Єдиний унікальний номер 243/742/15-к

Номер провадження 11-кп/775/145/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Гаврилової М.В.

суддів Ковалюмнус Е.Л., Огурецький В.П.

за участю:

прокурора Бакуменко О.М.

секретаря Гріценко Я.І.

представника потерпілого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_3

розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську Донецької області кримінальне провадження № 12014050510003791 від 22.10.2014 року за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Барабаш Ю.Ю. на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2015 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Слов’янська Донецької області, громадянку України, українку, раніше не судиму, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

виправдано за недоведеністю в її діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вона на початку червня 2013 року, точної дати під час досудового слідства встановити не вдалося, ОСОБА_3, будучи ученицею Державного навчального закладу «Слов'янський професійний художній ліцей» та маючи статус дитини, позбавленої батьківського піклування, дізналася про те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» студентам із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів.

Після цього, у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами Державного бюджету України, шляхом обману, реалізуючи який ОСОБА_3, усвідомлюючи, що вона не працевлаштована, а для отримання вищевказаної грошової допомоги необхідне обов'язкове працевлаштування, за допомогою ОСОБА_5, яка не маючи умислу на заволодіння чужим майном, підробила документи про працевлаштування ОСОБА_3 на ПП «ОСОБА_6.», а саме: зворотний талон б/н від 05.07.2013 року, довідку з ПП «ОСОБА_6.» та завірену копію трудової книжки серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3, та надала їх до адміністрації ДНЗ «Слов'янський професійний художній ліцей», про що знала ОСОБА_3 Однак, ОСОБА_3, усвідомлюючи, що вона не працевлаштована на ПП «ОСОБА_6.», знаючи про дії ОСОБА_5, не повідомила адміністрацію ДНЗ «Слов'янський професійний художній ліцей» про відсутність працевлаштування, таким чином шляхом замовчування відомостей, які мають бути повідомлені, ввела адміністрацію ліцею в оману з метою незаконного заволодіння вищевказаною одноразовою грошовою допомогою.

На підставі наданих підроблених документів, згідно наказу директора Слов'янського професійного художнього ліцею ОСОБА_7 №210 від 11.09.2013 року «Про надання допомоги при закінченні ліцею та при працевлаштуванні учениці позбавленої батьківського піклування», у зв'язку з працевлаштуванням та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №226 від 05.04.1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування», ОСОБА_3 були нараховані грошові кошти у сумі 6882 гривень 00 копійок, які вона незаконно отримала та розпорядилася ними на власний розсуд шляхом обману, чим спричинила матеріальний збиток Державному бюджету України в особі ДНЗ «СГТХЛ» на суму 6882,00 грн.

На вирок суду прокурором у кримінальному провадженні Барабаш Ю.Ю. подано апеляційну скаргу, у якій вона просить повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження. Вирок суду стосовно ОСОБА_3 скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду. Вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження; неповноту судового розгляду, яка полягає в тому, що стороною захисту було заявлено клопотання про допит ОСОБА_8, яка, зі слів обвинуваченої, ніби то передала грошові кошти за підробку документів майстру ОСОБА_5, що значно впливає на обставини справи. Під час досудового розслідування цей свідок не був відомий стороні обвинувачення і, відповідно, не допитувався, про що свідчать дані реєстру матеріалів досудового розслідування. Допитано вказану особу під час судового розгляду не було, що свідчить про неповноту судового розгляду, а доводи ОСОБА_3 нічим не підтвердились; істотне порушення кримінального процесуального Закону, яке полягає в порушенні судом першої інстанції вимог ст.ст. 370, 374 КПК України, а саме в тому, що суд першої інстанції спочатку зазначив, що прийшов до переконання про недоведеність в діянні обвинуваченої складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, однак наприкінці мотивувальної частини зазначив: «Висунуте ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) з огляду на вище вказані докази на думку суду не знайшло свого підтвердження, оскільки в її діях відсутній склад злочину, передбачений даною статтею Кримінального закону, після чого йде ствердження про недоведеність вини ОСОБА_3, однак, згідно ст. 373 КПК - це різні підстави виправдання особи, а відповідно ч. 3 ст. 374 КПК України - суд повинен зазначати підстави для виправдання. Крім того вказує, що в порушення ст. 374 КПК України суд не зазначив рішення щодо процесуальних витрат та порядок отримання копій вироку.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи своєї апеляції, наполягав на її задоволенні, просив повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, а вирок суду скасувати та призначити у справі новий судовий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду, обвинувачену ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили вирок суду залишити без змін, представника потерпілого, яка підтримала апеляційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 415 КПК України підставами для призначення нового розгляду в суді першої інстанції є: 1) встановлення порушень, передбачених пунктами 2,3,4,5,6,7 частини другої статті 412 КПК України; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву при його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; 3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Прокурор в апеляційної скарзі, оскаржуючи виправдувальний вирок, не ставить питання про ухвалення нового обвинувального вироку, а просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Колегією суддів при апеляційному розгляді було проведено допит обвинуваченої, представника потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_9, досліджено письмові докази.

Колегія суддів звертає увагу, що прокурор в апеляційної скарзі не зазначив ні однієї із підстав, передбачених ст. 415 КПК України, для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Не встановлено таких підстав колегією суддів і при апеляційному розгляді кримінального провадження.

Іншого способу скасування необґрунтованого виправдувального вироку ніж винесення нового вироку статті 420-421 КПК України не передбачає.

За таких обставин виправдувальний вирок щодо ОСОБА_3 не може бути скасовано, та його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 405,407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Барабаш Ю.Ю. на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2015 року щодо ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2015 року у відношенні ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: Гаврилова М.В.

Ковалюмнус Е.Л.

Огурецький В.П.