УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/7800/14-к Суддя 1 інстанції Філатов К. Б.

Номер провадження 11-кп/774/505/К/15 Суддя-доповідач Чумак Н. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чумак Н.О.

суддів Воловик Н.Ф., Пістун А.О.

при секретарі Кузьміній Н.В., Горбачевській І.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі 22 жовтня 2015 року апеляційні скарги захисника ОСОБА_2, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 та прокурора у кримінальних провадженнях №12014040770003414 та №12014040770003903 на вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 червня 2015 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.м.т. Верхошижим'я Кіровської області Росія, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, маючого середню спеціальну освіту, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 22 червня 2009 року Деснянським районним судом міста Київ за ст.185 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 28 липня 2010 року умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 2 місяці 6 днів;

- 20 грудня 2011 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу за ст.15 ч.3, 185 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі умовно з іспитовим строком 2 роки;

- 20 грудня 2011 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу за ст.ст.15 ч.3, 185 ч.2, 71 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнився 24 червня 2014 року по амністії;

- 25 лютого 2015 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу за ст.ст.185 ч.2, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі умовно з іспитовим строком 1 рік;

- 5 травня 2015 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу за ст.ст.185 ч. 2, 15 ч. 2, 185 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 2 років позбавлення волі умовно з випробуванням 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України, який визнаний винним та засуджений:

- за ст.185 ч.2 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- за ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення покарання за цим вироком покаранням за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 5 травня 2015 року остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Учасники судового провадження:

прокурор Троцик С.В.

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_2

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, не оскаржуючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій обвинуваченого за ст.ст.185 ч.2, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України, просить змінити вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2015 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3, пом'якшивши покарання. Призначити ОСОБА_3 покарання у виді арешту та обмежитись вже відбутим терміном тримання під вартою на час розгляду апеляційної скарги. Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 травня 2015 року виконувати самостійно.

В апеляційній скарзі прокурор не оскаржуючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій обвинуваченого за ст.ст.185 ч.2, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України просить вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2015 року відносно ОСОБА_3 змінити. У вступній частині вироку виключити дані щодо наявності судимостей ОСОБА_3 за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15.05.1989 року, за вироком Калуського районного суду Івано-Франківської області від 12.01.1989 року, за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25.01.1995 року. Виключити з резолютивної частини вироку призначене на підставі ч.4 ст.70 КК України покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05.05.2015 року у виді 2 років позбавлення волі та вважати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України із призначенням йому покарання за ст.ст.185 ч.2, 15 ч.2 КК України у виді 1 року позбавлення волі, за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, із призначенням остаточного покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі. Даний вирок та вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05.05.2015 року виконувати самостійно. Крім того, в резолютивній частині вироку зазначити, що речові докази, а саме дві банки кави «Carte Norte» та п'ять шоколадок «Міленіум», які перебувають на зберіганні у представника потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_5, куртку ВОW000011 чорного кольору вартістю 282,35 грн., яка перебуває на зберіганні у представника потерпілого ТОВ «Глорія Джинс» ОСОБА_6 - вважати повернутими потерпілим. Речовий доказ - CD-R диск для лазерних систем зчитування з відеозаписами камер відео спостереження у приміщенні магазину «Продукти-470» ТОВ «АТБ-Маркет», який розташований за адресою: пр. Карла Маркса, 49а м. Кривого Рогу, що перебуває в матеріалах кримінального провадження - залишити на зберіганні у матеріалах кримінального провадження. В іншій частині вирок залишити без змін.

Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 червня 2015 року ОСОБА_3 був визнаний винним та засуджений за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України за наступних обставин.

Будучи раніше неодноразово судимим за корисні злочини, останній раз 20 грудня 2011 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу до 3 років позбавлення волі, маючи не зняті і не погашені судимості, не відбувши повністю покарання та звільнившись з місць позбавлення волі 24 червня 2014 року на підставі Закону України «Про амністію», ОСОБА_3 знов скоїв корисні злочини.

15 жовтня 2014 року в період часу з 12.20 годин по 12.30 годин ОСОБА_3 повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в торговому залі магазину «Продукти 470» ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого по пр. Карла Маркса, будинок №49а в місті Кривому Розі, скориставшись відсутністю очевидців, таємно викрав з торгових вітрин 2 банки кави, та 5 плиток шоколаду на загальну суму 216 гривень 43 копійки, але злочин до кінця не довів з причини, яка не залежала від його волі, оскільки був замічений і затриманий охоронцями.

