ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

за участю представників сторін:

від позивача         не з'явилися

від відповідача     не з'явилися

від прокуратури  не з'явилися

від скаржника      не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

          У вересні 2005 року суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Південна будівельна компанія” про визнання права власності на самочинно збудоване двоповерхове нежитлове приміщення -кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1”, загальною площею 278,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та про визнання права власності на самочинно збудований комплекс літніх типових будиночків в кількості шести одиниць загальною площею 137,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2.

В обгрунтування позовних вимог зазначав, що є землекористувачем земельної ділянки та власником незакінченого будівництвом об'єкта -літнього кафе-мороженого “ІНФОРМАЦІЯ_1” та комплексу літніх дерев'яних будиночків які були збудовані СПД за власні кошти згідно з узгодженим та затвердженим усіма компетентними органами проектом. Спірні об'єкти були введені в експлуатацію. Отже власником зазначених об'єктів нерухомості є СПД ОСОБА_1

Що стосується відповідача, то згідно укладеного 24.06.04 між СПД ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ “Південна будівельна компанія” (Підрядник) договору підряду останній провів будівельно-оздоблювальні роботи в спірних об'єктах, що не дає йому яких-небудь прав на ці об'єкти.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.10.2005 (суддя Малярчук І.А.) позов задоволено.

Визнано за СПД ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване двоповерхове нежитлове приміщення кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1”, загальною площею 278,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається згідно даних технічного паспорту від 20.03.03 із: перший поверх: а) торговий зал; б) кухня; в) мийка; г) роздягальна; д) коридор; е) умивальник; другий поверх: л) більярдна.

Визнано за СПД ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований комплекс літніх типових будиночків в кількості шести одиниць загальною площею 137,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, кожний із яких згідно даних технічного паспарту від 03.06.05 складається із: а) основна кімната; б) санвузол; в) навіс.

В касаційному поданні заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради просить скасувати рішення господарського суду повністю та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що спірне рішення стосується законних прав і обов'язків власника земельної ділянки територіальної громади в особі Одеської міської ради, яка не була залучена до участі у справі.

Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України  вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

          Відповідно  до ст. 107  ГПК  України  сторони  у  справі  мають  право  подати  касаційну  скаргу,  а прокурор  касаційне  подання  на  рішення  місцевого  господарського  суду, що набрало законної сили, та постанову  апеляційного  суду.  Касаційну  скаргу  мають  право  подати  також  особи, яких  не  було  залучено до участі  у  справі,  якщо  суд  прийняв  рішення  чи постанову, що  стосується  їх  прав  і  обов'язків.

          Обґрунтовуючи касаційне подання заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради зазначав, що об'єкт навколо якого склалися спірні правовідносини -кафе-бар “ІНФОРМАЦІЯ_1” (двоповерхова окремо стояча будівля) та комплекс із 6 літніх будиночків є відповідно до п.1 ст. 181 ЦК України нерухомим майно, тобто об'єкт, розташований на земельній ділянці, пересування якого неможливо без знецінення та зміни його призначення.

          Відповідно до ч.1 ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини відповідно до ч. 1 ст. 3 цього Кодексу регулюються Кон-

ституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

          Згідно ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”  земля в межах м. Одеси є комунальною власністю та належить територіальній громаді м. Одеси, представником якої є Одеська міська рада. Так, відповідно до п. б ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктом права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 83 цього Кодексу землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

          Окрім того до виконавчої компетенції Одеської міської ради відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” вирішення питань у сфері регулювання земельних відносин є винятковою компетенцією Одеської міської ради, а саме: розпорядження землями територіальної громади м. Одеси, надання в користування земель, що відносяться до комунальної власності, здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності.

          Вказані обставини не були предметом дослідження суду.

Так, задовольняючи позов і визнаючи за СПД фізичною особою ОСОБА_1 права власності на спірні об'єкти нерухомості, господарський суд виходив з п.1, 3, 5 ст. 376 ЦК України якими передбачено, що житловий будинок, інше нерухоме майно вважається самовільним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Право  власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинне збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 111¹⁰ ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський  суд  прийняв  рішення  або  постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Враховуючи наведене, суд при розгляді справи вирішив питання про права та обов'язки особи -власника земельної ділянки територіальної громади в особі Одеської  міської ради, яка не була залучена до участі у справі.

З огляду  на  межі  перегляду  справи в касаційній  інстанції, передбачені  ст. 111⁷ ГПК  України,  відповідно до якої  касаційна  інстанція  не  має  права  встановлювати  або вважати  доведеними  обставини, що не були   встановлені  в рішенні  господарського  суду,  а доводи  касаторів  щодо  порушення  їх  прав   стосуються  саме  встановлення  обставин справи,  постановлене  судове   рішення  не можна  визнати  обґрунтованим.           

          Зважаючи на викладене, Вищий господарський суд вважає, що рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи слід залучити до участі у справі Одеську міську раду для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи і в залежності від встановленого у відповідності з вимогами закону вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹ -111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                            ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради задовольнити.

Рішення від 24.10.2005 господарського суду Одеської області у справі № 25/271-05-9048 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий                                                                         Н. Кочерова

Судді:                                                                                     В.Рибак

                                                                                               М. Черкащенко