ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

28.05.09

Справа №2а-271/09/2770

 

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Плієвої Н.Г. ,

при секретарі - Авраменко Г.С.,

 

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2., довіреність НОМЕР_1 від 20.01.2009

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу

за позовом  ОСОБА_1     

до  Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України      

про стягнення середньої  заробітної плати

Суть спору:

 

ОСОБА_1звернулась до суду з адміністративним позовом до  Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення середньої  заробітної плати за час вимушеного прогулу, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення матеріально-побутових проблем за 2007-2008 роки, матеріальної допомоги у зв'язку з вагітністю, індексу інфляції та 1% від стягненої суми позову у зв'язку із стягненням цього відсотка Приватбанком.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01 квітня 2009 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-271/09/2770, призначено попереднє судове засідання на 16.04.09.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16.04.2009 закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду на 24.04.2009.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні неодноразово оголошувалася перерва.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, крім того, позивачем було збільшено позовні вимоги. На виконання ухвали суду позивач надала розрахунок позовних вимог згідно з яким просить стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14.03.2008 по травень 2009 в розмірі 36441,60 грн.; матеріальну допомогу на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки  у розмірі 4494,00 грн.; матеріальну допомогу на вирішення матеріально-побутових проблем за 2007, 2008, 2009 роки у розмірі 4494,00 грн.; матеріальну допомогу у зв'язку з вагітністю у розмірі посадового окладу - 1498 грн. та 1 % від стягнутої суми у зв'язку із стягненням цього відсотку Приватбанком з  суми позову - 718,36 грн.

У зв'язку із підвищенням посадових окладів до суми стягненої середньої заробітної плати за попереднім позовом позивач просить стягнути 1519,32 грн., а також індексацію суми середньої заробітної плати за цим позовом на відсоток інфляції за період з 13.03.2008 до квітня 2009 в розмірі 3655,96 грн. 

Загальна сума, заявлена позивачем до стягнення  складає 57043,03 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вважає їх необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

 

Як вбачається з матеріалів справи, наказом № 8-к від 03.05.2007 ОСОБА_1 було звільнено з посади завідуючої сектором досліджень та розслідуваній Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 13.03.2008 у справі № 2а-46/08 за позовом ОСОБА_1 до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання неправомірним наказу про звільнення, спонукання поновити на роботі, відшкодування моральної шкоди було скасовано наказ № 8-к від 03.05.2007 про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст. 40 КЗпП України. ОСОБА_1 було поновлено на посаді завідуючої сектору досліджень Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України. З відповідача на користь ОСОБА_1 було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 18372,56 грн. без урахування утримання податків та зборів, у відшкодування моральної шкоди стягнуто 3000 грн., а всього - 21372 грн. 56 коп.

Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 19.06.2008 постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 13.03.2008 в частині визначення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінено.

З Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 13515,17 грн. без врахування утримання податків та зборів. В іншій частині постанову суду залишено без змін.

Згідно з частиною 5 статті 254 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач була присутня Апеляційному суді м. Севастополя при оголошенні постанови 19.06.2008 та їй також було зрозуміло час набрання законної сили вказаною постановою.

На виконання постанови Ленінського районного суду м. Севастополя від 13.03.2008 та постанови Апеляційного суду м. Севастополя від 19.06.2008 головою Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України 20.06.2008 було видано наказ № 12-к (р.с) про скасування наказу № 8-к від 03.05.2007 "Про звільнення ОСОБА_1" та про поновлення ОСОБА_1 на посаді завідуючої сектору досліджень та розслідувань Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, про що зроблено відповідний запис в трудову книжку ОСОБА_1

Однак 20.06.2008 року позивач на роботу не вийшла, та про намір приступити до виконання своїх службових обов'язків відповідача не повідомила.

У відповідності до ст. 25 Закону "Про виконавче провадження", п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України рішення про поновлення на роботі працівника, незаконно звільненого з роботи або незаконно переведеного на іншу роботу, підлягає негайному виконанню. Однак дії по виконанню рішення про поновлення на роботі не повинні відбуватися негайно після проголошення рішення незалежно від волі працівника, поновленого судом на роботі. Визнане судом право працівника на поновлення на роботі має приватний характер, тому воно не може бути реалізоване без волевиявлення цього працівника.

Статтею 258 КАС України встановлено, що виконавчий лист видається судом, який прийняв рішення за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення.

Виконавчий лист може бути пред'явлено до виконання в день ухвалення рішення про поновлення на роботі. Державний виконавець зобов'язаний порушити виконавче провадження по виконанню рішень, які підлягають негайному виконанню, "не пізніше наступного дня після одержання" заяви. В той же день повинні бути зроблені відповідні виконавчі дії (частина третя ст. 25 Закону "Про виконавче провадження").

Як встановлено в судовому засіданні позивач до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України з 20.06.2009 та до даного часу з питання виконання постанови суду в частині поновлення її на роботі не зверталася.

Виконавчий лист щодо виконання рішення суду в частині поновлення на роботі було отримано ОСОБА_1. в Ленінському районному суді м. Севастополя 28.10.2008, проте як вбачається з пояснень позивача, вона не пред'являла виконавчий лист до виконання, оскільки їй було відомо, що відповідачем рішення суду оскаржується до Вищого адміністративного суду України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач отримувала та пред'являла до виконання виконавчий лист щодо стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди,  та в цієї частині рішення суду виконане.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата  - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до наказу Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 09.10.1995 № 253 табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати застосовуються для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці.

Як вбачається з табелів відпрацьованого часу в Севастопольському міському територіальному відділенні Антимонопольного комітету України з червня 2008 по травень 2009 позивач не виконувала свої трудові обов'язки. В судовому засіданні позивач також не заперечує, що до виконання трудових обов'язків не приступала.  Таким чином правові підстави для виплати середньої заробітної плати ОСОБА_1. за період 13.03.2008 по травень 2009 відсутні.

Крім того, як вбачається з свідоцтва про народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 року у позивача народилася дитина - донька ОСОБА_3 - та фактично з цього часу позивач набула права на отримання допомоги у зв'язку з народженням дитини.   

Виплата допомоги при народженні дитини здійснюється відповідно до законів України: "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та  "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, а також члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) та допомога по вагітності та пологах.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Однак, як встановлено в судовому засіданні листок непрацездатності у зв'язку вагітністю та пологами позивач до Севастопольського міського територіального відділення антимонопольного комітету України не надавала, а тому у відповідача не було правових підстав для надання цих видів допомоги.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що позивачем в Управлінні праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя в період з жовтня 2007 по жовтень 2008  було отримано допомогу на дитину на підставі ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Таким чином, позивач з 20.06.2008 року мала право на отримання соціальної допомоги у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", але цим правом не скористувалася.

Відповідно до ст. 614 ЦК України обов'язковою підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина (умисел чи необережність).

З часу набрання рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя законної сили у відповідача виникло зобов'язання щодо перерахування суми, стягнутої за рішенням суду. На виконання рішення суду позивачем була перерахована вся сума грошових коштів, яка вказана у виконавчому листі на рахунок державної виконавчої служби..

Як вбачається із заяв ОСОБА_1 на ім'я начальника виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в м. Севастополі позивачем було вказано розрахунковий рахунок в СФ АКБ "Приватбанк", на який вона просила перерахувати грошові кошти, стягнені за рішенням суду в порядку примусового виконання.

У відповідності до вказаних заяв, відділом ДВС стягнуту за рішенням суду суму було зараховано на розрахунковий рахунок в СФ АКБ "Приватбанк", вказаний позивачем.

Суд приходить до висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1  щодо стягнення 1 % Приватбанку в сумі 718,36 грн. з відповідача,  оскільки вини останнього у стягненні цієї суми СФ АКБ "Приватбанком" не має.

Крім того, як встановлено у судовому засіданні з часу поновлення позивача на роботі - 20.06.2008 - у неї виникло право на звернення до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України для отримання зарплатної картки у встановленому законом порядку та отримання стягнутої за рішенням суду суми на цю картку, однак позивач цим правом не скористувалася.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну службу" державним службовцям може бути надана матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до ст. 35 Закону «Про державну службу» державним службовцям допомога на оздоровлення виплачується при наданні щорічної відпустки у розмірі посадового окладу. При цьому згідно з пп. 3 п. 2 постанови Кабміну від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" керівники органів мають право за наявності коштів надавати працівникам допомогу на оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячну заробітну плату працівника.

Таким чином діючим законодавством керівник органу наділений правом надавити матеріальну допомогу працівникам, та це не є його обов'язком.

Крім того, як встановлено у судовому засіданні із заявами про надання матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань до керівника Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_1. не зверталася, а тому підстави для  задоволення позовних вимог в частині стягнення матеріальної допомоги за 2007-2009 роки також відсутні.

Вимоги щодо стягнення суми 1519,32 грн.  у зв'язку із підвищенням посадових окладів до суми середньої заробітної плати за попереднім позовом не підлягають задоволенню, оскільки постанова Ленінського районного суду м. Севастополя від 13.03.2008 набрала законної сили 19.06.2008 та до компетенції Окружного адміністративного су м. Севастополя не відноситься внесення змін до вказаної постанови.

Відмовляючи у задоволенні позову щодо стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 13.03.2008 по квітень 2009 року суд також приходить до висновку, з що з цих підстав не підлягають задоволенню й вимоги щодо індексації суми середньої заробітної плати за вказаний період.

Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана у порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 02.06.2009 о 17-00 годин.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 150, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного  суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

 

Суддя                                                         Н.Г. Плієва