ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418
РІШЕННЯ
Іменем України
|
19.02.2007 |
Справа №2-28/14863-2006 |
За позовом Ялтинського морського торговельного порту, м. Ялта,до відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Судак,
про стягнення 13 094,15 грн.
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача - Романова С.В. - начальник юридичного відділу, довіреність № 70-7 від 02.01.2007 р.
Від відповідача - ОСОБА_2 - представник по довіреності від 17.11.2006 р. (довіреність у справі)
Суть спору:
Ялтинський морський торговельний порт, м. Ялта, звернувся до господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Судак, про стягнення 13 094,15 грн. заборгованості по портових зборах та портових послугах.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Крім того, представник Ялтинського морського торговельного порту, м. Ялта, надав суду клопотання з проханням залучити до матеріалів справи уточнення позовних вимог від 19.02.2007 р., в якому позивач уточнив, що просить стягнути з відповідача 13 094,15 грн. заборгованості, а саме, за послугу на посадку - висадку пасажирів, що також підтвердив представник позивача у засіданні суду (про що зазначено у протоколі судового засідання).
Також, у цьому клопотанні представник позивача просив залучити до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2006 р., підписаний обома сторонами з запереченнями відповідача.
Представник відповідача у засіданні суду проти позову заперечував, та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 77 ГПК України слухання справи неодноразово відкладалось за клопотаннями сторін та для надання сторонами додаткових документів у справі, зокрема, для надання суду акту звірки взаємних розрахунків та наміром відповідача пред'явити зустрічну позовну заяву у даній справі.
Строк розгляду справи було продовжено за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 ГПК України, для надання сторонами додаткових документів у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Виконавчого комітету Судацької міської ради Автономної Республіки Крим від 11.07.2001 року ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, про що видано відповідне Свідоцтво.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1 теплоходу «Кришталевий», працює під українським прапором у водному просторі.
За період навігації 2005 року відповідач неодноразово, на теплоході «Кришталевий», здійснював заходи до причалів Ялтинського порту і до причалів портопунктів, проводячи посадку (висадку) пасажирів, що підтверджується довідками про надання послуг судам сторонніх організацій, підписаними позивачем та відповідачем, з примітками про те, що послуги по посадці (висадці) пасажирів не надаються (копії довідок наявні у матеріалах справи), у зв'язку з чим у серпні 2005 року позивачем було виставлено відповідачу рахунки НОМЕР_1 від 31.08.2005 року на загальну суму 18 689,67 грн. та у вересні 2005 року рахунок НОМЕР_2 від 30.09.2005 року на загальну суму 14 409,81 грн.
За даними сторін, відповідачем було проведено передоплату послуг в серпні 2005 року платіжним дорученням НОМЕР_3 від 29.08.2005 р. на суму 20 005,33 грн.
У зв'язку з несплатою решти суми заборгованості, виставленої позивачем відповідачу у вищевказаних рахунках НОМЕР_1 від 31.08.2005 р. та НОМЕР_2 від 30.09.2005 р., 07 грудня 2005 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію вих. НОМЕР_4.
Однак, за даними позивача, відповідач вищевказану претензію залишив без відповіді.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний.
Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України.
Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 11 цього Кодексу передбачено, що тарифи на морське перевезення пасажирів і багажу в прибережному плаванні, а також правила застосування цих тарифів затверджуються у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 3 Кодексу торговельного мореплавства України держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через Міністерство транспорту України та відповідні центральні органи державної виконавчої влади.
Міністерство транспорту України в межах своєї компетенції затверджує правила, інструкції та інші нормативні документи з питань торговельного мореплавства, що є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.
Правила перевезення вантажів, пасажирів і багажу затверджуються Міністерством транспорту України.
Положенням про портові збори, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1544 встановлені розміри портових зборів (корабельного, канального, маякового, причального, якірного, адміністративного та санітарного).
