Ухвала

іменем україни

08 жовтня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за поданням виконуючого обов'язки начальника відділу Державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області щодо затвердження мирової угоди укладеної в процесі виконання виконавчого провадження № 15885366 з примусованого виконання виконавчого листа Обухівського районного суду № 2-1211/2009 від 26 жовтня 2009 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суми боргу за договором позики та понесених судових витрат, за касаційною скаргою ліквідатора суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 11 лютого 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року в.о. начальника відділу державної виконавчої служби звернувся до суду із поданням щодо визнання мирової угоди на стадії виконання судового рішення, яка складена сторонами виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1211/2009.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 21 листопада 2014 року у визнані мирової угоди відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 11 лютого 2015 року ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 листопада 2014 року скасовано та постановлено нову, якою подання в.о. начальника відділу ДВС Обухівського МУЮ Снєгірьова В.В. задоволено.

Визнано мирову угоду, укладену на стадії виконавчого провадження №15885366 з примусового виконання виконавчого листа Обухівського районного суду Київської області №2-1211/2009 від 26 жовтня 2009 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суму боргу у розмірі 610 708 грн 80 коп. за договором позики та 1 730 грн понесених судових витрат, згідно якої: 1) боржник ОСОБА_4 визнає та підтверджує існування перед стягувачем ОСОБА_5 за рішенням суду суму боргу за договором позики в розмірі 610 708 грн 80 коп., та 1 730 грн понесених судових витрат; 2) боржник ОСОБА_4 передає, а стягувач ОСОБА_5 приймає у власність, в рахунок часткового погашення наявної заборгованості належні боржникові на праві власності транспортні засоби: Renault Magnum д.н.з. НОМЕР_1, 2002 року випуску, червоного кольору; Renault Magnum д.н.з. НОМЕР_2, 1999 року випуску, білого кольору; причіп-фургон д.н.з. НОМЕР_3, білого кольору, загальною ринковою вартістю 165 530 грн, які державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції Київської області на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, акта опису та арешту майна перебувають під арештом та передані на відповідальне зберігання ОСОБА_8; 3) боржник ОСОБА_4 визнає за стягувачем ОСОБА_5 право власності в цілому на транспортні засоби, а саме: Renault Magnum д.н.з. НОМЕР_1, 2002 року випуску, червоного кольору; Renault Magnum д.н.з. НОМЕР_2, 1999 року випуску, білого кольору; причіп-фургон д.н.з. НОМЕР_3, білого кольору, загальною ринковою вартістю 165 530 грн; 4) боржник ОСОБА_4 визнає перед стягувачем ОСОБА_5 залишок боргу за договором позики та рішенням суду в розмірі 445 178 грн 80 коп., що становить різницю між загальною сумою боргу 610 708 грн 80 коп., та вартістю переданих у власність транспортних засобів 165 530 грн; 5) боржник та стягував домовилися, що будь-які витрати, пов'язані з виконавчим провадженням, що виникатимуть чи можуть виникнути після визнання судом умов цієї мирової угоди, покладаються на боржника; 6) стягував заявляє, що з моменту підписання цієї мирової угоди не матиме жодних майнових претензій до боржника, з приводу часткової заборгованості, погашення якої є предметом цієї мирової угоди; 7) стягував та боржник також домовляються, що наслідком набуття чинності цією мировою угодою та визнання її судом відповідно до ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження в частині вказаної частини суми боргу та вартості переданого стягувачеві майна та право стягувача після зняття арешту та обмежень зареєструвати у відповідних органах влади своє право власності на прийняті в рахунок часткового погашення боргу транспортні засоби; 8) сторони даної угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї мирової угоди; 9) сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам.

Провадження у даній справі закрито.

У касаційній скарзі ліквідатор суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постановляючи ухвалу про задоволення подання державного виконавця про визнання й затвердження мирової угоди, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що умови мирової угоди відповідають вимогам закону та не порушують права та свободи інших осіб.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог чинного ЦПК України на стадії касаційного розгляду справи неприпустимо.

Отже, ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для її скасування відсутні, тому в силу вимог ч. 3 ст. 332 ЦПК України ця ухвала підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ліквідатора суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 - ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 11 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Коротун

М.В. Дем'яносов

А.В. Маляренко