Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року справа №805/1718/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Компанієць І.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2015р. у справі №805/1718/15-а за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоторг» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у сумі 21377,14 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоторг», в якому просив стягнути адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2013 році у сумі 17875,00грн. та пеню у сумі 3502,14грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2015р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що чинне законодавство не містить жодного положення про звільнення підприємства від адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу працевлаштування інвалідів у зв'язку з тим, що інваліди не направлялись на підприємство.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. №875-XII, встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

Статтею 18 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов'язку працевлаштування інвалідів.

Згідно зі звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів ТОВ «Новоторг» за 2013 рік (ф. №10-ПІ), наданого до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 8 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону №875 - 1 особа, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 17875,00грн. з розрахунку на одне необхідне до створення робоче місце.

У зв'язку з несплатою ТОВ «Новоторг» адміністративно-господарських санкцій Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувало підприємству пеню в сумі 3502,14грн. за 2013 рік.

Правильність розрахунків зазначених сум сторони не оспорюють.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Новоторг» протягом 2013 року надавались звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН, в тому числі для працевлаштування інвалідів.

Згідно листа Першотравневого районного центру зайнятості від 30.09.2013 року за №02-08/862, надана Товариством з обмеженою відповідальністю «Новоторг» вакансія кухонного робітника не підходила згідно висновку МСЕК про умови та характер праці для жодного інваліда, який звернувся до центру зайнятості за пошуком роботи.

В матеріалах справи також наявні копії звітів за формою №3-ПН за 2013 рік, поданих відповідачем до Першотравневого районного центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

Тож відповідачем виконано встановлений законом норматив щодо створення певної кількості робочих місць.

Частиною 1 статті 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (частина 4 статті 20 Закону №875-XII).

Фонд соціального захисту інвалідів діє відповідно затверджених на підставі ст.10 та ст.20 Закону №875-XII постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. №70 Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011р. №129.

Згідно положень статті 19 Закону №875-XII грошові кошти, які просить стягнути позивач, є штрафними санкціями. По своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю, тобто за неналежне виконання обов'язку покладеного законом.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За вимогами статті 18-1 Закону № 875-XII пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Відповідно до змісту положень, закріплених в Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, роботодавці подають до центру зайнятості звіти про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів.

Аналіз наведених норм свідчить про наявність у роботодавця обов'язку виділяти та створювати робочі місця для інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, а також повідомляти уповноважені органи про наявність вакансій (форма 3-ПН), але не займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Таким чином суд спростовує доводи апеляційної скарги стосовного вини підприємства у невиконанні вимог чинного законодавства щодо додержання встановленого нормативу створення робочих місць для інвалідів, що є порушенням правил здійснення господарської діяльності та підставою накладення адміністративно господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі №21-60а10, від 20.06.2011 року у справі №21-60а11, від 04.07.2011 року у справі №21-166а11.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2015р. у справі №805/1718/15-а за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоторг» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у сумі 21377,14 грн. - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2015р. у справі №805/1718/15-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів Сухарьок М.Г.

Блохін А.А.

Компанієць І.Д.