Відповідно до п. 62 Наказу Міністерства транспорту України Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України № 214 від 27.06.1996 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р. за № 374/1399 (в редакціях з 21.01.2003 по 18.09.2005 р. та з 18.09.2005 р. по 06.06.2006 р.) розрахунки за надання судновласникам інших послуг, не передбачених цим Положенням, провадяться за тарифами, що затверджуються відповідно начальником порту, керівниками морських агентств та інших підприємств, що надають послуги суднам. При цьому з національним ІНФОРМАЦІЯ_1 розрахунки проводяться за домовленістю сторін.
Наказами Ялтинського морського торговельного порту № 108 від 25.04.2000 р., № 82 від 24.04.2002 р., № 194 від 06.07.2004 р., встановлені тарифи за посадку або висадку одного пасажира на причалах Ялтинського морського торговельного порту та його приписних портових пунктах для судів прибережного плавання.
Тарифи на надання цих послуг у законодавчому порядку не врегульовані, послуги за посадку (висадку) пасажирів відносяться до інших послуг.
Факт встановлення позивачем тарифу за надання інших послуг, у тому числі за послуги посадки (висадки) пасажирів не суперечить чинному законодавству України. Цей висновок також підтверджується рішенням господарського суду АР Крим від 20-27.08.2002 р. у справі № 2-15/9573-2002, за позовом ПП ОСОБА_3, м. Ялта, до Ялтинського морського торговельного порту, м. Ялта, про визнання наказів порту недійсними, яке набрало законної сили.
Однак, як вбачається з вищенаведеного п. 62 Наказу Міністерства транспорту України № 214 від 27.06.1996 р. (в редакціях з 21.01.2003 по 18.09.2005 р. та з 18.09.2005 р. по 06.06.2006 р.) з національним ІНФОРМАЦІЯ_1 розрахунки проводяться за домовленістю сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Проте, відповідний договір між сторонами відсутній.
За таких обставин, сторони не брали на себе відповідних прав та обов'язків по наданню та сплаті послуг за посадку (висадку) пасажирів.
У матеріалах справи є довідки про надання портом послуг посадки (висадки) пасажирів, які підписані відповідачем. Однак, ці довідки підписані з примітками, що послуги за посадку (висадку) пасажирів не надавались, не є фінансово - звітними документами і не підтверджують факт надання послуг посадки (висадки) саме портом.
Крім того, відповідач заперечує факт надання послуг портом посадки (висадки) пасажирів.
Як вказано в рішенні господарського суду АР Крим від 20-27.08.2002 р. у справі № 2-15/9573-2002, портом були надані роз'яснювальні листи Міністерства транспорту України № 3/8-4-8-3894 від 12.03.2002 р., Державного департаменту морського та річного транспорту України від 19.09.2000 р., вказано на правомірність тарифів за додаткові послуги по посадці (висадці) пасажирів, дані додаткові послуги використаються для прибирання пасажирських причалів і прилеглих до них територій, утримання пасажирського вокзалу, усунення пошкоджень пасажирського причалу та утримання пасажирського персоналу.
Тобто, фактично у тарифі за посадку (висадку) пасажирів позивачем передбачені загальні витрати порту по утриманню причалу, вокзалу, території та персоналу. Доказів надання послуг безпосередньо по посадці (висадці) пасажирів позивач не надав.
Відповідно до ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, а також посадки і висадки людей.
Зі ст. 184 вищевказаного Кодексу вбачається, що за договором морського перевезення пасажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира.
Перевезення охоплює час перебування пасажира та його каютного багажу на судні, час посадки на судно і висадки.
Зі змісту ст. 193 Кодексу торговельного мореплавства України випливає, що перевізник відповідає за шкоду, заподіяну пасажиру під час перевезення.
Таким чином, зобов'язання та відповідальність за посадку (висадку) пасажирів покладені на відповідача, у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що ці послуги, згідно чинного законодавства України, він зобов'язаний надавати та фактично надавав самостійно.
Договір про надання портом послуг посадки (висадки) пасажирів і стягування плати за ці послуги сторонами не укладався.
Посилання представника позивача на те, що тарифи за посадку (висадку) відносяться до портових зборів помилкові, тому що перелік портових зборів обмежений ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України та розширювальному тлумаченню не підлягає.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 13 094,15 грн. за послуги посадки (висадки) пасажирів задоволенню не підлягають.
За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 05.03.2007 року.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Альошина С.М.