Крім того 5 грудня 2014 року приблизно о 15.17 годині ОСОБА_3 повторно, знаходячись у торговому залі магазину «Глорія Джинс», розташованого по вул. Лермонтова, 37/1 в місті Кривому Розі, з умислом на викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю очевидців, з торгової вітрини магазину таємно викрав чоловічу куртку вартістю 282 гривні 35 копійок. З викраденим з магазину вийшов, мав можливість розпорядитися викраденим на свій розсуд, але був затриманий працівниками охорони магазину, які спостерігали за його діями через камеру відео-нагляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник ОСОБА_2, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 посилається на ті обставини, що призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд врахував не всі пом'якшуючі його вину обставини, а саме те, що він свою вину визнав в повному обсязі, щиро кається, давав правдиві та послідовні пояснення, які повністю підтвердилися під час судового розгляду. Крім того, потерпілі за вказаним кримінальним провадження цивільних позовів не подавали, так як завдана матеріальна шкода повністю відшкодована. Також, прокурор пропонував призначити обвинуваченому покарання у виді 4 місяців арешту, тобто покарання не пов'язане з позбавленням волі. Крім того, обставинами, які пом'якшують вину ОСОБА_3 є те, що він за місцем мешкання характеризується позитивно, є учасником АТО. Обставин, що обтяжують покарання не виявлено. Також, судом не були вирішені питання з приводу наявності обставин, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого. Крім того, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України, суд допустив порушення вимог кримінального закону, оскільки всі кримінальні правопорушення були скоєні обвинуваченим в жовтні та грудні 2014 року, тобто до винесення вироку Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05.05.2015 року, тобто обидва вироки повинні виконуватися самостійно.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на ті обставини, що судом першої інстанції, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання невірно було застосовано норми ч.4 ст.70 КК України. Крім того, у вступній частині оскаржуваного вироку суд послався на судимості ОСОБА_3, які на сьогодні у встановленому порядку погашені. Також, в порушення вимог кримінального процесуального законодавства, в резолютивній частині вироку не зазначив рішення щодо речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_2, в судовому засіданні при апеляційному розгляді кримінального провадження, кожен окремо, підтримали викладені в апеляційній скарзі вимоги захисника та просили вирок суду першої інстанції змінити, проти задоволення апеляційної скарги прокурора не заперечували.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді прокурор просив колегію суддів апеляційну скаргу прокурора задовольнити в повному обсязі, а вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 24.06.2015 року змінити, апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 просив задовольнити частково.

Відповідно до ст.402 КПК України заперечення на апеляційні скарги сторонами судового провадження надані не були.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що апеляція захисника ОСОБА_2, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення, при обставинах, викладених у вироку, кваліфікація його дій за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому відповідно до ст.404 КПК України (в редакції 2012 року) апеляційним судом не переглядаються.

Згідно вимог ст.65 КК України, при призначенні покарання, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Крім того, відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину, як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме з вироку суду, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд врахував всі необхідні дані про особу обвинуваченого для призначення справедливого покарання (том 1 а.кп.56-57).

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Також, судом враховані дані про особу ОСОБА_3, а саме ті обставини, що він раніше судимий (том 2 а.кп.32-36), позитивно характеризується за місцем проживання (том 2 а.кп.42), заподіяна шкода відшкодована в повному обсязі (том 2 а.кп.25, том 4 а.кп.20), в скоєному щиро кається і активно сприяв розкриттю злочину.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції призначив обвинуваченому ОСОБА_3 достатнє покарання для його перевиховання та виправлення, попередження вчинення ним нових злочинів, тому законних підстав для застосування до нього положень ст.69, 75 КК України або покарання у виді арешту, колегія суддів не вбачає та вважає, що доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог апеляційної скарги прокурора з приводу виключення з вступної частини оскаржуваного вироку посилання на погашені судимості, колегія суддів вважає їх такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 4 ч.2 ст.374 КПК України встановлено, що у вступній частині вироку, крім іншого, зазначаються інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи.

Згідно п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», до відомостей про особу підсудного, які мають значення для справи і які належить зазначити у вступній частині вироку, крім тих, що прямо зазначені в КПК України, належать, крім іншого, й дані про непогашену і незняту судимість. Дані про зняту чи погашену судимість не повинні заноситись до вступної частини вироку.

Як передбаченого ч.5 ст. 90 КК України, якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 15 травня 1985 року був засуджений Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ст.81 ч.3, 208 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі, у зв'язку з амністією невідбутий строк скорочений на 1/2 частину, звільнений в зв'язку з відбуттям строку покарання 06 лютого 1988 року. Крім того, 12 січня 1989 року ОСОБА_3 був засуджений вироком Калуського районного суду Івано-Франківської області за ст.ст.17, 81 ч.3, 83 ч.1, 140 ч.3, 42 КК України до п'яти років шести місяців позбавлення волі с конфіскацією майна, звільнився 28 квітня 1994 року в зв'язку з відбуттям строку покарання. 25 січня 1995 року ОСОБА_3 був засуджений вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу за ст.ст.140 ч.3, 145 ч.1 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 05 вересня 1998 року на підставі Закону України «Про амністію».

Враховуючи, що наступний злочин був вчинений ОСОБА_3 в 2009 році, що підтверджується вироком Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2009 року, яким його було визнано винним за ст.185 ч.2 КК України та засуджено до двох років шести місяців позбавлення волі, вище перелічені судимості ОСОБА_3 погашені в 2003 році, тобто після спливу п'яти років з дня відбуття покарання.

