ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
01.06.09 м.Севастополь |
Справа №2а-243/09/2770 |
о 17 год. 35 хв.
каб. № 3
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді - Єфременко О.О.;
при секретарі - Францевіній Н.А.,
з участю представників: позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м.Севастополі;
відповідача - ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_2 вих. від 13.05.2009;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Прокуратури міста Севастополя
про визнання нечинним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
керуючись, ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,
суть спору:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Прокуратури міста Севастополя про визнання нечиним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 76-ос від 02.04.2008.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що обставини, які покладені в обґрунтування наказу прокурора міста Севастополя № 76-ос від 02.04.2008 не відповідають дійсності, ніяких порушень Правил дорожнього руху вона не скоювала. Навпаки, дії робітників ДПС ВДАІ УМВС України у м.Севастополі не відповідають нормам чинного законодавства. Позивач стверджує, що прокурором міста Севастополя порушені межі його компетенції та порядок притягнення її до відповідальності. Отже, притягнення її до дисциплінарної відповідальності є незаконним.
В ході судового розгляду позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просить його задовольнити.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними з мотивів, викладених у запереченнях на адміністративний позов від 13.04.2009 та 27.05.2009, вважає вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. При вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності прокурором міста Севастополя вжити заходи до всебічного розгляду матеріалів проведених перевірок (т.1 а.с. 22-24, 150-153).
Ухвалою від 01 квітня 2009 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою від 13 квітня 2009 року, з'ясував відсутність можливості врегулювання спору між сторонами, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
Поряд з іншими мотивами своїх заперечень, відповідач наполягав на пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з посиланням на положення частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернулася до суду із клопотанням про поновлення строку подачі адміністративного позову (т.1 а.с.13-14, а.с 79-81).
Заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає заявлене клопотання позивача таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
08.04.2008 ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Гагарінського районного суду м.Севастополя про визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 76-ос від 02.04.2008.
Ухвалою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 20.10.2008 зазначений адміністративний позов був залишений без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернулася з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2009 апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Гагарінського районного суду м. Севастополя від 20.10.2008 залишена без розгляду, як така, що подана з пропуском встановленого законом строку.
16.02.2009 ОСОБА_1 знов звернулася до Гагарінського районного суду м.Севастополя з адміністративним позовом про визнання нечиним наказу прокурора міста Севастополя № 76-ос від 02.04.2008 разом із клопотанням про поновлення строків подачі адміністративного позову.
Ухвалою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 05.03.2009, на підставі статей 18, 108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов був повернений позивачу, роз'яснено право звернення з зазначеним позовом до Окружного адміністративного суду міста Севастополя.
Позивач звернулася до Окружного адміністративного суду міста Севастополя 31 березня 2009 року, про що свідчить відповідний реєстраційний номер на першій сторінці позовної заяви.
Відповідно до частини другої статі 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
З огляду на вищенаведене, суд вважає необхідним поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом, визнавши причину пропущення строку поважною, оскільки первиний позов був поданий у встановлений законом строк, позивачем здійснювались усі заходи для захисту своїх прав та інтересів.
Частиною другою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись статтями 128, 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за клопотанням відповідача розгляд справи був відкладений.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.05.2009 по 27.05.2009, з 27.05.2009 по 29.05.2009, з 29.05.2009 по 01.06.2009.
Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін роз'яснені процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд
ВСТАНОВИВ:
12.03.2008 на адресу Прокуратури міста Севастополя надійшов лист начальника Управління МВС України у м.Севастополі ОСОБА_3 за вих. № 15/3311 від 06.03.2008 з інформацією про порушення громадянкою ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України з описом подій, що сталися 09.02.2008, 13.02.2008 та 03.03.2008 (т. 1, а.с. 26, 27).
Поряд з іншим у листі зазначалося, що під час перевірки автомобіля Мерседес кузов № WDB НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_4 за базами Державної автомобільної інспекції встановлено, що зазначений автомобіль зареєстрований 10.08.2006 на громадянку ОСОБА_1, 06.02.1978 року народження, державний технічний огляд в м.Севастополі автомобіль не проходив. Попередня реєстрація автомобіля значиться у м.Хмельницкий до 25.07.2006. Наступний державний технічний огляд у 2007 році не пройдений, що є порушенням пункту 31.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Крім того, у листі зазначено, що громадянка Реуцька (Зубченко) М.В. відмовилась надати для перевірки необхідні документи та провокувала працівників ДАІ УМВС України в м.Севастополі на конфлікт.
До матеріалів був долучений лист Відділу ДАІ УМВС України в м.Севастополі вих. № 15/2715 від 25.02.2008, з якого вбачається, що автомобіль Мерседес д.н.з. НОМЕР_4 з моменту реєстрації в м.Севастополі державний технічний огляд не проходив (т.1 а.с. 53).
Вказана інформація надіслана на адресу прокурора м.Севастополя на його розгляд.
Згідно із статтею 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України №1796-XII від 06.11.1991, до застосування дисциплінарного стягнення прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, має особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. У разі необхідності може бути призначено службову перевірку.
