Справа № 305/467/15-ц

У Х В А Л А

22 жовтня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого: Дроботі В.В.

суддів: Власова С.О., Бисаги Т.Ю.

при секретарі: Рогач О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою районного відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції на ухвалу Рахівського районного суду від 18 червня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

Зазначеною ухвалою скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця ВДВС Рахівського РУЮ Тракcлер М.М. задоволено частково.

Дії державного виконавця Токарюка В.В. щодо винесення постанови від 24 лютого 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження визнані неправомірними.

Постанова державного виконавця Тракслер М.М. від 26 лютого 2015 року про розшук майна боржника скасована.

У задоволенні скарги в іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду та постановлення нової про відмову у задоволенні вимог скаржника у повному обсязі. Апелянт вказує на те, що дії його державних виконавців були спрямовані на виконання судового рішення іноземної держави та відповідали ЗУ «Про виконавче провадження».

Судом першої інстанції правильно встановлені слідуючі факти та обставини.

Рішенням районного суду в Хебі (Чеська Республіка) від 28 листопада 2007 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання їх сина ОСОБА_4, який проживає разом з матір'ю.

Дане рішення іноземного суду визнано та йому надано дозвіл на примусове виконання на території України.

6 жовтня 2014 року Рахівський районний суд видав виконавчий лист №305/10/1036/14-ц, яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід було стягувати аліменти по 3653,67 грн. щомісячно, починаючи з грудня 2007 року на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

17 жовтня 2014 року за даним виконавчим листом начальник ДВВС Рахівського РУЮ відкрив виконавче провадження.

24 лютого 2015 року державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

26 лютого 2015 року державний виконавець виніс постанову про розшук майна боржника.

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з даною скаргою до суду, в якій просив скасувати зазначені постанови щодо арешту та розшуку належного йому майна, а також визнати неправомірними дії держвиконавця щодо визначення періоду стягнення заборгованості по аліментам.

Приймаючи до розгляду скаргу ОСОБА_1 місцевий суд не врахував п.16 роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 за № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах".

Відповідно до вимог ст.385 ЦПК України скаргу на дії державного виконавця може були подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, або дії державного виконавця суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

З матеріалів справи видно, що скаргу на дії державного виконавця подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення.

Окрім того, суд першої інстанції не перевірив з достатньою повнотою та не зазначив в ухвалі чи дотримано державним виконавцем при накладенні арешту, оголошенні заборони його відчуження та розшуку майна послідовність дій, яка визначена в ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження».

Системний аналіз даних норм свідчить про те, що процедура накладення арешту та розшук майна боржника полягає у неухильному дотриманні державною виконавчою службою порядку здійснення обмежувальних заходів щодо володіння, користування та розпорядження майном боржника.

Вона передбачає повідомлення боржника про необхідність самостійного виконання рішення суду, попередження боржника про наслідки невиконання такої вимоги, початок процедури примусового виконання рішення суду, яке включає в себе повідомлення боржника та отримання ним відповідної постанови державного виконавця, послідовність вжиття обмежувальних заходів.

Глава 4, Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника Закону №606-ХІV передбачає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

4.2 ст.52 Закону визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках і інших фінансових установах,на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Згідно ч.3 цієї статті державний виконавець повинен також перевірити наявність готівкових коштів боржника і при їх наявності -вилучити їх.

Лише після вжиття вказаних заходів державний виконавець у разі відсутність коштів та інших цінностей вправі звертати стягнення на належне боржнику інше майно - ч.5 ст.52 Закону №606-XIV.

Відповідно, при новому розгляді суду окрім перевірки строків звернення до суду також слід перевірити чи дотримано державним виконавцем норми ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.307, 313 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Рахівського районного суду від 18 червня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та постанови РВ ДВС Рахівського РУЮ скасувати, передавши питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: