Справа № 2-175/2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2009 року смт. Золочів
Золочівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Калайда І.С.,
секретаря Бойко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Горизонт» до ОСОБА_1 та фермерського господарства « AURUM » про визнання недійсним договору оренди землі, -
ВСТАНОВИВ:
ПСП «Горизонт» звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 12.06.2007 року між ОСОБА_1 та ФГ « AURUM » та зареєстрованого у Золочівському районному відділі реєстрації ХРФ ДП Центр ДЗК 16.01.2008 року.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги повністю. ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася,з відміток на повістці видно, що адресат відмовився від отримання, таким чином, відповідно до ст.76 ч.8 ЦПК України, він вважається таким, що повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.
Представник ФГ « AURUM » за дорученням Кунченко К.І. проти позову заперечував в повному обсязі вказуючи на те, що договір, укладений між позивачем та ОСОБА_1 3.03.2002 року припинив свою дію автоматично з моменту отримання державного акта на право власності на землю, тобто з 19 квітня 2004 року, а отже ОСОБА_1 не несе перед позивачем жодних зобов’язань по даному договору.
Вислухавши думку сторін, дослідивши надані докази суд встановив, що 3.03.2002 року позивач уклав з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки (паю) відповідно до Закону України від 06.10.1998 р. № 161-X1V «Про оренду землі», який був зареєстрований у сільської раді відповідно до Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. N 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування
аграрного сектора економіки" та Постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. N 119 "Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)". Законом України від 02.10.2003 року № 1211-1V (1211-15) «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» не передбачено вимоги про визнання недійсними договорів оренди або переукладання договорів оренди земельних ділянок, які були укладені відповідно до Закону України від 06.10.1998 р. № 161-X1V (161-14) «Про оренду землі». Тобто, якщо відносини, виникли раніше (договори оренди, укладені до 01.01.2004 року) і регулювалися нормами Закону України від 06.10.1998 року № 161-X1V «Про оренду землі» і який в цей час втратив чинність, то договірні умови, викладені у договорі оренди, діють протягом строку, визначеного в договорі, і можуть бути змінені за згодою сторін або за рішенням суду, а з такою заявою ОСОБА_1 до суду не зверталася.
Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом (Перехідні положення Закону України від 02.10.2003 року № 1211-1V «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі»).
Отже, договір, укладений між позивачем та ОСОБА_1 не припинив свою дію автоматично, а продовжував діяти на тих самих умовах, про які домовлялися сторони до отримання державного акта на право власності на земельну ділянку.
Термін дії договору оренди земельної ділянки закінчувався 03.03.2007 року. Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі», у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням. Таких повідомлень від ОСОБА_1 протягом березня-квітня 2007 року на адресу позивача не надходило.
Позивач продовжував користування земельною ділянкою, посадивши у серпні-вересні 2007 року на полях Олександрівської та Лютівської сільської ради озиму пшеницю, право власності на яку встановлено рішенням Золочівського районного суду від 04.11.2008 року по справі № 2/230-08р., та залишено без змін Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18.02.2009 р. по справі № 22-ц-420/09 р.
Відповідач отримала орендну плату за землю за 2007 рік, таким чином дію договору було пролонговано до 03.03.2012 року. Повідомлення про визнання договору недійсним надійшло 10 листопада 2007 року, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 визнавала пролонговану дію договорів від 03.03.2002 року. Відповідно частини четвертої статті 31 Закону України «Про оренду землі» розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. З повідомлення ОСОБА_1 позивач дізнався, що ним укладений, але ще не зареєстрований договір оренди землі з ФГ «AURUM». ОСОБА_1 не попереджала позивача про наміри укладати договори земельної ділянки з іншою особою. Крім того, ОСОБА_1 21.01.2006 року уклала з позивачем договір оренди земельної ділянки, який за рахунок позивача готувався до реєстрації у ХРФ ДП Центр ДЗК.
Відповідно до частини 1 статті 33 ЗУ "Про оренду
землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. Позивач добросовісно виконував свої обов’язки відповідно до умов договору, вважав умови договору діючими.
Відповідно до ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.
Відповідно до ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його
дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може
бути визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені
ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме, з міст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, суд дійшов висновку, що договір оренди землі, укладений 17.06.2007 року між ОСОБА_1 та ФГ « AURUM » та зареєстрований у Золочівському районному відділі реєстрації ХРФ ДП Центр ДЗК 16.01.2008 року усупереч вимогам чинного законодавства.
Враховуючи викладене, керуючись ст.208, 214, 215, 216 ЦПК України, Законом України „Про оренду землі”, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги приватного сільськогосподарського підприємства «Горизонт» задовольнити в повному об”ємі.
Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 17.06.2007 року між ОСОБА_1 та ФГ « AURUM » та зареєстрований у Золочівському районному відділі реєстрації ХРФ ДП Центр ДЗК 16.01.2008 року..
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку п.4 ст. 295 ЦПК України. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у вищезазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: