ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"14" травня 2009 р. | справа № 5020-7/102 |
За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сервис», м. Сімферополь,
до відповідача –Дочірнього підприємства «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією», м. Севастополь,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Приватне підприємство «Укрсельхозпродукт», м. Сімферополь,
про визнання недійсним договору купівлі-продажу № ДСП 1-2008 від 01.09.2008 р.
За зустрічним позовом Дочірнього підприємства «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією», м. Севастополь,
до відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сервис», м. Сімферополь,
про визнання недійсним договору купівлі-продажу № ДСП 1-2008 від 01.09.2008 р. недійсним як такий, що укладений внаслідок омани,
Суддя С.М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
07.05.2009 р.
Від позивача (за первісним позовом) – Васькін І.А. –представник по довіреності від 20.02.2009 р. (к/копія довіреності у справі)
Від відповідача (за первісним позовом) –Савінська О.Г. –генеральний директор, паспорт серії СА № 557781, виданий Шевченківським РВ УМВС України у Запорізькій області, 02.09.1997 р., протокол № 04-01/09 зборів Ради директорів правління від 23.02.2009 р. (к/копія протоколу у справі)
Від третьої особи (за первісним позовом) - Васькін І.А. –представник по довіреності від 20.02.2009 р. (к/копія довіреності у справі)
14.05.2009 р.
Від позивача (за первісним позовом) – не з’явився
Від відповідача (за первісним позовом) –Савінська О.Г. –генеральний директор, паспорт серії СА № 557781, виданий Шевченківським РВ УМВС України у Запорізькій області, 02.09.1997 р., протокол № 04-01/09 зборів Ради директорів правління від 23.02.2009 р. (к/копія протоколу у справі)
Від третьої особи (за первісним позовом) - не з’явився
Суть спору:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Сервис», м. Сімферополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Дочірнього підприємства «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією», м. Севастополь, про визнання договору купівлі-продажу № ДСП 1-2008 від 01.09.2008 р. удаваним правочином, як такого, що укладений сторонами для приховання іншого правочину –договору позички.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.02.2009 р. Приватне підприємство «Укрсельхозпродукт», м. Сімферполь, було залучене до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Представник позивача та третьої особи у судовому засіданні, яке відбулось 25.02.2009 р., надав суду клопотання від 24.02.2009 р. про залучення до матеріалів справи уточненої позовної заяви від 24.02.2009 р., в якій позивач змінив предмет позову та просив суд визнати недійним укладений між сторонами договір купівлі-продажу № ДСП 1-2008 від 01.09.2008 р.
14.04.2009 р., відповідач передав через канцелярію господарського суду міста Севастополя зустрічний позов від 08.04.2009 р. до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сервис», м. Сімферополь, про визнання договору купівлі-продажу № ДСП 1-2008 від 01.09.2008 р. недійсним як такого, що укладений внаслідок омани.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15.04.2009 р. зустрічний позов був прийнятий до розгляду сумісно з первісним позовом.
Представник позивача та третьої особи (за первісним позовом), у судовому засіданні, яке відбулось 07.05.2009 р., уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Проти зустрічних позовних вимог представник позивача та третьої особи (за первісним позовом) заперечував.
Представник відповідача (за первісним позовом) у цьому ж засіданні суду з уточненими первісними позовними вимогами не погодився, зокрема, з мотивів, викладених у вищевказаному відзиві від 25.02.2009 р. на позовну заяву, залученому до матеріалів справи, та додатковому відзиві від 10.03.2009 р., і просив у їх задоволенні відмовити.
Також, представник відповідача (за первісним позовом) підтримав вимоги, викладені у зустрічному позові і просив їх задовольнити.
За результатами засідання суду було оголошено перерву до 14.05.2009 р. до 15 години 00 хвилин для надання сторонами суду додаткових документів у справі.
Після перерви розгляд справи був продовжений за участю того самого представника відповідача (за первісним позовом).
Позивач (за первісним позовом) та третя особа явку своїх представників у судове засідання не забезпечили.
Представник відповідача (за первісним позовом) у засіданні суду з уточненими первісними позовними вимогами не погодився, зокрема, з мотивів, викладених у відзиві від 25.02.2009 р. на позовну заяву, залученому до матеріалів справи, та додатковому відзиві від 10.03.2009 р., і просив у їх задоволенні відмовити.
Також, представник відповідача (за первісним позовом) підтримав вимоги, викладені у зустрічному позові і просив їх задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача (за первісним позовом), дослідивши докази у справі, суд
В С Т А Н О В И В :
01.09.2008 р. Дочірнім підприємством «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією», м. Севастополь, (покупцем) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Сервис», м. Сімферополь, (продавцем) був підписаний договір купівлі-продажу № ДСП 1-2008.
У пункті 1.1. Розділу 1 цього договору («Предмет договору») сторони вказали на те, що продавець зобов’язувався відвантажити і передати у власність покупця, а покупець – прийняти та оплатити продукцію, іменовану надалі товар.
Відповідно до п. 1.2. договору ціна, кількість та умови постачання товару покупцю обумовлюються у Специфікаціях (додаткових угодах) до цього договору, які є невід’ємною частиною договору.
Згідно з п. 1.3. договору якість товару, який постачається продавцем (позивачем за первісним позовом), повинна відповідати вимогам ГОСТів, які діють в Україні.
Розділом 2 договору («Строки та умови поставки») передбачено, що продавець повинен відвантажити покупцю товар у термін, вказаний у Специфікації (додатковій угоді) (п. 2.1. договору).
У відповідності з п. 2.3. договору відвантаження та транспортування здійснюються на умовах, обумовлених у Специфікації (додатковій угоді).
Згідно з п. 2.4. договору прийомка продукції здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій про приймання продукції за кількістю та якістю № П-6 і № П-7.
Відвантаження товару здійснюється за адресою, вказаною у Специфікаціях (п. 2.5. договору).
Розділом 7 договору («Інші умови») передбачено, що всі додатки до даного договору є невід’ємною частиною цього договору та обов’язкові для виконання обома сторонами. Зміни та доповнення до цього договору здійснюються лише у письмовій формі та дійсні лише після їх підписання обома сторонами (п. 7.2. договору).
Позовні вимоги, як за первісним позовом, так і за зустрічною позовною заявою задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що сторони підписали дві специфікації № 1 від 03.09.2008 р. до договору купівлі продажу № ДСП 1-2008 від 01.09.2008 р., які, мають однакові реквізити (номер та дату), проте, містять зовсім різні дані.
Як вже зазначалось, у відповідності з умовами договору № ДСП 1-2008 від 01.09.2008 р. специфікації є невід’ємною частиною цього договору та згідно з п. 7.2. Розділу 7 договору є обов’язковими для виконання обома сторонами.
Так, позивачем (за первісним позовом) було додано до позовної заяви копію специфікації № 1 від 03.09.2008 р. (арк. справи - 16) до спірного договору купівлі-продажу № ДСП 1-2008 від 01.09.2008 р., яка містить:
- найменування продукції: соя і насіння соняшника;
- ціна за одиницю без ПДВ –соя –1 500,00 грн., насіння соняшника –1 083,33 грн.;
- кількість - соя –101,391 тон, насіння соняшника –884,617 тон;
- сума без ПДВ –соя –152 086,50 грн., насіння соняшника –958 333,08 грн.
Представник позивача та третьої особи, у судовому засіданні, яке відбулось 05.03.2009 р., надав суду письмове клопотання про залучення до матеріалів справи, зокрема, копії специфікації № 1 від 03.09.2008 р. до спірного договору купівлі-продажу № ДСП 1-2008 від 01.09.2008 р., яка також була пізніше залучена Дочірнім підприємством «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією», м. Севастополь, до зустрічного позову, вказані в якій дані відрізняються від даних, зазначених у вищевказаній аналогічній специфікації № 1, копія якої була додана позивачем до позовної заяви, а саме:
- найменування продукції: соя;
- ціна за одиницю без ПДВ –1 500,00 грн.;
- кількість –740,2797 тон;
- сума без ПДВ –1 110 419,58 грн.
З наведеного вбачається, що специфікація № 1 від 03.09.2008 р. до договору купівлі-продажу № ДСП 1-2008 від 01.09.2008 р. не укладена сторонами, у зв’язку з наявністю у сторін вищезазначених двох специфікацій № 1 від 03.09.2008 р., тобто з однаковими вихідними номером та датою, які містять різні дані щодо найменування товару, його кількості.
У главі 54 Цивільного кодексу України передбачені особливості укладення договорів купівлі-продажу.
Так, статтею 669 цього кодексу передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
Таким чином, умова щодо кількості товару є істотною для договорів купівлі-продажу.
