УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 876/8276/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Гінди О.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в:

ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 10.02.2015 року №0005251701.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Мукачівська об'єднана державна податкова Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки до податкового кредиту приватного підприємця можливе включення ПДВ з приводу придбання транспортних засобів зареєстрованих лише на суб'єкта господарювання (а не на приватну особу) за умови використання їх в оподатковуваних операціях.

Позивач та представник Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про час і місце слухання справи і оскільки їхня явка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем з 12.01.2015 року по 16.01.2015 року була проведена документальна виїзна перевірка СПД ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2014 року, що виникло в результаті декларування від'ємного значення за вересень 2014 року та декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2014 року.

Проведеною перевіркою, результати якої відображено в Акті від 23.01.2014 року №79/1701/НОМЕР_1 було виявлено порушення позивачем п.198.3 ст.198 та п.200.1 ст.200 розділу V ПК України, в результаті чого було встановлено факт завищення розміру від'ємного значення по декларації за жовтень на 333248,00 гривень.

За результатом проведеної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2015 року №0005251701, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на 333248,00 гривень (а.с.40).

В Акті перевірки від 23.01.2014 року №79/1701/НОМЕР_1 зазначено, що на формування показників рядку 12.1 розділу ІІ податкових декларацій з ПДВ "Імпортовані товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за основною ставкою та нульовою ставкою: обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам" за період з 01.09.2014 року по 30.10.2014 року, мало вплив проведення операції з купівлі транспортного засобу від нерезидента в жовтні 2014 року а саме: - тягач вантажний сідловий, двухвісний, марки DAF, модель DAF XF460FT, шасі НОМЕР_2, колісна формула 4х2, календарний рік виготовлення 2014, колір - чорний, тип двигуна - дизельний, номер - НОМЕР_3 Відправник: TRAXIM B.V., адреса відправника - 6088 AS Roggel. Molenweg 36 Netherlands. ВМД №305090000/2014/016552 від 02.10.2014 року. Крім того, на підставі договору купівлі-продажу №2014-138/08 від 11.08.2014 року, фізичною особою-підприємцем було придбано від ТОВ "Когель Україна" (іпн.370747010133) напівпричіп марки KOGEL SN24P90 новий (2014 р.в.), шасі НОМЕР_4.

Колегією суддів встановлено, що згідно з контрактом №UA/ZAPASNENKO/1xXF EURO6/11.08.14 IB від 11.08.2014 року та специфікацією №UA/1xXF EURO6/11.08.14 IB ФОП ОСОБА_1 придбав у TRAXIM B.V. (Нідерланди) один новий тягач DAF, модель DAF XF460FT, шасі НОМЕР_2, колісна формула 4х2, календарний рік виготовлення 2014, колір - чорний, тип двигуна - дизельний, за ціною 76380,00 євро. Окрім того, позивачем відповідно до договору купівлі-продажу №2014-138/08 від 11.08.2014 року з ТОВ "Когель Україна" придбано напівпричіп марки KOGEL SN24P90/1110 (2014) за ціною 495465,00 гривень, у т.ч. ПДВ - 82577,00 гривень.

Як вбачається із свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6, тягач та напівпричіп зареєстровані Мукачівським ВРЕВ УДАІ УМВС України в Закарпатській області за ОСОБА_1

Сплачений в ціни транспортних засобів податок на додану вартість включений позивачем до складу податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.4 статті 198 ПК України визначено, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 товарів/послуг, цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт придбання позивачем вантажних автомобілів підтверджується належними доказами, відповідачем не заперечено і не спростовано.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, дані автотранспортні засоби придбані підприємцем ОСОБА_1 для використання в господарській діяльності. Доказами використання позивачем в господарській діяльності придбаних транспортних засобів є наявні в матеріалах справи рахунки, акти виконаних робіт, CMR

Таким чином, позивачем дотримані вимоги чинного законодавства щодо визначення у травні 2014 року суми податкового кредиту за операціями придбання автотранспортних засобів.

Колегія суддів зазначає, що аналіз ст. 52 та ст. 128 Господарського кодексу України, ст. 320 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що чинне законодавство не передбачає відокремлення майна, яке використовується фізичною особою - підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, від усього належного такій фізичній особі майна.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, передбачено реєстрацію транспортних засобів лише за юридичними чи фізичними особами і не передбачено їх реєстрацію за фізичними особами-підприємцями.

Зважаючи на викладене, реєстрація транспортного засобу на фізичну особу не є тією обставиною, яка може свідчити про його придбання без мети подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку на додану вартість.

Вказаної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, про що свідчить ухвала від 20.05.2013 року (справа К-30577/10).

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі № 807/415/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді О.М.Гінда

О.І.Мікула