Справа № 2-399/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Бондаренко Г.Ю.

секретаря – Курко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області на неправомірні дії щодо не нарахування та невиплат підвищення до пенсії як дитині війни,суд, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі щодо не нарахування та невиплат підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з січня 2007 року по травень 2010 року у розмірі 4452 грн. 00 коп. та здійснювати виплату, з тих підстав, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, до яких вона відноситься, пенсії підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком. Однак, підвищення управлінням Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі за 2007 рік здійснено не було, а за 2008 рік та надалі така виплати проводиться в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком. Вважає такі дії відповідача неправомірними, при цьому посилається: на норми Конституції України; Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007, яким визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»; Закон України «Про соціальний захист дітей війни»; Закони України про Державний бюджет на 2007,2008 роки та інші нормативно-правові акти.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, попередньо подавши клопотання щодо підтримання позову та розгляду справи у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав заперечення, в якому позов не визнав, вказавши на відсутність чіткого механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Наголосивши на тому, що Пенсійний фонд України в Тлумацькому районі діяв виключно в межах повноважень визначеними законами України та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, що приймались та діяли у визначений позивачем період.Крім того, позивачем пропущено встановлений ст.257 ЦПК України трьохрічний строк звернення до суду з позовом. Просить відмовити у позові та слухати справу у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких підстав:

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позивачка є пенсіонером, народилася 18.11. 1940 року (а.с.6). Вона відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р., набув статусу «дитина війни»,(а.с.5), тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 р. було зупинено ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону).

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено. Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. У відповідності з вимогами ч.2 ст.152 Конституції України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню і виплаті передбаченої ст.6 Закону доплати до пенсії позивачу покладено на управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі.

Положення ч.3 ст.28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини - мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 вказаного Закону мінімального розміру пенсії за віком.

Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідач не нараховував та не виплачував позивачу вказане підвищення до пенсії, що мало бути нараховане і виплачене, починаючи з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. включно.

Стосовно вимоги за період з 22 травня 2008р.- 31 серпня 2010р. судом встановлено, що згідно п.41 розд.П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказані положення визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України в період з 22.05.2008 р. до 31.05.2010 р. нараховував та виплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Факт нарахування та виплати позивачці за вказаний період підвищення до пенсії тільки в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визнав також відповідач.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до часткового задоволення. Слід визнати неправомірними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. до 31.05.2010 р. та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та за період з 22.05.2008 р. до 31.05.2010 р.

Прохання позивача щодо стягнення конкретної суми на вимогах закону не базується, оскільки нарахування т виплата підвищення до пенсії є обов’язком відповідача, а не суду.

Що стосується Вимоги позивачки про зобов’язання відповідача призначити щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то така вимога не підлягає до задоволення , оскільки суд не вправі вирішувати спори на майбутній час.

Питання розподілу судових витрат по справі, суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України „Про державний бюджет на 2009 рік”, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково .

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області щодо не нарахування та невиплат Ціник ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року включно , із врахуванням виплачених сум.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 – 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору та 37 (тридцять сім) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Тлумацькому районному суді.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Тлумацький районний суд.

Головуючий Г.Ю. Бондаренко