У х ва л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів палати Верховного Суду України

з кримінальних справ у складі :

 

 

Головуючого	Присяжнюк Т.І.,
суддів	Школярова В.Ф.,  Ковтюк Є.І.,
за участю прокурора	Яковенко Р.І.

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  29 липня 2008  року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1. в інтересах засудженого ОСОБА_2 та касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  на вирок Апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2007 року, яким

 

                                        ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1                    народження, уродженця с.Каменка  Ізмаїльського району Одеської області, громадянина  України, раніше не судимого,

 

               засуджено:

 

               за ч.2 ст.296  КК України на 4 роки позбавлення волі;

               за ч.2  п.п. 1, 9, 12  ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі.

 

 На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів  шляхом поглинення  менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3. визначено остаточне покарання  у виді 14 років позбавлення волі.

 

                              ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, уродженця с. Криничне Болградського району Одеської області, громадянина України, раніше не судимого,

 

 засуджено:

 

                     за ч.2  ст.296 КК України на 4 роки позбавлення волі;

               за ч.2 п.п. 1, 9, 12  ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі.

 

 На підставі ст. 70 КК Уrраїни за сукупністю злочинів  шляхом поглинення  менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2. визначено остаточне покарання  у виді 10 років позбавлення волі.

 

 

                              ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця с. Криничне Болградського району Одеської області, громадянина України, раніше не судимого

 

                  засуджено за ч.2 ст. 296 КК України на 3  роки позбавлення волі;

    за ч.2 п.п. 1, 9, 12  ст. 115 КК України ОСОБА_4. виправданий за відсутністю в його діях складу злочину.

 

Постановлено стягнути з кожного із засуджених судових витрат по 119 гривень.

 

За вироком суду засуджені визнані винуватими у вчиненні злочинів за таких обставин.

 

  25  листопада   2006   року   приблизно о  1 годині  30  хвилин  в     с. Криничне Болградського району Одеської області на вул. Огородній  ОСОБА_3., ОСОБА_2. і ОСОБА_4., перебуваючи  в стані алкогольного сп”яніння, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства,  діючи з особливою зухвалістю, побили скло в дверях та вікнах будинкуНОМЕР_1,  в якому проживали потерпілі ОСОБА_5.

 

Щоб скрити вчинений злочин ОСОБА_3. і ОСОБА_2. вирішили вбити ОСОБА_5 та ОСОБА_6.  Для цього знайшли на подвір”ї сокиру та палицю і  приблизно о 2 годині ночі зайшли в будинок, де  з метою умисного вбивства,  ОСОБА_3.  наніс по декілька ударів сокирою по голові  ОСОБА_5. та ОСОБА_6, а ОСОБА_2. наніс останнім удари дерев”яною   палицею по голові.

 

У результаті заподіяних тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_5 померла на місці злочину, а потерпілий ОСОБА_6, не приходячи до свідомості, помер через декілька днів.

 

 У касаційній скарзі  захисник ОСОБА_1, посилаючись на  односторонність та неповноту судового слідства, необгрунтоване визнання її підзахисного ОСОБА_2 винним у вчиненні вбивства потерпілих,  просить  у цій частині вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

 

                 У касаційному поданні та доповненні до нього прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  порушує питання  про скасування вироку  та направлення справи на новий судовий розгляд у зв”язку з необгрунтованим  виправданням ОСОБА_4 за відсутності у його діях складу злочину, передбаченого ч.2 п.п.1, 9, 12 ст. 115 КК України, а також через призначення  засудженим  покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених ними злочинів унаслідок м”якості.

 

Заслухавши  доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Яковенко Р.І. про необхідність скасування вироку у зв”язку з невідповідністю призначеного засудженим покарання внаслідок м”якості та безпідставного виправдання ОСОБА_4 за ч.2 п.п. 1, 9, 12 ст. 115 КК України,  перевіривши матеріали кримінальної справи та  обговоривши доводи касаційних скарг і касаційного подання,  колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а касаційне подання прокурора обгрунтоване  і  підлягає задоволенню з  наступних підстав.

 

Виправдовуючи ОСОБА_4 за ч.2 п.п. 1, 9, 12 ст. 115 КК України, суд у вироку зазначив, що висновки досудового слідства про забезпечення  ним реалізації спільного з ОСОБА_3 та ОСОБА_2. злочинного умислу на умисне вбивство потерпілих є передчасними.  Хоча за наявності передчасного висновку органів  досудового слідства про винуватість особи, суд повинен вжити  заходи до усунення неповноти чи однобічності досудового слідства.

 

Своє рішення суд  мотивував тим, що ОСОБА_4. раніше не був близько знайомий з ОСОБА_3 та ОСОБА_2., на місці злочину опинився  випадково, не був ініціатором відвідування будинку потерпілих, ОСОБА_5 його не впізнала, до потерпілих не наближався, на його одязі не виявлено слідів їх крові, сапу тримав, вважаючи, що будуть продовжувати бити скло,  його дії не були об”єднані  спільним умислом з діями ОСОБА_3 та ОСОБА_2

 

 Однак, суд не дав оцінки іншим обставинам справи,  які вказують на те, що всі троє засуджених разом вживали спиртні напої, разом прийшли до будинку потерпілих, де одночасно вчинили хуліганські дії,  разом шукали, передавали один одному,  а після вчинення злочинів викинули знаряддя вбивства потерпілих. 