На підставі резолюції прокурора міста Севастополя ОСОБА_4 від 12.03.2008 першому заступнику прокурора м.Севастополя ОСОБА_5 та старшому помічнику прокурора м.Севастополя ОСОБА_6 було доручено провести службову перевірку та внести пропозиції (т.1 а.с.162).
Як вбачається із висновку, затвердженому прокурором м.Севастополя 01.04.2008, складеному за результатами службової перевірки стосовно помічника прокурора Гагарінського району м.Севастополя ОСОБА_1, проведеної по матеріалам Управління МВС України у м.Севастополі, які надійшли до Прокуратури м.Севастополя, вказані факти підтверджуються поясненнями понятих - громадянами ОСОБА_7, ОСОБА_8 (т.1 а.с.32, 33) та ОСОБА_9 (т.1 а.с. 36), робітників ДАІ - ОСОБА_10, ОСОБА_11 (т.1 а.с. 34, 35), ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19(т.1 а.с. 37-47), та довідкою Відділу ДАІ УМВС України в м.Севастополі вих. № 15/2715 від 25.02.2008, які додані до висновку.
Отже, в ході проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово здійснено явні порушення Правил дорожнього руху, а саме п.п.2.4, 3.2, 10.1, 10.3, 30.1, 30.2, 31.3.
Крім того, ОСОБА_1 допущена некоректна поведінка стосовно робітників правопорядку, що порочить її як працівника прокуратури (т.1 а.с.156-157).
До матеріалів справи долучений висновок службового розслідування, проведеного інспектором з питань забезпечення спеціальних заходів ВДАІ УМВС України в м.Севастополі старшим лейтенантом ОСОБА_20 за фактом скарги громадянки ОСОБА_1 на неправомірні дії працівників ДПС ВДАІ УМВС України в м.Севастополі по подіям, що сталися 09.02.2008, 13.02.2008, з якого вбачається, що дії працівників ДПС ВДАІ УМВС України в м.Севастополі визнані правомірними.
Разом з тим, за порушення вимог Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1111 від 13.11.2006, що виразилися в нетактовному поводженні під час спілкування з громадянами, прапорщик міліції ОСОБА_12 має бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Даний висновок затверджений начальником ВДАІ УМВС України в м.Севастополі полковником міліції ОСОБА_21 04.03.2008 (т.2 а.с.101-108).
Аналогічний висновок міститься у матеріалах службового розслідування, проведеного оперуповноваженим в ОВС ВВБ в м.Севастополі СВБ ГУБОЗ МВС України капітаном міліції ОСОБА_22 за фактом скарги громадянки ОСОБА_1 на неправомірні дії працівників ДПС ВДАІ УМВС України в м.Севастополі по подіям, що сталися 09.02.2008, 13.02.2008 (т.2 а.с.3-10).
18.03.2008 проведена оперативна нарада при першому заступнику прокурора м.Севастополя ОСОБА_5, старшому помічнику прокурора м.Севастополя з кадрових питань ОСОБА_6, прокурору Гагарінського району м.Севастополя ОСОБА_23, помічника прокурора Гагарінського району м.Севастополя ОСОБА_1, спеціаліста другої категорії з кадрових питань прокуратури м.Севастополя ОСОБА_24, на якої обговорювалась інформація начальника Управління МВС України в м.Севастополі ОСОБА_3
Помічник прокурора Гагарінського району м.Севастополя ОСОБА_1 відмовилась дати письмові пояснення на зачитану інформацію з викладених фактів стосовно протиправної поведінки з її боку, про що був складений відповідний акт, прикладений до матеріалів справи (т.1 а.с.31).
Але в матеріалах справи є рапорт прокурору м.Севастополя ОСОБА_4 від помічника прокурора Гагарінського району м.Севастополя ОСОБА_1 від 20.03.2008 з відповідними поясненнями щодо фактів, яки обговорювались на оперативній нараді 18.03.2008 (т.2 а.с. 129-151).
Згідно пункту 11 “Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури України”, затвердженої наказом Генерального прокурора України № 69к від 21.02.2001, посадова особа, яка проводить службове розслідування, поряд з іншим, зобов'язана:
- дотримуватись передбачених законом прав та інтересів особи, стосовно якої проводиться службове розслідування;
- скласти за результатами службового розслідування висновок (доповідну записку, проект наказу) і подати його на затвердження керівника або його заступника;
- ознайомити з затвердженим висновком службового розслідування особу, стосовно якої воно проводилось, за бажанням на це останньої, якщо це не суперечить вимогам державної чи службової таємниці.
В рапорті старшого помічника прокурора м.Севастополя з кадрових питань ОСОБА_6 від 01.04.2008 зазначено, що 31.03.2008 через прокурора Гагарінського району м.Севастополя ОСОБА_23 на 01.04.2008 викликалась помічник прокурора Гагарінського району м.Севастополя ОСОБА_1 для ознайомлення з матеріалами службової перевірки, проведеної стосовно неї по інформації та матеріалам, наданим в Прокуратуру м.Севастополя начальником УМВС України в м.Севастополі ОСОБА_3 Але протягом дня 01.04.2008 помічник прокурора Гагарінського району м.Севастополя ОСОБА_1 не з'явилася з невідомих її причин (т.1 а.с.160).
