Судове рішення #50483
4/377

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

20 липня 2006 р.                                                                                   

№ 4/377  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:


головуючого судді:

Кочерової Н.О.,

суддів:

Рибака В.В.,

Черкащенка М.М.,


                                      за участю представників сторін:

від позивача –


не з’явилися;

від відповідача –


не з’явилися;


розглянувши  матеріали касаційної  скарги  

Державного комітету України з державного

матеріального резерву

на  постанову

Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2006р.


у справі

№4/377 господарського суду міста Києва          


за позовом

ВАТ “Балтське хлібоприймальне підприємство”


до

Державного комітету України з державного

матеріального резерву


про

зміну способу та порядку виконання рішення


                                                            ВСТАНОВИВ:


Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.11.05 у справі № 4/377 заява ВАТ “Балтське хлібоприймальне підприємство” щодо зміни виконання судового рішення у цій справі задоволена.


Звернуто стягнення на кошти Державного Комітету України з державного матеріального  резерву України на суму 61101,79 грн., які  знаходились на рахунку ВАТ “Севастопольський маяк”.


Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.06 зазначена ухвала залишена без зміни.


У поданій касаційній скарзі Державний Комітет України з державного матеріального резерву просить скасувати цю постанову; прийняти нове рішення, яким відмовити ВАТ “Балтське хлібоприймальне підприємство” у задоволенні заяви  про зміну виконання судового рішення.


При цьому скаржник посилається на порушення судом процесуального закону, зокрема, ст. 121, 104 Господарського процесуального кодексу України з підстав, які викладені в скарзі; заперечує можливість стягнення з його рахунку коштів, оскільки його діяльність  фінансується з державного бюджету.


Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши юридичну оцінку попередніми судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення  касаційної скарги.


Матеріалами справи, що було також предметом судових досліджень, підтверджується наступне.


Рішенням  господарського суду м.Києва  від 16.07.02 у справі № 4/377 задоволено позов ВАТ “Балтське хлібоприймальне підприємство” щодо стягнення з Державного  Комітету України  з державного матеріального резерву 61101 грн. боргу. ( а.с. 95).


На виконання цього рішення видано наказ, який було подано до Відділу  примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для виконання.


Виконавче провадження  з примусового виконання  судового рішення відкрито 09.08.04. ( постанова відділу № 92/5 від 09.08.04).


Відповідно зі змістом ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови  господарського суду, що набрали законної сили,  є обов'язковими по всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.


Статтею  53 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець має право на пропозицію боржника або стягувача, звернути  стягнення на майно боржника, що знаходиться в інших осіб; а також на майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.


Зазначені особи зобов'язані на запит  державного виконавця надати у визначений ним строк відомості про належне  боржникові майно чи кошти, які вони повинні передати боржникові.


На письмовий запит державного виконавця ВАТ “Севастопольський маяк” повідомив, що матеріальні цінності, поклажедавцем  яких був Державний Комітет України з державного матеріального резерву, були продані згідно ст. 945 Цивільного кодексу України у зв'язку  з істотними змінами умов зберігання, неможливості забезпечити схоронність матеріалів.


Кошти від цієї реалізації в сумі 644085,88 грн. знаходяться у нього на поточному рахунку 26003317099001 в СФКП “Приват Банк” код ЄДРПОУ 14308813, МФО 325935.


Відповідно до абз. 2 п.10 ст. 14  Закону України “Про державний матеріальний резерв” у разі недоцільності  закладення і зберігання матеріальних цінностей або виключення їх з номенклатури, скасування мобілізаційного чи іншого спеціального завдання юридичної особи, які реалізували матеріали, відшкодовують вартість матеріальних цінностей державного резерву.


Згідно п.3 Порядку спрямування надходжень від реалізації розброньованих  матеріальних цінностей  мобілізаційного резерву та від реалізації матеріальних цінностей державного резерву до Державного бюджету України, затвердженого наказом Державного комітету України з державного матеріального резерву та Державного казначейства України від 12.10.05 № 289/186 кошти, отримані від розброньованих  матеріальних цінностей мобілізаційного  резерву та від  реалізації  матеріальних цінностей державного резерву, зараховуються на рахунок Держкомрезерву України.


Отже, кошти, які були отримані  ВАТ “Севастопольський маяк” належать Державному Комітету України з державного матеріального резерву.


Згідно ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний провести  виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.


З урахуванням встановлення судами  того, що рішення господарського  суду м. Києва № 4/377 від 16.07.02 не виконано, а відсутність грошових коштів на рахунках боржника та неможливість звернення стягнення на його майно робить його виконання неможливим, суди правомірно прийшли до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ВАТ “Балтське  хлібоприймальне підприємство”.


В судових засіданнях приймали участь представники відповідача                     ( скаржника), що спростовує його доводи щодо порушення судами вимог процесуального законодавства.


Зазначене свідчить про повноту  встановлення судовими інстанціями обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального та процесуального права, спростовує доводи  касаційної  скарги.



На підставі  викладеного  та  керуючись ст.ст. 1115, 1117,  1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                  ПОСТАНОВИВ:


Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.06 у справі № 4/377 залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.







Головуючий,  суддя                                                                Н. Кочерова






С у д д і:                                                                                     В. Рибак




                                                                                                    


                                                                                                   М.Черкащенко                                                         

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація