ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2006 р. | № 7/206-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддів: | Кочерової Н.О. Рибака В.В. Черкащенка М.М. |
розглянув касаційну скаргу | товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека “Біокон” |
на постанову | від 30.03.2006 Житомирського апеляційного господарського суду |
у справі | № 7/206-05 господарського суду Вінницької області |
за позовом | товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека “Біокон” |
до | приватного підприємства “Конекс” |
про | стягнення 4985,24 грн. |
за участю представників сторін:
від позивача Оксак М.В. дов. № 5 від 01.01.2006
від відповідача Івацько Т.П. дов. № 08-0517 від 19.07.2006
ВСТАНОВИВ:
В травні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю “Аптека Біокон” пред’явило в суді позов до приватного підприємства “Конекс” про стягнення основного боргу в сумі 2875,82 грн., пені в сумі 177,27 грн., 3% річних в сумі 29,54 грн., штрафу в сумі 287,58 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 115,03 грн. та відшкодування збитків в розмірі 1500 грн.
В червні 2005 року позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути суму загального боргу 4985,24 грн., який складається з несплаченої суми за отриманий товар в розмірі 2875,82 грн., пені в сумі 177,27 грн., 3% річних в сумі 29,54 грн., штрафу в сумі 287,58 грн., суми інфляційних нарахувань в розмірі 115,03 грн., та відшкодування збитків, понесених позивачем у зв’язку із захистом та відновленням свого порушеного права в розмірі 1500 грн., а в разі відсутності коштів –звернути стягнення на майно відповідача в сумі, що підлягає стягненню.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що на підставі договору купівлі-продажу від 16.01.2004 № 0019 позивачем на адресу відповідача за накладною № 997251 від 23.12.2004 поставлено товар на суму 79348,46 грн., який оплачений відповідачем частково в сумі 76472,64 грн. Товар на суму 79348,46 грн. був зданий ним перевізнику до перевезення і виданий відповідачу залізницею без недостачі про що зафіксовано у визначеному нормативними актами порядку. Відповідач відмовляється оплати товар на загальну суму 79348,46 грн. посилаючись на те, що товар надійшов на загальну суму 76472,64 грн.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 22.09.2006 (суддя Н.Говор) в позові відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.03.2006 (судді: Гулова А.Г. –головуючий, Пасічник С.С., Шкляр Л.Т.) рішення залишено без змін.
Відмовляючи в позові та залишаючи рішення без змін, судові інстанції виходили з того, що позивачем не доведено факт передачі товару відповідачу в момент здачі його перевізнику у кількості, зазначеній у накладній № 997251 від 23.12.2004р. та на суму 76471,64 грн.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю “Аптека “Біокон” просить скасувати постанову апеляційного господарського суду і прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених обставин та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами 16.01.2004 року товариство з обмеженою відповідальністю “Аптека “Біокон” (продавець) та приватне підприємство “Конекс” (покупець) уклали договір № 0019, предметом якого є купівля-продаж позивачем відповідачу лікарських засобів згідно накладних, в яких зазначається ціна та загальна вартість товару.
Пунктом 3.1 цього договору сторони встановили, що платежі за поставлений товар проводяться на умові відстрочки платежу строком 20 днів та на умові здійснення попередньої оплати.
Відповідно до п.4.1 при отриманні товару покупець зобов’язаний перевірити його якість та кількість, а у випадку виявлення нестачі, пред’явити на протязі трьох банківських днів претензію продавцю.
Судовими інстанціями досліджено, що 23.12.2004 року позивач здав перевізнику Південно-Західній залізниці, для доставки відповідачу, вантажобагаж медикаментів у кількості 39 місць вагою 191 кг.
Цей факт підтверджується перевізним документом на багаж, вантажобагаж, пошту серії АБ № 071139 від 23.12.2004 (а.с. 54) та заявою на відправку вантажобагажу від 23.12.2004 (а.с. 17).
Вантажобагаж був виданий відповідачу станцією Вінниця Південно-Західної залізниці 26.12.2004 та складений акт загальної форми (а.с. 27) про те, що вантажобагаж своєчасно не вивантажено, перевізні документи на вантаж отримані 25.12.2004 та видані одержувачу 26.12.2004.
При прийманні товару відповідач виявив розбіжності у кількості товару, зазначеного у накладній № 997251 від 23.12.2004 та фактично одержаного, про що склав акт довільної форми і повідомив про виявлену недостачу позивача.
Судовими інстанціями підставно не прийнято до уваги складений відповідачем акт, оскільки останній не відповідає вимогам Інструкції про порядок приймання продукції (товарів) за кількістю П-6.
При цьому касаційна інстанція погоджується з висновками господарських судів як першої, так і апеляційної інстанції про те, що позивачем не доведено факт передачі товару відповідачу в момент здачі його перевізнику у кількості, зазначеній у накладній № 997251 від 23.12.2004р. та на суму 76471,64 грн., враховуючи слідуюче.
Відповідно до ч. 2 ст. 664 ЦК України якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для поставки покупцеві.
Згідно ст. 115 Статуту залізниць вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Судовими інстанціями досліджено, та ТОВ “Аптека “Біокон” не доведено, що останнім на адресу відповідача було поставлено 57 найменувань лікарських засобів на суму саме 79348,46 грн.
Проте, матеріалами справи підтверджено, що у заяві на відправлення багажу вартість товару позивач вказав в сумі 100 грн., без посилання на накладну № 997251 від 23.12.2004, а в зазначеній накладній відсутнє посилання на те, що товар вагою 191 кг знаходиться у 39 тарних місцях, які передаються перевізникові для поставки покупцю. Отже, вказані документи містять різну інформацію про товар, який мав отримати відповідач у справі та про його вартість.
Підпунктом 4.4 договору купівлі-продажу № 0019 від 16.01.2004, сторони передбачили, що підтвердження прийняття товару здійснюється на підставі оформлених накладних та довіреностей покупця.
Враховуючи умови укладеного між сторонами договору, довіреність серії ЯИЧ № 844033 від 29.12.2004 та підписану представником покупця накладну № 997251, господарські суди правомірно встановили, що покупець прийняв товар на суму 76471,64 грн.
За таких обставин, прийнята у справі постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, підстав для її скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду і не заслуговують на увагу.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 , 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека “Біокон” залишити без задоволення, а постанову від 30.03.2006 Житомирського апеляційного господарського суду у справі № 7/206-05 без змін.
Головуючий Н. Кочерова
С у д д і: В.Рибак
М. Черкащенко