ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"19" травня 2009 р. | справа № 5020-3/184 |
за позовом: Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора
(99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)
в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Севастополі
(99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 61)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС Плюс”
(99704, м. Севастополь, вул. Ангарська, 10)
про відшкодування шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства в розмірі 2619,06 грн.
суддя Головко В.О.
За участю представників:
Прокурор – Шульга А.М., посвідчення №438 від 20.02.2006;
позивач –Никитін В.І., завідувач юридичного сектору, довіреність №1 від 08.01.2009,
відповідач –Касаткін О.В., начальник юридичного відділу, довіреність № 17 від 02.01.2009, ТОВ "СГС Плюс";
відповідач –Коновалова О.М., інженер-еколог, довіреність № 21 від 12.05.2009, ТОВ "СГС Плюс";
Суть спору:
Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “СГС Плюс” про відшкодування шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства в розмірі 2619,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача екологічних інтересів держави, яке виразилось в засміченні земельних ресурсів відходами, що є порушенням встановленого законодавством України правового режиму охорони земель та поводження з видходами.
Ухвалою від 25.03.2009 позовна заява Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора прийнята до розгляду суддею Головко В.О. та порушено провадження у справі №5020-3/184, розгляд справи призначений на 06.05.2009.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими та просить суд в задоволені позовних вимог відмовити (арк.с. 39-41).
Представник позивача позовні вимоги прокурора підтримав, свої доводи обґрунтовує тим, що в результаті обстеження території виявлено порушення природоохоронного законодавства, відображене в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 14.04.2008-15.05.2008. Розрахунок розміру збитків, доданий до позовної заяви, містить детальну інформацію про обчислення розміру шкоди, заподіяної державі (арк.с.12).
Відповідно до статей 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні прокурору та представникам сторін роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін, суд –
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах держави. Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме є порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтує в позовної заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, визначеним в частині другій статті 2 ГПК України, слід розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 19.12.2006 №548, - Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (далі –Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції (далі –Держекоінспекція).
Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.
Повноваження Інспекції поширюються на територію відповідної області, за винятком встановленої законодавством водоохоронної зони вздовж Азовського та Чорного морів, навколо заток та лиманів, а у разі її відсутності –на відповідну адміністративну територію та територію шириною не менше двох кілометрів від урізу води вздовж Азовського та Чорного морів, навколо заток та лиманів, що розташована в межах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької областей та м. Севастополя.
Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінприроди та Держекоінспекції, а також цим Положенням.
Основними завданнями Інспекції є:
- участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території;
- здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території.
Відповідно до договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Державного підприємства “Кримські генеруючі системи “Севастопольська ТЕЦ” від 01.01.2004, Державне підприємство “Кримські генеруючі системи” передало, а товариство з обмеженою відповідальністю “СГС Плюс” прийняло в строкове платне користування цілісний майновий комплекс структурного підрозділу Державного підприємства “Кримські генеруючі системи “Севастопольська ТЕЦ”, що розташований за адресою: 99704, м. Севастополь, вул. Ангарська, 10 (арк.с.22-27).
Згідно з пунктом 10.1, договір укладений строком на 10 років, та діє з 01.01.2004 до 01.01.2014.
У ході перевірки Севастопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою стану додержання та правильного застосування Закону України “Про відходи”, інших нормативних актів, спрямованих на захист прав та конституційних гарантій на безпечне для життя і здоров’я довкілля при проводженні з побутовими та промисловими відходами, встановлено, що ТОВ “СГС Плюс” допущено засмічення відходами земельної ділянки загальною площею 2,89 кв.м та об’ємом 0,43 куб.м на підвідомчій території за адресою: м. Севастополь, вул. Ангарська, 10.
Постановою Державної екологічної інспекції в м. Севастополі про накладення адміністративного стягнення від 14.05.2008 визнано інженера-еколога ТОВ “СГС Плюс” Коновалову О.М. винною у здійсненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтями 82, 78, 82-1, 82-4, 82-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення на накладене адміністративне стягнення в розмірі 136,00 грн. (арк.с. 20-21).
Судом встановлено, що в межах повноважень, наданих Положенням про державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, державними інспекторами Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі в період з 14.04.2008 по 15.05.2008 проведена планова перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, про що складений акт (арк.с. 13-19).
Вказаним актом перевірки зафіксована наявність несанкціонованого розміщення твердих побутових відходів на ґрунті, площею 1,7 м *1,7 м, висотою 0,15 м (з лівої сторони головного корпусу), що негативно впливає на стан навколишнього природного середовища.
Статтями 3, 35, 46 Закону України "Про охорону земель" встановлено, що основними принципами державної політики у сфері охорони земель, зокрема, є: пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні землі як просторового базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про охорону земель.
Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, поряд з іншим, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".
Відповідно до статей 8, 9 Закону України "Про відходи" відходи є об'єктом права власності, суб'єктами права власності на які є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.
Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відходи", розміщення відходів –це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.
Спеціально відведенні місця чи об'єкти –це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.
Статтею 33 "Про відходи" визначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).
На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.
Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах природоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини, захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
Згідно з пунктом "з" частини першої статті 17, пунктом "а" частини першої статті 42 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.
Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.
Згідно зі статтею 66 Конституції України, кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до положень статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Згідно зі статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 Цивільного кодексу України кодексу України).
Відповідальність за порушення зобов‘язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:
- протиправної дії чи бездіяльності особи;
- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;
- причинного зв‘язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;
- вини боржника.
Протиправність бездіяльності відповідача полягає у порушенні п. “б” ч. 1 ст.40, ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 46 Закону України "Про охорону земель", п. “з” ч. 1. ст. 17 Закону України "Про відходи".
За розрахунком позивача, шкода, заподіяна державі внаслідок засмічення відповідачем земельних ресурсів, складає 2619,06 грн. (арк. с. 12).
Перевіривши даний розрахунок, суд знаходить його таким, що відповідає вимогам Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.97 №171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 05.05.98 за №285/2725.
Про наявність причинного зв`язку між протиправними діями відповідача та шкодою державі свідчить факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства щодо здійснення заходів, спрямованих на забезпечення захисту земель від забруднення та засмічення; недопущення зберігання відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, які б спростовували порушення, зазначені в Акті перевірки, що проводилась 14.04-15.05.2008, відсутні.
Вина відповідача підтверджена постановою Державної екологічної інспекції в м. Севастополі про накладення адміністративного стягнення, та від 14.05.2008 №230/001300/04 (арк.с.20-21) та в силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує додаткового доказування.
Отже, доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 2619,06 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС ПЛЮС” (99704, м. Севастополь, вул. Ангарська, 10, код у ЄДРПОУ 32294088, р/р 26005301336541 в філії відділення «Промінвестбанку»в м. Севастополі, МФО 324515) на користь Державної екологічної інспекції в м. Севастополі суму заподіяної державі шкоди у розмірі заподіяні збитки у розмірі 2619,06 грн. (дві тисячі дев’ятнадцять грн. 06 коп.) та перерахувати кошти до спеціального фонду за кодом платежу 24062100 на р/р 31516921700002, одержувач місцевий бюджет Балаклавського району, код ЄДРПОУ 24035629, банк одержувача ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС ПЛЮС” (99704, м. Севастополь, вул. Ангарська, 10, код у ЄДРПОУ 32294088, р/р 26005301336541 в філії відділення «Промінвестбанку»в м. Севастополі, МФО 324515) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито в сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС ПЛЮС” (99704, м. Севастополь, вул. Ангарська, 10, код у ЄДРПОУ 32294088, р/р 26005301336541 в філії відділення «Промінвестбанку»в м. Севастополі, МФО 324515) в доход державного бюджету (р/р 21216259700007, отримувач Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 24035598, код бюджетної класифікації 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.О. Головко
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 25.05.2009.