Проте, у вищевказаних специфікаціях № 1 від 03.09.2008 р., які є невід’ємною частиною договору купівлі-продажу № ДСП 1-2008 від 01.09.2008 р., містяться суперечливі дані щодо кількості товару, а саме, у специфікації, яка була додана до позову (арк. справи - 16), вказано, що соя продається у кількості 101,391 тон., а у специфікації, залученій представником позивача та третьої особи, у судовому засіданні, яке відбулось 05.03.2009 р., кількість сої, яка продається, складає вже 740,2797 тон.
З викладеного вбачається, що сторони не дійшли згоди щодо найменування та кількості товару за спірним договором.
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Таким чином сторони не дійшли згоди щодо однієї з істотних умов господарського договору –про предмет договору.
Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
За таких обставин вказані специфікації № 1 від 03.09.2008 р., які є невід’ємною частиною договору купівлі-продажу № ДСП 1-2008 від 01.09.2008 р. не містять всіх істотних умов договору купівлі-продажу, зокрема, найменування та кількість товару, внаслідок чого договір № ДСП 1-2008 від 01.09.2008 р. є неукладеним.
Також, позивачем (за первісним позовом) було додано до позовної заяви копію Специфікації № 2 від 15.09.2008 р. (арк. справи - 17) до спірного договору купівлі-продажу № ДСП 1-2008 від 01.09.2008 р., яка містить:
- найменування продукції: озима пшениця та яровий ячмінь;
- ціна за одиницю без ПДВ –озима пшениця –500,00 грн., яровий ячмінь – 625,00 грн.;
- кількість - озима пшениця –1 250 тон, яровий ячмінь –1 200 тон;
- сума без ПДВ –озима пшениця –625 000,00 грн., яровий ячмінь – 1 375 000,00 грн.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, фактично позивачем були виписані, зокрема, податкові накладні № 66 від 29.09.2008 р. і № 68 від 30.09.2008 р., додані відповідачем (за первісним позовом) до матеріалів справи, які свідчать про постачання ячменю та зерна фуражного, а не озимої пшениці та ярового ячменю, як було передбачено у вищевказаній Специфікації № 2 від 15.09.2008 р.
З цього приводу відповідачем (за первісним позовом) у відзиві на позовну заяву від 25.02.2009 р. вказано на те, що сторони договору на момент здійснення оплати змінили предмет поставки та замість сої (Специфікація № 1) та озимої пшениці (Специфікація № 2) домовились про постачання насіння соняшнику та зерна фуражного, тоді як у судових засіданнях представник відповідача (за первісним позовом) неодноразово вказував на те, що вірною є, саме, специфікація № 1 від 03.09.2008 р., додана, саме, відповідачем (за первісним позовом) до матеріалів справи, тобто специфікація № 1 від 03.09.2008 р., предметом постачання згідно якої є лише соя, а не насіння соняшнику (погоджене у специфікації № 1 від 03.09.2008 р., доданій позивачем (за первісним позовом) до матеріалів справи та вказане у податковій накладній № 67 від 29.09.2008 р.).
Проте, жодних письмових доказів такого узгодження зміни предмету договору відповідачем (за первісним позовом) надано суду не було, а як вказував представник відповідача (за первісним позовом) у судових засіданнях, зміна предмету договору відбулась в усній формі.
Однак, чинним законодавством України не передбачено усного погодження змін предмету договору, який був укладений у письмовій формі.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Таким чином, у Специфікації № 2 від 15.09.2008 р. сторонами також не погоджено найменування та кількість товару за спірним договором, що є однією з істотних умов господарського договору –предметом договору, у зв’язку з чим договір № ДСП 1-2008 від 01.09.2008 р., невід’ємною частиною якого є також вказана Специфікація № 2 від 15.09.2008 р., є неукладеним.
Незважаючи на велику кількість доказів, наданих позивачем (за первісним позовом), в обґрунтування позовних вимог про визнання договору недійсним, неукладеність договору є підставою для залишення позову про визнання його недійсним без задоволення.
Враховуючи те, що договір № ДСП 1-2008 від 01.09.2008 р. є неукладеним, а предметом як первісного, так і зустрічного позовів є визнання його недійсним, то у задоволенні первісного та зустрічного позовів повинно бути відмовлено.
За згодою представника відповідача (за первісним позовом), згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 19.05.2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1). У первісному позові відмовити.
2). У зустрічному позові відмовити.
Суддя С. М. Альошина
Розсилка:
1. Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Сервис»–95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Залеська, б. 11;
2. Дочірньому підприємству «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією»– 99040, м. Севастополь, вул. Індустріальна, 3;
3. Приватному підприємству «Укрсельхозпродукт»- 95021, м. Сімферополь, вул. Залеська, 11.