З рапорту прокурора Гагарінського району м.Севастополя ОСОБА_23 від 01.04.2008 вбачається, що їм була дана вказівка ОСОБА_1 з'явитися до Прокуратури м.Севастополя в кабінет старшого помічника прокурора м.Севастополя з кадрових питань ОСОБА_6 для ознайомлення з матеріалами перевірки, яка проводилася стосовно неї.
По якій причині ОСОБА_1 не з'явилася до Прокуратури м.Севастополя йому також не відомо (т.1 а.с 161).
Рапортом від 04.04.2008 старший помічник прокурора м.Севастополя з кадрових питань ОСОБА_6 доповіла, що з висновком та матеріалами службової перевірки на підставі якої виданий наказ прокурора м.Севастополя № 76-ос від 02.04.2008 ОСОБА_1 відмовилась знайомитись з невідомих її причин (т.1 а.с.159).
Таким чином, суд дійшов до висновку, що Прокуратурою м.Севастополя здійснені усі заходи щодо ознайомлення ОСОБА_1 з затвердженим висновком службового розслідування.
Згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не рахуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців. Зазначені вимоги були дотримані відповідачем при притягненні до дисциплінарної відповідальності позивача.
Згідно статті 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарними стягненнями є догана; пониження в класному чині; пониження в посаді; позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України"; звільнення; звільнення з позбавленням класного чину.
Наказом прокурора міста Севастополя № 76-ос від 02.04.2008 за вчинення неодноразових проступків, які дискредитують та порочать працівника прокуратури, помічнику прокурора Гагарінського району м.Севастополя, юристу 1 класу ОСОБА_1 оголошено догану.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту прокуратури України про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора, який оголошується працівнику під розписку.
З наказом прокурора міста Севастополя № 76-ос від 02.04.2008 ОСОБА_1 ознайомлена 04.04.2008, про що свідчить особистий підпис на копії наказу, прикладеному до матеріалів справи (т.1 а.с.155).
Наказом прокурора міста Севастополя № 80-ос від 07.04.2008 внесені зміни до наказу № 76-ос від 02.04.2008, частину восьму наказу слід читати в наступній редакції: «Враховуючи викладене, керуючись частиною першою статті 8, пунктом 1 статті 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України».
Наказ прокурора міста Севастополя № 80-ос від 07.04.2008 направлений на адресу ОСОБА_1 цінним листом поштою, про що свідчить опис та фіскальний чек, прикладений до матеріалів справи (т.1 а.с. 52).
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В ході судового засідання 01.04.2009, за клопотанням позивача, в порядку статей 65, 77 Кодексу адміністративного судочинства України був опитаний у якості свідка батько позивача, Реуцький В.С., який розповів суду про події, що сталися за участю позивача та працівників ДПС ВДАІ УМВС України в м.Севастополі, але точної дати цих подій назвати не зміг.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи у якості речового доказу відеозапису, на яких відображені події, пов'язані з позивачем та співробітниками ДПС ВДАІ УМВС України у м.Севастополі.
Представник Прокуратури м.Севастополя проти заявленого клопотання заперечував.
В ході судового засідання 01.04.2009, в порядку статей 80, 146 Кодексу адміністративного судочинства України на ноутбуку позивача Аccer Broadcom ВСМ 94311 MCG судом переглянутий наданий відеозапис на диску Verbatim.
Переглянувши відеозапис, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд залишив заявлене клопотання про долучення до матеріалів справи у якості доказу зазначеного відеозапису без задоволення, оскільки з переглянутого не вбачається, що ці події сталися саме 09.02.2008, 13.02.2008, 03.03.2008, і на які є посилання у оскаржуваному наказі прокурора м.Севастополя.
Відповідно до положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 123 Конституції України встановлено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про прокуратуру» діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань.
Положеннями статті 46 Закону України «Про прокуратуру» встановлені вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих, відповідно до яких на посаду прокурорів призначаються особи, які мають, зокрема, необхідні ділові і моральні якості.
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, встановлені Законом України «Про державну службу».
Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про державну службу» державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Положеннями статті 5 Закону України «Про державну службу» встановлено, що державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Частиною третьою статті 48 Закону України «Про прокуратуру» за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.
Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту прокуратури України важливою передумовою успішного виконання покладених на прокуратуру функцій є компетентність та особиста дисципліна прокурорів і слідчих прокуратури.
Стаття 2 Дисциплінарного статуту прокуратури України вимагає від працівників прокуратури мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя.
Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоду інтересам держави та суспільства.
Відповідно до частини першої статті 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд вважає, що дії прокурора міста Севастополя при винесені наказу № 76-ос від 02.04.2008 про притягнення до дисциплінарної відповідальності помічника прокурора Гагарінського району м.Севастополя юриста 1 класу ОСОБА_1 у вигляді догани, є законними та обґрунтованими, підстав для скасування цього наказу не вбачається.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 09 червня 2009 року о 15-00.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя О.О. Єфременко