Справа № 2-412/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - О. Ф.Костенко

при секретарі - Пирог В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмачі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 2727 від 17.10.1994 року, договору дарування 1 4 частини квартири від 09. 01. 1998 року № 1-47, посвідченого Бахмацькою райдержнотконторою договору дарування 1/2 частини квартири від 24.05.2006 року №1-726, посвідченого Бахмацькою райдержнотконторою, ОСОБА_1 є власником 3/4 частин квартири під № 1 в будинку № 37 по вулиці Перемоги у м.Бахмачі, Чернігівської області,а ОСОБА_2 с власником 1/4 частини цієї квартири.

19 липня 2008 року ОСОБА_2 вступив у шлюб із громадянкою ОСОБА_4 Після реєстрації шлюбу дружина стала носити прізвище ОСОБА_2. З 01 серпня 2008 року вона зареєструвала своє місце проживання у цій квартирі. 23 травня 2009 року у подружжя народилась дочка ОСОБА_3. яка за цією адресою зареєстрована не була.

16 грудня 2010 року шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був розірваний рішенням Бахмацького райсуду Чернігівської області.

У квітні 2011 року власник квартири №2 1 в будинку № 37 по вулиці Перемоги у м. Бахмачі - ОСОБА_1 П і ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою про визнання громадянки ОСОБА_3 такою, що втратила право на житло, на підставі ст. 107 ЖК України, посилаючись нате, що з моменту реєстрації шлюб) 19 липня 2008 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 стали проживати в ІНФОРМАЦІЯ_1. Але сімейне життя у подружжя не склалося. Сімейні стосунки у подружжя були припинені з серпня місяця 2010 року, а шлюб був розірваний 16 грудня 2010 року. Після припинення сімейних стосунків відповідачка разом із малолітньою дочкою залишила проживання в цій квартирі та переїхала проживати в м. Сімферополь, де мешкає її рідня, в квартирі АДРЕСА_1. Сімейні стосунки після цього подружжя не відновлювало, і відповідачка продовжу« і на сьогодні проживати в цій квартирі. Місце ж реєстрації залишилося в квартирі АДРЕСА_2, що не відповідає дійсності і позбавляє позивачів права скористатись правом на субсидію. Вирішити це питання в добровільному порядку не надається можливим так як відповідачка категорично впевнена, що реєстрація в цій квартирі надасть їй якісь особливі права щодо цієї квартири.

Доказами не проживання відповідачки в цій квартирі є її негайний виїзд в інший населений пункт - у м. Сімферополь. При подачі нею позову до суду за місцем її проживання у м. Сімферополі про стягнення аліментів, відповідачка вказала свою домашню адресу в АДРЕСА_3. До цього позову була додана довідка із ЖКО Київського району м. Сімферополя за № 1 /1630 від 16. 02. 11 р, де було вказано, що відповідачка із дитиною мешкає за цією адресою. А тому, просять відповідачку визнати такою, що втратила право на житло у м. Бахмачі відповідно до ст. 107 ЖК України

В судове засідання позивачі не заявились, але в своїй письмовій заяві просять справу розглянути в їх відсутність і позовні вимоги задовільнити.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась з невідомої причини. За повідомленням із СГІРФО Бахмацького РВ УМВС від 13.04.2011 р № 4247 ОСОБА_3 значиться зареєстрованою у ІНФОРМАЦІЯ_2. кв. 1 (а. с. 26) ОСОБА_4 за цією адресою судова повістка не була вручена. Рекомендований лист було повернуто листоношею до суду із відміткою про те, що адресат за вказаною адресою не проживає. Згідно ст. 71 ч. 5 абз. 5 ЦПК України „ у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином".

Розгляд справи проводиться у відсутності сторін відповідно до ст. 197 ч. 2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

П. 11 Постанови Пленуму Верховног о Суду України № 2 від 12. 04. 1985 року „Про деякі питання що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України" вказує на те, що „відповідно до ст. 107 ЖК України наймач або член його сім'ї", який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття незалежно від пред’явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення поро це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім"ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, вихід в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо) Суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст. 71 або ст. 107 ЖК України. Змінити підставі позову суд вправі тільки за згодою позивача.

Подаючи позов До суду позивачі просили визнати відповідачку такою, що втратила право на житло з підстав, передбачених ст. 107 ЖК України.

Згідно ст. 107 ЖК України „у разі вибуття наймача та членів його сім"ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім"ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття"

Факт не проживання відповідачки в квартирі АДРЕСА_4. Чернігівської області, підтверджується слідуючими доказами.

У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звертався до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу (справа № 2-1165- 2010 р.). Відповідачка в судове засідання по виклику не з"явилась. До суду повертались неврученими рскомендова листи з повідомленням (а.с. 15). 24.11.2010 року їй направлявся рекомендований лист у м. Сімферополь (а. с. 16) повідомленням. Цей лист їй був вручений, про що підтверджує повідомлення на (а. с. 21). Відповідачка із м. Сімферополя надіслала до суду телефонограму (а .с 18, 22) 01.12.2010 року. 28 лютого 2011 року ОСОБА_3 надсилала до суду заяву про висилку їй копії рішення суду про розірвання шлюбу (а. с.36), де вказувала адресу місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 37). За цією адресою вона отримала до суду процесуальні документи, які просила вислати в заяві, про що підтверджують письмові повідомлення (а. с. 42,43).

Відповідачка за місцем свого проживання подавала позовну заяву про стягнення аліментів на дитину і на її утримання у Київський районний суд м. Сімферополя (а. с. 23). У ній позовній заяві ОСОБА_3 вказала свою домашню адресу :АДРЕСА_5. До позову прикладала довідку з комунального підприємства – ЖЕКО Київського району м. Сімферополя за №1/1630 від 16. 02. 2011 р (а. с. 24), де вказано що відповідачка з дитиною мешкає за цією адресою"

Досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати відповідачку такою, що втратила право на житло з моменту її вибуття в інший населений пункт.

Керуючись ст. 107 ЖК України, ст. ст. 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, такою, що втратила право на житло в квартирі АДРЕСА_6.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: