Справа № 2-а-3155/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2009 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Янголь Є.В., при секретарі Дубініна Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій неправомірними та спонукання до вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просить стягнути з відповідача 9696,35 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за 2007 - 2009 роки. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона має на утриманні доньку та відповідно до вимог ст.ст. 14, 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6-ти років, встановленому законом на відповідний рік. Однак відповідачем нараховувалося та сплачувалася їй зазначена допомога у значно менших розмірах. В обґрунтуваннях позову посилається на Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008р. від 22.05.2008 року, вважає що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Держбюджет України, включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
В судове засідання позивачка не зявивлася, була повідомлена належним чином, згідно поданої заяви просила справу розглядати у її відсутність.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, надав заперечення в яких просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що державна допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку позивачці виплачувалась згідно законів про державний бюджет на відповідні роки. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. положення ст. 56, ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визнано неконституційними, але кошти на виплати зазначеної допомоги та механізм її виплати не передбачені. Окрім того посилається на те, що позивачка пропустила строки звернення до суду, встановлені ст. 99 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом, позивачка має на утриманні доньку Катерину, 26.07.2006 року народження ( а. с. 7).
Позивачка є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, що підтверджується копією розпорядження про призначення допомоги.
У 2007 році відповідач призначив і виплатив позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі близько 130 грн. .
Розмір допомоги визначався відповідно до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлювалася у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У той же час відповідно до ст.ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Втім відповідно до п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію ст.ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», було зупинено.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.07 абзац третій частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України було визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Цим же Рішенням визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у частині зупинення дії ст.ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч. 2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був нараховувати та сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 14 статті 71 та абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням» з урахуванням положень ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», нараховувати та здійснювати виплату позивачу відповідну допомогу. Підстав для перерахунку допомоги при народженні дитини немає.
У 2008 році відповідач сплачував позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 144,10 грн.
Розмір вказаної допомоги визначався відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зі змінами відповідно до п.п. 7, 8 п. 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Так допомога надавалася у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Пунктом 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». У контексті змін до закону вбачається, що дія закону розповсюджується на осіб які працюють і за місцем роботи відправлені у відпустку по догляду за дитиною, тобто на осіб які раніше були застраховані відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження та похованням».
Також встановлено, що відповідно до п.п. 12 п. 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.ст. 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» виключені.
Однак Рішенням конституційного суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, положення п. 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Втім визнання вказаних положень закону неконституційним не тягне для позивача права на отримання від відповідача допомоги у розмірі визначеному ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Так, як зазначено вище, виплата допомоги на утримання дитини позивачу здійснювалася відповідачем відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зі змінами внесеними Пунктом 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 4 Закону). Положення вказаного закону у 2008 році не визнавалися неконституційними.
Допомога на утримання дитини визначена ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», повинна була б виплачуватися відповідним відділенням Фонду соціального страхування за рахунок своїх коштів отриманих у на підставах визначених ст. 19 Закону, зокрема за рахунок страхових внесків. Зі спірних обставин справи вбачається, що немає законних підстав для застосування зазначених положень закону до відповідача. Зазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» фактично не діють і не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
З огляду на викладене суд вважає, що порушення прав позивача мало лише у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року при виплаті допомоги на утримання дитини до досягнення трьохрічного віку.
Відтак вимоги позивача підлягають задоволенню у частині зобов'язання відповідача призначити і виплатити позивачу допомогу по утриманню дитини у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до ст. 43 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та виплатити різницю між фактично сплаченою допомогою та нарахованою відповідно до постанови суду.
Таким чином, суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Виходячи з вищевикладеного, заявлений позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 99-100, 128, 159-163 КАС України, ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р., Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р., суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в частині недонарахування та недоплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити нарахуванняОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розмірів, встановлених ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції станом на 09.07.2007 року з урахуванням індексу інфляції та здійснити виплату з урахуванням виплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за цей період.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3 гривні 40 коп.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити за необгрунтованістю.
Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня її складання в повному обсягу заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсягу.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: підпис
Копія, з оригіналом згідно.
Суддя:
Повний текст постанови виготовлений 01.06.2009 року.