УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2015 р. Справа № 876/4706/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Іщук Л.П., Яворського І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року по справі № 807/3048/14 за позовом Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В:
Хустська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулася в суд з позовом, яким просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 216 472 грн..
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 03 квітня 2009 року Хустською об'єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області (правонаступником якої є позивач) було проведено виїзну планову перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 по 31 грудня 2008 року. Перевіркою встановлено, що відповідачем порушено: 1) статтю 7 пункт 7.4 підпункти 7.4.1, 7.4.5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" пункт 18 Наказу ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", зареєстрованого в Мін'юсті України 23 червня 1997 року № 233/2037. В результаті чого Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, донараховано податок на додану вартість в сумі 18542,90 грн., в т.ч. за лютий 2008 року в сумі 9816 грн., за травень 2008 року - 8726,90 грн.; 2) статтю 6 пункт 6.3 підпункт 6.3.3, статтю 7 пункт 7.1, статт 8 пункт 8.1 підпункти 8.1.1, 8.1.2 Закону України від 22 травня 2003 року № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" за неутримання податку з доходів фізичних осіб, при виплаті найманим працівникам, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 донараховано податку з доходів фізичних осіб найманих працівників, в сумі - 477,39 грн.; 3) статтю 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за проведення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат «Датекс МР-50» заводський номер ДУ-01003999, фіскальний номер 0717000426, який не зазначений у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на суму 173743,35 грн..
За результатами вищевказаної перевірки був складений акт перевірки № 474-17 від 03 квітня 2009 року (а.с.54-61).
На підставі вказаного акту перевірки 14 квітня 2009 року контролюючим органом були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій за № 0002001742 та № 0000762343, якими на підставі статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 80 000 грн. та 267 486,70 грн. відповідно (а.с.62, 63).
Відповідно до вимог статті 15 частини 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ліцензія видається за заявою суб'єкта підприємницької діяльності, до якої додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа. Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі.
Відповідно до статті 15 частини 20 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом підприємницької діяльності зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Судом встановлено, що не погоджуючись з вищевказаними рішеннями про застосування фінансових санкцій відповідач оскаржив їх в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової адміністрації у Закарпатській області № 2790/7/25-058 від 04 червня 2009 року частково скасовано рішення Хустської ОДПІ від 14 квітня 2009 року № 0000762343 про застосування фінансових санкцій у частині 51014,70 грн. штрафу та повністю скасовано рішення Хустської ОДШ від 14 квітня 2009 року № 0002001742 про застосування штрафних санкцій у сумі 80000 грн.; залишено без змін рішення Хустської ОДПІ від 14 квітня 2009 року № 0000762343 про застосування штрафних санкцій у сумі 216 472 грн. (108236,00 грн. х 200 %) (а.с.7-9).
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням ФОП ОСОБА_1 подав повторну скаргу до Державної податкової адміністрації України. Рішенням ДПА України від 29 липня 2009 року № 16083/7/25-0315 про результати розгляду повторної скарги залишено без змін рішення Хустської ОДПІ від 14 квітня 2009 року № 0000762343 про застосування фінансових санкцій з урахуванням рішення ДПА у Закарпатській області від 04 червня 2009 року № 2790/7/25-058, прийнятого за розглядом первинної скарги ФОП ОСОБА_1, а скаргу ФОП ОСОБА_1, - без задоволення (а.с 10, 11).
Рішення про застосування фінансових санкцій від 14 квітня 2009 року № 0000762343, було оскаржене відповідачем до Закарпатського окружного адміністративного суду з мотивів його протиправності. Постановою суду від 10 січня 2011 року у справі № 2а-2055/10/0770 позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено та скасовано рішення Хустської ОДПІ від 14 квітня 2009 року № 0000762343 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 216 472 грн.. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року у справі № 2а-2055/10/0770 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Хустської об'єднаної Державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій - залишено без змін (а.с.12).
Постановою Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2014 року № К/800/62103/13 касаційну скаргу Хустської ОДПІ задоволено, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року та Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі № 2а-2055/10/0770 скасовано, у позові відмовлено (а.с.13,14).
Відповідно до статті 72 частини 1 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особи, щодо яких встановлено ці обставини.
Сума фінансової санкції по рішенню про застосування фінансових санкцій від 14 квітня 2009 року № 0000762343 у розмірі 216 472 грн. станом на дату розгляду справи відповідачем не сплачена.
Відповідно до статті 17 частини 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (у редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - до суб'єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 гривень.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок). Зазначеним Порядком встановлено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. (пункт 5 Порядку).
Пунктом 9 Порядку встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій складається в трьох примірниках, один з яких залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення; другий - у 3-денний строк після його прийняття надсилається суб'єкту підприємницької діяльності або видається його уповноваженому представникові під розписку; третій - надсилається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності як платника податків для контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу.
Також даним Порядком передбачено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду (п. 10 Порядку).
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 56 пункту 56.1 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку або судовому порядку.
Відповідно до статті 56 пункту 56.18 абзацу 4 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.39 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином на підставі постанови Вищого адміністративного суду України суду від 16 липня 2014 року - рішення Хустської ОДПІ від 14 квітня 2009 року № 0000762343 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 216 472 грн. є правомірним та чинним. А відтак, грошове зобов'язання, що визначене таким рішенням - відповідно до статті 56 пункту 56.18 Податкового кодексу України, є узгодженим.
Згідно статті 59 пункту 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Хустською ОДПІ з метою погашення заборгованості відповідачу було надіслано податкову вимогу форми "Ф" № 347-25 від 10 вересня 2014 року (а.с.15). Вищевказана вимога була отримана позивачем 12 вересня 2014 року, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.15).
Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи
Відповідно до статті 102 пункту 102.4 Податкового Кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Заборгованість відповідача також підтверджується обліковою карткою платника податків (а.с.6, 64, 65).
Враховуючи те, що за відповідачем рахується податковий борг, а вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 216 472 грн..
Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року по справі № 807/3048/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь в справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Л.П. Іщук
І.О. Яворський