справа №2-0-686/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

16 січня 2007 року                                                                           м. Запоріжжя

Коммунарский районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Кухаря

С.В., народних засідателів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, при секретарі: Живогляд І.О.,

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   цивільну   справу   за   заявою

ОСОБА_3, заінтересована особа: Комунарська районна адміністрація

м. Запоріжжя (орган опіки та піклування) про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду з заявою, в якій просить визнати свого чоловіка -ОСОБА_4, 1958 року народження, безвісно відсутнім. Посилаючись на те, що 12 травня 1990 року заявник вступила в шлюб з громадянином Афганістану ОСОБА_4. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження і ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження. Сімейне життя не склалося, 18 жовтня 2004 року шлюб був розірваний. Після розриву шлюбу чоловік заявника пішов з їхньої квартири і його місце проживання не відоме. Останній раз заявник бачила колишнього чоловіка 20.08.2005 року. 25.10.2006 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя була винесена ухвала про розшук ОСОБА_4. До теперішнього часу ніяких відомостей про нього не надходило і до цього часу його місце перебування не відоме і прийнятими мірами встановити не має можливості.

Визнання безвісно відсутнім ОСОБА_4, заявнику потрібно для того, що їй необхідно вирішити питання про призначення допомоги на утримання неповнолітніх дітей.

У судовому засіданні заявник доводи заяви підтримав.

Представник заінтересованої особи - Комунарська районна адміністрація м. Запоріжжя (орган опіки та піклування) проти задоволення заяви не заперечує.

Суд, заслухавши пояснення заявника, представника заінтересованої особи, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та такі відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає від відомостей про місце її перебування.

Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_4. в місці його постійного проживання в м. Запоріжжя по АДРЕСА_1 ( останнє відоме місце перебування) протягом двох років підтверджується у справі доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержанні такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що останні відомості про ОСОБА_4 були 20 серпня 2005 року, то початком його безвісної відсутності слід вважати з 20 серпня 2005 року.

Задоволення заяви ОСОБА_3. має для неї юридичне значення.

                                                                   2

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 249 ЦПК України, ст. 43 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_4, 1958 року народження.

Початком безвісної відсутності ОСОБА_4 вважати з 20.08.2005 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду

Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10 -

денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням

після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного

інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.