ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

справа № 2-1533/10

провадження № Б/н 1142

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"25" червня 2010 р. Дарницький районний суд м. Києва в особі судді Вовка Є.І., при секретарі Цукановій С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства „ГК Феофанія” щодо трудових відносин,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, в якому просила: стягнути з Приватного підприємства „ГК Феофанія” на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у розмірі 7000 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування вимог заяви позивач, зокрема зазначила, що звільнена з підприємства відповідача 01.06.2009 року наказом №15-к за власним бажанням. Заборгованість Приватного підприємства „ГК Феофанія” перед ОСОБА_2 по заробітній платі за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, а також за січень, лютий, березень, квітень та травень 2009 року складає суму 7000 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити.

Проаналізувавши наведені дані, а також копії: паспорту позивача (а.с. 4); трудової книжки позивача (а.с. 5-6); листа позивача до відповідача від 27.08.2009 р. (а.с. 7); листа №524-356 від 06.04.2010 р. (а.с. 37); витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ст.ст. 38-39), суд вважає встановленим такі факти:

-ОСОБА_2 звільнена з Приватного підприємства „ГК Феофанія” 01.06.2009 року наказом №15-к за власним бажанням;

-заборгованість Приватного підприємства „ГК Феофанія” перед ОСОБА_2 по заробітній платі за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, а також за січень, лютий, березень, квітень та травень 2009 року складає суму 7000 грн.

З ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю України вбачається, що заробітна плата повинна виплачуватися працівникам не рідше двох разів на місяць.

З положень ч.1 ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України вбачається, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по час фактичного розрахунку.

Враховуючи викладене, положення ст.367 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме належить: стягнути на користь ОСОБА_2 з Приватного підприємства „ГК Феофанія” заборгованість по заробітній платі в сумі 7000 грн.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України: обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини, визнані судом загальновідомими не потребують доказування; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно- правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, суд вважає, що належить відмовити в задоволенні вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів щодо наявності вини Приватного підприємства ГК „Феофанія” у невиплаті належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати по справі належить розподілити таким чином: судові витрати по справі у вигляді витрат ОСОБА_2 на правову допомогу в сумі 700 грн. стягнути на користь ОСОБА_2 з Приватного підприємства „ГК Феофанія”; судові витрати у вигляді судового збору в сумі 70 грн., збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. стягнути з Приватного підприємства „ГК Феофанія” в доход держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208, 209, 214, 215 ЦПК України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Приватного підприємства „ГК Феофанія” заборгованість по заробітній платі в сумі 7000 грн.

Судові витрати по справі у вигляді витрат ОСОБА_2 на правову допомогу в сумі 700 грн. стягнути на користь ОСОБА_2 з Приватного підприємства „ГК Феофанія”.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 70 грн., збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. стягнути з Приватного підприємства „ГК Феофанія” в доход держави.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.