ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
08.02.2007 |
Справа №2-27/892-2007А |
За позовом - Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1.
До відповідача - 1. Державна податкова адміністрація в АР Крим, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 29.
2. ДПІ в Нижньогірському районі, с. Нижньогірський, вул. Шкільна, 16.
Про визнання дій протиправними і відміну рішення.
Суддя Н.В. Воронцова.
При секретарі Топоріщевої Т. П.
представники:
Від позивача - ОСОБА_2, дор. у справі.
Від відповідачів - 1. Євсікова О. В., дор. у справі.
2. Грязнова Г. М., дор. у справі.
Сутність спору:
Позивач - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів - ДПА в АР Крим і ДПІ в Нижньогірському районі про визнання дій ДПА в АР Крим, які стосуються процедури проведення перевірки позивача протиправними. Також просить відмінити рішення ДПІ в Нижньогірському районі НОМЕР_1 від 31.10.2006 р.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що перевіряючи при проведенні перевірки направлення на перевірку, копію наказу керівника податкового органу на проведення перевірки не пред'явили під розпис, чим було грубо порушено чинне законодавство України. Таким чином, позивач вважає, що перевіряючи не мали права проводити перевірку.
Також позивач наполягає, що на місці проведення розрахунків в коробці біля РРО знаходилося 36,00 грн. з урахуванням суми покупки. Грошові кошти в сумі 254,00 грн., залучені перевіряючими до суми, що знаходилася на місці проведення розрахунків, належали продавцю і знаходилися в фартуху продавця. Вказані гроші продавець витягла для розміну 100 грн., оскільки на місці проведення розрахунків в коробці біля РРО було тільки 20,00 грн. Перевіряючи вказані гроші змішали з грошима позивача.
На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Позивач також у доповненнях до позовної заяви вказав на той факт, відповідно до чинного законодавства України державні податкові адміністрації, в тому числі ДПА в АР Крим, не є органами, уповноваженими перевіряти суб'єктів підприємницької діяльності.
Перший відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що перевірка була проведена відповідно до норм чинного законодавства України, а винесене рішення є правомірним.
На підставі викладеного просить у позові відмовити.
Другий відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що в ході проведення перевірки було встановлено реалізацію товару без використання РРО, касовий чек не виданий. Сума готівки на місці проведення розрахунків склала 290,00 грн. ( з урахуванням суми покупки ), в тому числі сума відповідно до Х - звіту РРО склала 20,00 грн., сума невідповідності готівки склала 254,00 грн. В ході проведення перевірки, позивач власноруч перерахувала кошти, що знаходилися в зазначеному місці у розмірі 290,00 грн. ( з урахуванням суми покупки ).
На підставі викладеного, просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
В С Т А Н О В И В :
11.10.2006 р. посадовими особами ДПА України в АР Крим - головним державним податковим інспектором - ревізором Шевцовим Р. А. і старшим державним податковим інспектором - ревізором Вегбієвим Р. І було проведено перевірку позивача по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкого і безготівково обігу господарської одиниці - магазина “ОСОБА_3”, що розташований за адресою - АДРЕСА_2, що належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1.
По результатам перевірки було складено акт НОМЕР_2 від 11.10.2006 р.
В ході перевірки було встановлено слідуючи порушення:
- не проведення розрахункових операцій через РРО на суму покупки - 16,00 грн., не видано відповідний розрахунковий документ;
- не забезпечено відповідність суми готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаної у денному звіті РРО на суму 254,00 грн.;
Таким чином, перевіряючи дійшли висновку про те, що в даному випадку мало місце порушення п. 1, 13 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 - III.
На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій від 31.10.2006 р. НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафних ( фінансових ) санкцій у розмірі 1350,00 грн.
При таких обставинах справи, у позові належить відмовити, виходячи з наступного.
Перевірку проведено на виконання Плану - графіку проведення перевірок об'єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на жовтень, затвердженого наказом ДПА в АР Крим №517 від 29.09.2006 р. “Про проведення перевірок в сфері готівкового обігу” на підставі направлення на перевірку від 06.10.2006 р. НОМЕР_3, яке підписане в/о голови ДПА в АР Крим Добровольським О. В. та зареєстровано в журналі обліку направлень на проведення перевірки.
В матеріалах справи наявне вказане направлення НОМЕР_3, яке свідчить про те, позивач була з ним ознайомлена, а від підпису відмовилася, про що свідчить відповідна відмітка на вказаному направленні.
Судом встановлено, що під час проведення перевірки проведено закупку одної пляшки горілки “Пшенична” за ціною 13,00 грн. і 1 пачки сигарет “Честерфілд” по ціні 3, 00 грн., всього на суму 16,00 грн. ).
При цьому робітником позивача вказана операція не проведена через реєстратор розрахункових операцій, розрахунковий чек не розпечатаний та не виданий.
Відповідно до преамбули Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 - III цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 - III суб'єкти підприємницької діяльності забовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 - III суб'єкти підприємницької діяльності забовязані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідальність за вказане порушення передбачено п. 1 ст. 17 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 - III ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Також перевіряючими було виявлено не забезпечення відповідності суми готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаної у денному звіті РРО на суму 254,00 грн.
Сума готівки на місці проведення розрахунків склала 290,00 грн. ( з урахуванням суми покупки ), в тому числі сума відповідно до Х - звіту РРО склала 20,00 грн., сума невідповідності готівки склала 254,00 грн. В ході проведення перевірки, позивач власноруч перерахувала кошти, що знаходилися в зазначеному місці у розмірі 290,00 грн. ( з урахуванням суми покупки ).
Вказані відомості зафіксовано в акті перевірки НОМЕР_2 від 11.10.2006 р.
Відповідно до п. 1.3 “Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Згідно до п. 13 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 - III повинна бути забезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункової операції, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ст. 22 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 - III, відповідно до якої у випадку невідповідності суми наявних коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначено в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу по розрахункових квитанціях, виданим з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція в п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлене невідповідність.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАСУ якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть доказів на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Позивач належним чином не довів викладені в позовної заяві обставини.
Відповідач навпаки представив достатньо доказів вчинення позивачем порушень п. 1, 2, 5, 13 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 - III.
Спірне рішення позивачем в адміністративному порядку не оскаржувалося, недійсним у встановленому законом порядку не визнане.
Також суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” до прав органів податкової служби відноситься зокрема здійснювати контроль додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.. 11 -1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду. При цьому слід вказати, що позапланові перевірки не відносяться до позапланових виїзди перевірок, в ході яких перевіряється платник податків з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів.
Норми ст.. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, в часті проведення позапланових виїздних перевірок, не поширюються на перевірки порядку проведення розрахунків за товари ( послуги) і других вимог Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 - III, Закону України “ Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а поняття “позапланова перевірка” і “ позапланова виїзна перевірка” не є тотожними.
Таким чином, проведення позапланової перевірки розрахункових операцій магазину, що належить позивачу, - це позапланова перевірка, підставною для якої є направлення на проведення перевірки, яка видається відповідно до графіку контрольно - перевірочної роботи.
Відповідно до ст.. 11 -2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 - 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Якщо позивач вважає, що перевіряючи не мали права приступати до проведення перевірки, то він мав повне право не допускати перевіряючих на об'єкт, однак він таким право не скористався.
При таких обставинах справи, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошено і підписано складом суду 08.02.07 р.
12.02.07 р. постанову було виготовлено у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 - 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.