Справа № 755/23791/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"19" травня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Антипової Л.О.

при секретарі Філімоновій Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, про стягнення коштів. 23.03.2015 р. Позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача заборгованість за позикою у розмірі 82500 доларів США, проценти за користування позикою у розмірі 4502,18 доларів США, 3% річних у розмірі 2898,91 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що між сторонами даної справи було укладено договори позики від 11,12.2013 р. та від 05.02.2014 р., за умовами яких позивач передав відповідачу грошові кошти на загальну суму 82500 доларів США. При цьому після спливу строку повернення коштів і на момент звернення до суду, відповідач позику не повернув.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що в справі містяться відповідні докази. Заяв, заперечень, клопотань суду не надав, в зв'язку з чим суд визнає його неявку без поважних причин та вважає можливим розглянути справу у його відсутності по наявним в справі доказам та постановити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступне.

11.12.2013 р. між сторонами було укладено договір позики, за умовами п.п. 1, 2 якого позивач передав, а відповідач прийняв та зобов'язався повернути позивачу у термін до 31.12.2013 р. 29500 доларів США. Факт одержання відповідачем 11.12.2013 р. коштів у сумі 29500 доларів США підтверджується власноруч написаною відповідачем розпискою від 11.12.2013 р. Умовами п. 8 договору позики від 11.12.2013 р. сторони погодили, що згідно ст. 1048 ЦК України позивач має право на одержання від відповідача процентів від суми позики, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

05.02.2014 р. між сторонами даної справи було укладено ще один договір позики, що був посвідчений нотаріально та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошель І.А. в реєстрі за № 122. Згідно п. 1 цього договору, Позивач передав, а Відповідач отримав грошові кошти у розмірі 53000 доларів США. відповідач зобов'язався повернути позивачу еквівалент 53000 доларів США за курсом на Міжбанківському валютному ринку України, встановленим на момент повернення грошових коштів, у термін не пізніше 05.03.2014 р. За умовами п. 2 цього договору, відповідач визнав, а нотаріусом посвідчено, що вказані грошові кошти відповідачем отримано в повному обсязі до підписання договору позики.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач зазначає, що Відповідач не повернув одержані у позику кошти ані за договором позики від 11.12.2013 р., ані за договором позики від 05.02.2014 р., а також не сплачував проценти за користування позикою.

За умовами ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Крім того, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договорами позики виконав, що підтверджується відповідною розпискою та текстом договору, що посвідчений нотаріально. Проте відповідач, в порушення умов договору, суму заборгованості та нараховані відсотки не сплачує.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки Позивача, погоджується з ними, однак, оскільки сторони у договорах позики визначили грошове зобов'язання в іноземній валюті, суд здійснює перерахунок позовних вимог за офіційним курсом на день винесення рішення. Так, згідно відомостей Національного банку України, офіційний курс долара США станом на 19.05.2015 р. становить 2211.8662 гривень за 100 доларів США.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути суму боргу за договором позики від 11.12.2013 р. у розмірі 35093,28 доларів США (борг 29500 доларів США + відсотки 4502,18 доларів США + 3% річних 1091,10 доларів США), за договором позики від 05.02.2014 р. 54807,81 доларів США (борг 53000 доларів США + 3% річних 1807,81 доларів США), а всього - 89901,09 доларів США, що за офіційним курсом на 19.05.2015 р. становить 1 988 461,82 грн.

За умовами ч. 1 ст. 84 та ч. 1 ст. 88 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Граничний розмір компенсації за надану правову допомогу згідно ст. 84 ЦПК України та ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" складає 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 р. розмір мінімальної заробітної плати у 2014 році складає 1218 грн. на місяць, таким чином граничний розмір компенсації за надану стороні спору допомогу складає 487,20 грн. за годину роботи представника.

З доданих до позовної заяви документів вбачається, що між позивачем та Адвокатським бюро "Прагнум" Віталія Бобриньова" було укладено договір про надання правової допомоги № 385-С-АБ та заявку № 1-АБ-ЖД до нього, за якими позивач доручив проаналізувати документи, здійснити збір доказів, підготувати позовну заяву та представити його інтереси в Дніпровському районному суді міста Києва у спорі про стягнення боргу з відповідача.

Факт надання правової допомоги підтверджується актом надання послуг правової допомоги № 1-АБ-ЖД від 20.08.2014 року, підготовленими представниками позивача процесуальними документами та їх участю у справі. Факт сплати вартості правової допомоги підтверджується квитанцією банку № 0021223002 від 01.09.2014 р.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України суд, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 3654 грн. та витрат на послуги адвоката у розмірі 19 366,20 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 524, 525, 526, 612, 625, 1048, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 3-14, 60, 79, 88, 169, 209, 213, 214, 215, 218, 224-228, 233 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики в розмірі 1 988 461,82 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3654 грн. та витрат на послуги адвоката у розмірі 19 366,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: