провадження, а ОСОБА_3 є представником потерпілого ОСОБА_7

Разом з тим клопотання про повернення обвинувального акту прокурору та скасування постанови про зміну процесуального статусу ОСОБА_6 підписано потерпілими ОСОБА_7 і ОСОБА_6 та їх представником ОСОБА_3 (а.к.п. 18-22), що не відповідає матеріалам кримінального провадження.

Крім того, частиною 4 ст.291 КПК України передбачено, які саме документи додаються до обвинувального акту і подання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

На підставі обвинувального акту та долучених до нього документів неможливо зробити висновки, що ОСОБА_6 є потерпілою в даному кримінальному провадженні, а перевірити це неможливо, оскільки на цій стадії провадження прокурору заборонено подавати суду будь-які документи.

Таким чином, висновок суду про те, що ОСОБА_6 є потерпілою в даному кримінальному провадженні, є передчасним і не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.

Щодо відкриття матеріалів потерпілому ОСОБА_7 та його представнику ОСОБА_3, то воно проведено згідно з вимогами закону.

У відповідності до ч.7 ст.290 КПК України про відкриття стронами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням підлягає, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.

В матеріалах провадження є протокол, складений слідчим Слободян А.І. про надання потерпілому доступу до матеріалів досудового розслідування, який датований 29 травня 2015 року.

Таким чином, 29 травня 2015 року слідчий повідомив потерпілого про відкриття сторонами кримінального провадження, після чого в цей же день було складено обвинувальний акт.

Той факт, що потерпілий та його представник знайомилися з матеріалами кримінального провадження до 03.06.2015 року, значення не має, оскільки з моменту відкриття матеріалів іншій стороні досудове розслідування завершується.

Згідно п.11 ч.1 ст.56 КПК України на цій стадії процесу потерпілий має право знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом ч.9 ст.290 КПК України потерпілий та його пердставник зобов'язаний письмово підтвердити прокурору факт надання їм доступу до матеріалів з зазначенням найменуваня таких матеріалів.

Згідно ч.12 вказаної статті, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Як видно із наведеного, потерпілий ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_3 реалізували своє право на доступ до матеріалів і на цій стадії процесу будь-які їх права порушені не були. Тому доводи про це, наведені в ухвалі суду, не відповідають дійсності.

Таким чином, рішення суду про повернення обвинувального акту прокурору прийнято з порушенням вимог кримінального процесуального закону та без належного мотивування. При тому судом не вказано, чому наведені ним порушення перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду.

Тому ухвала суду підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, з призначенням нового попереднього судового розгляду в суді першої інстанції в тому ж складі суду, чим повністю задовольняються апеляційні скарги прокурора в кримінальному провадженні та обвинуваченого ОСОБА_2

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.26, 56, 290, 291, 314, 404, 405, 407, 409, 411, 412, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 11 серпня 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст.296 КК України повернуто прокурору, - скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання в тому ж складі суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Судді - три підписи

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду Тернопільської області І.М. Кунець