 

Крім того, у вироку  відсутня оцінка тій обставині, що ОСОБА_4. змінив показання. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4. у ході досудового слідства стверджував, що після вчинення ними хуліганських дій,  ОСОБА_3 сказав про необхідність убивства потерпілої ОСОБА_5. і що саме він,  ОСОБА_4. знайшов сокиру, яку забрав ОСОБА_3., віддавши йому сапу для того,  щоб ударити, якщо хто-небудь вибіжить,  а під час судового розгляду справи, показав, що оговорив себе, ОСОБА_3та ОСОБА_2

 

Обгрунтовуючи винність ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд послався на показання ОСОБА_4, які він давав під час досудового слідства,  у той же час,  залишив  поза увагою  показання  у частині його діянь у момент нанесення останніми  ударів потерпілим.

 

Поклавши в основу  вироку показання ОСОБА_4  в обгрунтування  винності ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд допустив суперечність , зазначивши, що під час нанесення останніми ударів потерпілим,  ОСОБА_3., ОСОБА_2. таОСОБА_4  знаходились поряд, а виправдовуючи  останнього, зазначив, що він  був віддалений від них.

 

Про непослідовність суду щодо показань  ОСОБА_4 свідчить також та обставина, що суд поставив під сумнів показання останнього про непричетність його до хуліганських дій і  визнав доведеною винність ОСОБА_4  у вчиненні цього злочину.

 

Крім наведеної однобічності, суд не усунув суперечності  та не дав належну оцінку показанням ОСОБА_3 і  ОСОБА_2, які вони давали на досудовому слідстві та в суді про обставини вчинення злочинів, в тому числі про роль кожного із засуджених.

 

Отже, в порушення вимог ст. 334 КК України, у вироку відсутня  належна оцінка доказів у їх сукупності, а також мотивація  чому одній частині показань засуджених суд надає перевагу і кладе їх в основу вироку, а  інші показання відкидає.

 

За таких обставин,  висновок  суду про  відсутність   у   діях   ОСОБА_4 складу злочину. передбаченого ч.2 п.п. 1, 9, 12 ст. 115 КК України є необгрунтованим і  непереконливим.

 

Крім того, суд, дійшовши висновку  про доведеність винності засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вбивстві двох осіб, з метою приховати інший злочин,  за попередньою змовою групою осіб, що є особливо тяжким злочином, призначив їм  такі покарання,  які не можна вважати  справедливими внаслідок м”якості.

 

 Згідно зі статтями 372, 398 КПК України невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром  є явно несправедливим внаслідок м”якості.

 

 В порушення  ст. 65 КК України,  суд, зазначивши  у вироку, що враховує обставини, які пом”якшують та обтяжують покарання,  ступінь тяжкості вчинених засудженими злочинів, особи винних,  але фактично не  взяв до уваги всі обставини вчинення злочинів,  не  дав належної оцінки ступеню тяжкості, характеру і способу вчинення злочинів.

 

Як убачається  з матеріалів справи,  засуджені перебували у стані алкогольного сп”яніння, розпочали злочинні дії, коли потерпілі спали,  в нічний час,   у присутності малолітньої дитини.

 

На думку судової колегії, призначені засудженим ОСОБА_3. ОСОБА_2.  покарання не відповідають ступеню тяжкості вчинених злочинів і  є явно несправедливими внаслідок м”якості,  отже не можуть вважатися необхідними й достатніми для їх виправлення та попередження нових злочинів.

 

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1. в інтересах засудженого ОСОБА_2 судова колегія залишає без задоволення, оскільки вирок скасовує не з тих  підстав, що зазначені у  скарзі, доводи котрої,  підлягають перевірці при новому судовому розгляді справи.

 

Окрім зазначених порушень, суд також порушив вимоги ст. 87 КПК України про обов”язковість  відтворення всіх істотних моментів розгляду справи у протоколі судового засідання, із змісту якого убачається, що  на а.с. 74, 75, 84-87, 91-95 у т.4 частина тексту відсутня та  внесено записи, із яких не зрозуміло хто і які  давав показання,  які оголошувались  матеріали справи. Також  у цьому протоколі на а.с. 94(зворот) є записи, зроблені олівцем.

 

                 З огляду на викладені обставини, вирок підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд. Якщо під час нового розгляду  даної  кримінальної  справи  буде  підтверджена   винуватість ОСОБА_3 та  ОСОБА_2  у вчиненні  умисного вбивства,  рішення про призначення їм за вироком від 27 червня 2007 року покарання  необхідно вважати  невиправдано м”яким. При новому розгляді справи необхідно дослідити зібрані докази, дати їм належну оцінку, перевірити доводи касаційного подання і, в залежності від встановленого, прийняти законне та обгрунтоване рішення щодо винуватості чи невинуватості ОСОБА_4 в умисному вбивстві потерпілих.

 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

 

                                     у х в а л и л а :

 

                  касаційне подання прокурора Цоєва Д.К. задовольнити, вирок Апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2007 року скасувати, а  кримінальну справу щодо  ОСОБА_3,  ОСОБА_2 та ОСОБА_4 направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів. Касаційну скаргу  захисника ОСОБА_1 в інтересах  ОСОБА_2  залишити без задоволення.

 

 

судді:

 

 

          Присяжнюк Т.І.                  Школяров В.Ф.                       Ковтюк Є.І.