Доводи апеляційної скарги прокурора та захисника обвинуваченого ОСОБА_3- ОСОБА_2 щодо зміни оскарженого вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при визначенні остаточної міри покарання, є слушними.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При цьому, призначаючи остаточне покарання на підставі ст.70 ч.4 КК України, суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Так, відповідно до вимог ст.70 ч.4 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

В п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» наголошується, що коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного поглинання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Як вбачається з оскарженого вироку суду від 24 червня 2015 року відносно ОСОБА_3 вказані вище вимоги судом першої інстанції дотримані не були.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд першої інстанції не взяв до уваги, що вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 травня 2015 року ОСОБА_3 було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ст. 185 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України, з застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 роки (том 1 а.кп.61-63).

Кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_3 засуджений згідно оскаржуваного вироку, він вчинив 15 жовтня 2014 року та 05 грудня 2014 року, тобто до постановлення вироку в першій справі.

При цьому, судом першої інстанції помилково не взято до уваги, що вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 травня 2015 року, яким ОСОБА_3 було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ст. 185 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України, з застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 роки - підлягає самостійному виконанню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне при визначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 з мотивувальної та резолютивної частин оскарженого вироку від 24 червня 2015 року виключити посилання на положення ч.4 ст.70 КК України.

Також, колегія суддів вважає необхідним зазначити в мотивувальній та резолютивній частинах оскарженого вироку від 24 червня 2015 року, що вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 травня 2015 року яким ОСОБА_3 було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ст. 185 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України, з застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 роки - підлягає самостійному виконанню.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про зміну вироку суду відносно ОСОБА_3 через не зазначення в його резолютивній частині, питання щодо вирішення долі речових доказів, що не було вирішено судом першої інстанції при його ухваленні, також є слушними та такими, що підлягають задоволенню.

Так, відповідно до вимог ст.368 ч.1 п.12 КПК України суд при ухваленні вироку вирішує питання про майно, на яке накладено арешт, речові докази і документи.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження постановою слідчого Центрально-Міського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 16 жовтня 2014 року (том 2 а.кп.16) в якості речових доказів було визнаноCD-R диск для лазерних систем зчитування з відеозаписами камер відеоспостереження у приміщенні магазину «Продукти-470» ТОВ «АТБ-Маркет», який розташований за адресою м. Кривий Ріг пр. Карла Маркса, будинок № 49а, постановою слідчого Центрально-Міського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 22 жовтня 2014 року (том 2 а.кп.24), в якості речових доказів були визнанодві банки кави «Carte Norte» та п'ять шоколадок «Міленіум», які перебувають на зберіганні у представника потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_5, постановою слідчого Центрально-Міського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 09 грудня 2014 року (том 4 а.кп.19), в якості речових доказів було визнанокуртку ВОW000011 чорного кольору вартістю 282,35 грн., яка перебуває на зберіганні у представника потерпілого ТОВ «Глорія Джинс» ОСОБА_6, долю яких суд першої інстанції не вирішив під час ухвалення вироку.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 24.06.2015 року - зміні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити частково. Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2015 року у відношенні ОСОБА_3, засудженого за ст.ст.185 ч.2, 15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України - змінити.

У вступній частині вироку виключити дані щодо наявності судимостей ОСОБА_3 за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15.05.1989 року, за вироком Калуського районного суду Івано-Франківської області від 12.01.1989 року, за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25.01.1995 року.

Виключити з резолютивної частини вироку призначене на підставі ч.4 ст.70 КК України покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05.05.2015 року у виді 2 років позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 15 ч.2, 185 ч.2 КК України із призначенням йому покарання за ст.ст.185 ч.2, 15 ч.2 КК України у виді 1 року позбавлення волі, за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, із призначенням остаточного покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Зазначити в резолютивній частині вироку, що вирок Жовтневого районного суду м. Кривого рогу від 05.05.2015 року - підлягає самостійному виконанню.

У резолютивній частині вироку зазначити: речові докази, а саме дві банки кави «Carte Norte» та п'ять шоколадок «Міленіум», які перебувають на зберіганні у представника потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_5, куртку ВОW000011 чорного кольору вартістю 282,35 грн., яка перебуває на зберіганні у представника потерпілого ТОВ «Глорія Джинс» ОСОБА_6 - вважати повернутими потерпілим. Речовий доказ - CD-R диск для лазерних систем зчитування з відеозаписами камер відео спостереження у приміщенні магазину «Продукти-470» ТОВ «АТБ-Маркет», який розташований за адресою: пр. Карла Маркса, 49а м. Кривого Рогу, що перебуває в матеріалах кримінального провадження - залишити на зберіганні у матеріалах кримінального провадження.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим у той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області

Н.О. Чумак Н.Ф. Воловик А.О. Пістун