справа № 2-а-31945/08
категорія 2.31.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В. ,
при секретарі - Господарчук І.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення АДРЕСА_1 районної державної адміністрації
про стягнення коштів,-
встановив:
Позивачка у грудні 2008 року звернулася з вказаним позовом до суду, просить визнати дії управління праці та соціального захисту населення АДРЕСА_1 районної державної адміністрації щодо виплати їй коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними та стягнути з відповідача на її користь 17999,00 грн доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення згідно зі ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, 545,70 грн грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва згідно зі ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон). Посилалася на те, що протягом січня 1998 року - грудня 2007 року їй не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені вказаними статтями, що призвело до порушення її прав. Посилалася на те, що отримувала відповідні доплати та грошову допомогу у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала суду клопотання про слухання справи у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи Управління праці та соціального захисту населення АДРЕСА_1 районної державної адміністрації було повідомлено вчасно та належним чином, про причини неявки представника суду не повідомлено, заперечень не надано.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що позивачка проживає в м.АДРЕСА_1і Житомирської області, з вересня 1999 року по грудень 2007 року працювала в м.АДРЕСА_1і, яке згідно переліку населених пунктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС. Має статус громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю 4 категорії, що підтверджується посвідченням Серія НОМЕР_1 від 25 серпня 2007 року. Має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.
Відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата до заробітної плати в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Згідно ст. 37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Згідно з п.4 пп. 2 та 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються, головні управління праці і соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
В зазначений період кошти нараховувались і виплачувались не в розмірах, визначених Законом - виходячи з мінімальної заробітної плати, а частково - в розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою доплати до заробітної плати та грошової допомоги в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836, порушені права позивачки.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу становив:
з 1 січня 1998 року - 45 грн, з 1 липня 1998 року - 55 грн, з 1 січня 1999 року - 74 грн, з 1 квітня 2000 року - 90 грн, з 1 липня 2000 року - 118 грн, з 1 січня 2002 року - 140 грн, з 1 липня 2002 року - 165 грн, з1 січня 2003 року -185 грн, з 1 грудня 2003 року - 205 грн, з 1 вересня 2004 року - 237 грн, з 1 січня 2005 року - 262 грн, з 1 квітня 2005 року - 290 грн, з 1 липня 2005 року - 310 грн, з 1 вересня 2005 року -332 грн, з 1 січня 2006 року - 350 грн, з 1 липня 2006 року - 375 грн, з 1 грудня 2006 року - 400 грн, з 1 квітня 2007 року - 420 грн, 1 липня 2007 року - 440 грн, з 1 жовтня 2007 року - 460 грн.
Заборгованість розраховується за формулою:
сума заборгованості = сума, яка повинна була сплачена згідно із Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - сума, фактично сплачена згідно із Постановою Кабінету Міністрів України № 836.
Дію абз. 3 ч. 1 ст. 39 було зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний Бюджет на 2006 рік".
Дію абз. 3 ч. 1 ст. 39 було зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний Бюджет на 2007 рік". З 9 липня 2007 року дію абз. 3 ч. 1 ст. 39 було відновлено рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року.
Враховуючи вищенаведене, заборгованість за ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підлягає стягненню за періоди: з 1 вересня 1999 року по 31 грудня 2005 року, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року - диференційовано до отриманої заробітної плати.
Підлягало до сплати доплати до заробітної плати: 15165,45 грн;
фактично сплачено: 319,29 грн.
Таким чином, заборгованість перед позивачкою за вказані періоди за ст. 39 Закону складає 14846,16 грн - диференційовано до отриманої заробітної плати.
Беручи до уваги річний строк позовної давності в адміністративному судочинстві, заборгованість ст. 37 вказаного Закону підлягає задоволенню лише з 3 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Враховуючи вищенаведене, а також наявність на утриманні позивачки двох неповнолітніх дітей, заборгованість за ст. 37 Закону складає:
Підлягало до сплати грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва: 516,39 грн;
фактично сплачено за вказаний період: 5,89 грн.
Заборгованість за вказані періоди за ст. 37 складає 510,50 грн.
Таким чином, заборгованість по доплаті до заробітної плати (ст. 39 Закону) складає 14846,16 грн; заборгованість по грошовій допомозі у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст. 37 Закону) складає 510,50 грн.
Зміст Законів України, якими встановлюється розмір мінімальної заробітної плати свідчить про відсутність обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм ст.ст. 37, 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Керуючись ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 94, 158 -163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення АДРЕСА_1 районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення АДРЕСА_1 районної державної адміністрації на користь ОСОБА_114846,16 грн доплати до заробітної плати (ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”), 510,50 грн заборгованості по грошовій допомозі у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).
Всього - 15356,66 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.В. Капинос