ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2009 Справа№ 19/14-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Павловського П.П.,
суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Марунич Н.В.
за участю представників:
від позивача: Мокрий О.Н. представник, довіреність №б/н від 30.03.09;
від позивача: Курицин А.В. представник, довіреність №б/н від 01.03.09;
від відповідача: Горбатюк С.С. представник, довіреність №б/н від 24.04.08;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства “Кронос-28”, місто Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 2 квітня 2009 року у справі №19/14-09;
за позовом, приватного підприємства “Кронос-28”, місто Дніпродзержинськ;
до відповідача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрос”, село Кам’яне, Солонянського району, Дніпропетровської області;
про стягнення 8500 гривень.
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ПП “Кронос-28”, місто Дніпродзержинськ звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути грошові кошти в розмірі 8500 гривень з відповідача Сільськогосподарського ТОВ “Агрос”, село Кам’яне, Солонянського району, Дніпропетровської області, перераховані за нерухоме майно, яке планувалося придбати у відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в подальшому угода по відчуженню об’єкту нерухомості між сторонами не відбулася, а грошові кошти зворотньо повернуті не були.
Рішенням господарського суду у справі №19/14-09 від 2 квітня 2009 року (суддя Петренко І.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що позивач сплатив не за нерухоме майно, а за надання йому послуг. Надання послуг передували укладенню запланованого купівлі-продажу будівлі молзаводу.
Позивач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.
Вважає, що воно винесено з порушенням закону.
Господарський суд при винесенні рішення неповно з’ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Позивач просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що докази, що надавались ним до суду в обґрунтування позовних вимог, судом залишалися без уваги і ретельного їх дослідження та відхилялись без будь-якої мотивації.
На апеляційну скаргу позивач надав відзив у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обґрунтовані, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:
Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що відповідно до доручення №1 від 30 вересня 2008 року позивачем на розрахунковий рахунок сільськогосподарського ТОВ “Агрос” було перераховано грошові кошти у розмірі 8500 гривень за нерухоме майно, яке планувалося придбати у відповідача, відповідно до рахунку б/н від 30 вересня 2008 року.
В подальшому угода по відчудженню об’єкту нерухомості між сторонами не відбулася.
Докази укладання договору сторони не представили.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог Господарський суд прийшов до висновку, що позивач сплатив не за нерухоме майно, а за надання йому послуг.
Судова колегія погоджується з таким висновком господарського суду оскільки у судовому засіданні було встановлено, що відповідно вимогам пункту 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, вказано, що реквізит “Призначення платежу”, платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
В платіжному дорученні в реквізиті “Призначення платежу” позивач вказав, що 8500 гривень перераховуються ТОВ “Агрос” відповідно до рахунку б/н від 30 вересня 2008 року.
Відповідач, СТОВ “Агрос” зробив письмову пропозицію сплатити надані послуги виставивши рахунок від 30 вересня 2008 року на суму 8500 гривень зазначивши в рахунку –“Сплата отриманих послуг, що передують укладенню угоди купівлі-продажу нерухомого майна - будівлі молзаводу”.
Тому судова колегія вважає, що позивач фактично уклав договір послуг і прийняв вищезазначену послугу, підтвердження чого є сплата наданих послуг.
Відповідно до частини 2 статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Крім того відповідачем були надані докази проведення робіт по підготовці та наданню послуг позивачеві.
Самої угоди купівлі-продажу будівлі молзаводу (загальною площею 299 м2, не відбулося.
Відповідно до протоколу зборів засновників СТОВ “№Агрос” від 10 вересня 2008 року молзавод планувалося продати за 250000 гривень.
З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства “Кронос-28”, місто Дніпродзержинськ, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 2 квітня 2009 року у справі №19/14-09, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.
Головуючий П.П. Павловський
Судді В.В. Швець
О.В. Чус
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Чабаненко