ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 5020-7/044 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"12" травня 2009 р. 16:30 м. Севастополь
За адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя, м. Севастополь,
до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 317», м. Севастополь,
про стягнення 6 164,50 грн.,
Суддя С. М. Альошина
при секретарі А.В. Беліченко
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Рєзнік Ю.В. - головний державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність № 32/10-011/2007 від 31.10.2007 р. (к/копія довіреності у справі)
Від відповідача –Дашко О.В. –представник по довіреності від 20.05.2008 р. (довіреність у справі)
Суть спору:
Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя, м. Севастополь, звернулась до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 317», м. Севастополь, про стягнення 6 164,50 грн. заборгованості перед бюджетом.
Представник позивача у попередньому судовому засіданні надав суду заяву від 24.02.2009 р. про уточнення позовних вимог, в якій позивач, на підставі ст. 137 КАС України, уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача у доход Державного бюджету України 6 164,50 грн. заборгованості, вказавши банківські реквізити, на які має бути перерахована заборгованість.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви від 24.02.2009 р. про уточнення позовних вимог, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у засіданні суду з позовними вимогами, з урахуванням заяви від 24.02.2009 р. про уточнення позовних вимог, не погодився, зокрема, з мотивів, викладених у відзиві 12.03.2009 р. на адміністративний позов, та просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, дійсним Кодексом і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду та вирішення справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд
В С Т А Н О В И В :
Розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації від 15.01.1996 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин № 317», м. Севастополь, зареєстроване як юридична особа.
24.09.2007 р. працівниками державної податкової служби було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності господарської одиниці –магазину № 317, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. П. Корчагіна, 40, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Магазин № 317», м. Севастополь.
У ході перевірки виявлені порушення пункту 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, в редакції Закону № 1776-ІІІ від 01.06.2000 р., а саме: було встановлено невідповідність суми грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаної у денному звіті РРО, тобто замість зазначених у звіті 535,20 грн. на місці проведення розрахунків було виявлено 1 768,10 грн.
За результатами перевірки був складений відповідний акт від 24.09.2007 р.
На підставі вищевказаного акту, Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя, м. Севастополь було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 4003332330/0 від 12.10.2007 р. на суму 6 164,50 грн., яке було одержане відповідачем 19.10.2007 р., про що свідчить відповідне поштове повідомлення, належно завірена копія якого додана позивачем до матеріалів справи.
Суд вважає позовні вимоги, з урахуванням заяви від 24.02.2009 р. про уточнення позовних вимог, такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно зі ст. 22 вказаного Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, в редакції Закону № 1776-ІІІ від 01.06.2000 р., у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до ст. 25 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами) суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Вищевказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 4003332330/0 від 12.10.2007 р. було оскаржене відповідачем у судовому порядку.
Так, постановою господарського суду міста Севастополя від 02.10.2008 р. у справі № 5020-7/123-4/211 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 317», м. Севастополь, до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя, м. Севастополь, про скасування рішення № 4003332330/0 від 12.10.2007 р. у задоволенні позову було відмовлено повністю.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у даній справі, посилаючись на пропущення Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя, м. Севастополь, встановленого законодавством строку на їх стягнення.
Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вищевикладене свідчить про те, що позивач знав про порушення права з моменту спливу десятиденного строку на сплату відповідачем нарахованих йому санкцій.
Згідно з ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Посилання податкового органу на те, що ст. 250 Господарського кодексу України передбачає, саме, строк протягом якого Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя, м. Севастополь, могла прийняти рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 4003332330/0 від 12.10.2007 р. є безпідставними, оскільки поняття «застосування»визначає не лише момент нарахування санкцій, а й момент їх фактичного стягнення.
А розгляд господарським судом міста Севастополя справи № 5020-7/123-4/211 та прийняття вищевказаної постанови від 02.10.2008 р. не зупиняли строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України, з урахуванням наступного.
Частиною 3 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя, м. Севастополь, не була позбавлена права на звернення до суду з вимогою про стягнення спірної заборгованості, саме, з моменту спливу десятиденного строку на її добровільне погашення відповідачем.
За таких обставин у позові, з урахуванням заяви від 24.02.2009 р. про уточнення позовних вимог, повинно бути відмовлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови з повідомленням представників сторін про виготовлення постанови суду в повному обсязі 18.05.2009 р. о 17 годині 00 хвилин.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 18.05.2009 р.
У зв’язку з викладеним, керуючись ст. ст. 94, 122, 137, 158-163, ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У позові відмовити повністю.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. М. Альошина
Розсилка:
1. Державній податковій інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя –99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 24;
2. Товариству з обмеженою відповідальністю «Магазин № 317»–99059, м. Севастополь, вул. Павла Корчагіна, буд. 40, кв. 137.