ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418

УХВАЛА

 

 

19.01.2007

Справа №2-28/862-2007

За позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Гвардієць», с. Охотське Нижньогірського району,

до відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь,

про скасування рішення                                                                                                          

                                                                                                    Суддя С. М. Альошина

                                                    П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Пінчук М.В. – представник по довіреності від 03.01.2007 року;              Перець О.І. – представник по довіреності від 03.01.2007 року.

Від відповідача – Бєлогуб Г.Б. - юрисконсульт, довіреність № 002-Д від                  04.01.2007 року.

Суть спору:

         Приватне сільськогосподарське підприємство «Гвардієць», с. Охотське Нижньогірського району, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, про скасування рішення відповідача з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 21.11.2006 року (протокол № 567) про обчислення Приватному сільськогосподарському підприємству «Гвардієць» сплати електричної енергії на суму 14 108,60 грн. на підставі акту № 7241 від 02.11.2006 року.

          Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

              

Представник відповідача у засіданні суду, на виконання вимог ухвали господарського суду від 15.12.2006 р., надав суду відзив на позовну заяву № 10/1643 від 28.12.2006 р.,  в якому відповідач з позовними вимогами не погодився та просив припинити провадження у справі, вказавши на те, що позовні вимоги, на його думку, не є підвідомчими господарському суду у розумінні ст. 12 ГПК України.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

        

      Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про скасування рішення відповідача з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 21.11.2006 року (протокол № 567) про обчислення Приватному сільськогосподарському підприємству «Гвардієць» сплати електричної енергії  на суму 14 108,60 грн. на підставі акту № 7241 від 02.11.2006 року.

       

        Згідно зі ст. 12 ГПК України такі вимоги господарським судам України не підвідомчі, тому що відповідно до цієї статті господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав,

зазначених у законодавстві, справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Таким чином, як впливає з приписів даної правової норми, господарським судам підвідомчі справи у спорах, крім тих, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.

Відповідно до пункту 1 Роз’яснень Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто і індивідуальні.

Захист прав суб’єктів господарювання та споживачів визначений ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно частини 2 якої кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов’язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно- господарських санкцій; застосування адміністративно – господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З приписів даної правової норми випливає, що права і законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших  суб’єктів,  що  суперечать  законодаству,  ущемляють  права  та законні інтереси

суб’єкта гоподарювання або споживачів. Отже у даній правовій нормі йдеться про акти юридичні, волевиявлення в яких формально обов’язкові до виконання.

                  

        Як було вказано вище, позивач просив скасувати рішення відповідача з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 21.11.2006 року (протокол № 567) про обчислення позивача сплати електричної енергії  на суму 14 108,60 грн. на підставі акту № 7241 від 02.11.2006 року.

                 

          Оскільки зазначене позивачем рішення не є волевияленням, обов’язковим до виконання позивачем, то спосіб захисту, обраний позивачем, є таким, що задоволенню не підлягає, оскільки не передбачений чинним законодавством України.

            Таким чином, провадження у справі підлягає припиненню на підставі                    п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України та  п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993 р. сплачені судові витрати підлягають поверненню позивачеві.

            

            На підставі викладеного, керуючись ст. 47, п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського  процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

     

1). Провадження у справі   припинити.

2). Повернути Приватному сільськогосподарському підприємству «Гвардієць»  (97100, Нижньогірський район, с. Охотське, п/р 260036786 в КРД АППБ «Аваль»              м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 30889192) з Державного бюджету України                (р/р 31118095600002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ЗКПО 22301854) державне мито у розмірі 141,09 грн., перераховане за квитанцією  № 241 від 08.12.2006 р.

3). Повернути Приватному сільськогосподарському підприємству «Гвардієць»  (97100, Нижньогірський район, с. Охотське, п/р 260036786 в КРД АППБ «Аваль»              м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 30889192) з Державного підприємства «Судовий інформаційний центр» (03680, м. Київ, вул. Трутенко, 2, р/р 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, перерахованих за квитанцією № 243 від 08.12.2006 р.

Видати накази.

  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.