Справа №2-2225/10 26.10.2010 26.10.2010 26.10.2010

Провадження №22-ц-8345/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-8345/10 Головуючий у 1-й інстанції Тихонова Н.В.

Категорія 42 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі

головуючого – Базовкіної Т.М.,

суддів - Яворської Ж.М., Колосовського С.Ю.,

при секретарі - Бобуйок І.Ф.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника позивача ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2010 року

за позовом

ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_8 про виселення

та зустрічним позовом

ОСОБА_3, ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_9, третя особа Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про вселення, усунення перешкод у користуванні житловим будинком, покладення обов’язку надати будинкову книгу, -

В С Т А Н О В И Л А

У лютому 2010 р. ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_8 про виселення з житлового будинку по вул. Нагірній, №66 у м. Миколаєві.

Позивачка зазначала, що з 21 грудня 2009 р. вона є власником житлового будинку №66 по вул. Нагірній у м. Миколаєві. За вказаною адресою до цього часу залишаються зареєстрованими відповідачі – колишні члени сім’ї попереднього власника ОСОБА_9 Оскільки порушуються її житлові права, позивачка просила виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_8 із житлового будинку по вул. Нагірній, №66 у м. Миколаєві.

У квітня 2010 р. ОСОБА_3, ОСОБА_8 звернулися до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_9, третя особа Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиціїпро вселення, усунення перешкод у користуванні житловим будинком, покладення обов’язку надати будинкову книгу.

Відповідачі, посилаючись на те, що добровільно спірне жиле приміщення не залишали, до цього часу рішення Ленінського районного суду м. Миколаєві від 18.08.2008 р. про їх вселення не виконано, просили вселити їх у спірний будинок, усунути перешкоди з боку ОСОБА_5 у користуванні ними цим будинком та зобов’язати її надати ОСОБА_3 будинкову книгу для внесення запису про реєстрацію місця проживання ОСОБА_8

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2010 р. у задоволені позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_8 про виселення відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_9А задоволено. Постановлено: вселити ОСОБА_3, ОСОБА_8 до житлового будинку по вул. Нагірній №66 у м. Миколаєві; зобов’язано ОСОБА_5 не чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_8 вищевказаним житловим будинком; зобов’язано ОСОБА_5 надити ОСОБА_3 будинкову книгу №66 по вул.Нагірній у м. Миколаєві.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Відповідачі заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки, відповідачку, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_5 є власником житлового будинку №66 по вул. Нагірній у м. Миколаєві на підставі договору купівлі-продажу від 21 грудня 2009 р., укладеного між нею та ОСОБА_9

З дозволу попереднього власника ОСОБА_9, в будинку як члени її сім'ї були зареєстровані з 11.05.1989 р ОСОБА_3М.(невістка), з 21.12.2005 р. ОСОБА_8 (онук)

ОСОБА_9 знято з реєстраційного обліку за вказаною адресою 12 березня 2010 р.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5, суд вважав, з урахуванням вимог ст.156 ЖК України, що припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє членів сім’ї власника права користування зайнятим приміщенням.

Між тим, з такими висновками суду погодитися не можна.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Таким чином, право члена сім’ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у особи права приватної власності на це майно.

Договір про користування спірним будинком між сторонами не укладався.

Таким чином, після припинення права власності попереднього власника будинку ОСОБА_9, відповідачі, які були членами її сім'ї, втратили право користування цим будинком, а тому позивачка як новий власник має право вимагати їхнього виселення як тимчасових мешканців.

Що стосується вирішення зустрічного позову, то задовольняючи його суд виходив із доведеності факту порушення прав відповідачів.

Але з таким погодитися не можна.

Так, посилання ОСОБА_3 та ОСОБА_8 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 серпня 2008 р. про вселення не має правового значення, оскільки стосувалося правовідносин з колишнім власником будинку, які припинилися в зв’язку з його відчуженням.

В силу ч.7 ст.319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, ОСОБА_8 не існує правовідносин, за якими позивачка мала б обов’язок надати житло відповідачам, зустрічний позовом не ґрунтується на вимогах закону і не підлягає задоволенню.

Оскільки висновки суду не відповідають вимогам матеріального закону, то відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивачки ОСОБА_5 та відмову у зустрічному позові ОСОБА_3 та ОСОБА_8

Згідно з ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_3, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 належить стягнути судові витрати по 23 грн. з кожного.

Керуючись статтями 303, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2010 року скасувати і постановити нове рішення.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_8 про виселення - ЗАДОВОЛЬНИТИ.

Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_8 із житлового будинку №66 по вул. Нагірній у м. Миколаєві без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 судові витрати по 23 грн. з кожного.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_9 про вселення, усунення перешкод у користуванні житловим будинком, покладення обов’язку надати будинкову книгу відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено на протязі двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий

Судді