У Х В А Л А:
І М Е Н Е М У КРА Ї НИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого |
Присяжнюк Т.І., |
Суддів |
Школярова В.Ф., Ковтюк Є.І., |
за участю прокурора захисників |
Брянцева В.Л.,ОСОБА_1 ОСОБА_2 і ОСОБА_3 |
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 14 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурорів Ткаченка Н.І. та Філімончука І.В. на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА :
цією ухвалою кримінальна справа щодо обвинувачених
ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, жителя м. Дніпропетровська, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України,
за ч.2 п.п. 5, 6, 11 ст. 115, ч. 1 ст. 122, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця с. Панське, Радянського району Курської області Російської Федерації, жителя м. Дніпропетровська, такого, що не має судимості,
за ч.2 п.п. 5, 6, 11, 12 ст. 115, ч. 1 ст. 122, ч.1 ст. 358, ч.1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця та жителя м. Дніпропетровська, такого, що не має судимості,
за ч.2 п.п. 5, 6, 11, 12 ст. 115, ч. 1 ст. 122, ч.1 ст. 263 КК України направлена на додаткове розслідування.
ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6обвинувачуються у вчиненні в складі організованої злочинної групи умисного вбивства способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з корисливих мотивів, на замовлення, умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження та інших злочинів.
Зокрема, в тому, що ОСОБА_4. весною 2006 року організував у м. Дніпропетровську злочинну групу для вчинення ряду злочинів проти особи, на замовлення. В склад групи увійшли ОСОБА_6ОСОБА_5., ОСОБА_7.,ОСОБА_8. іОСОБА_9
ОСОБА_4. керував підготовкою членів злочинної групи, здійснював фінансування її діяльності, розробляв плани вчинення злочинів, не доводячи в повному обсязі деталі своїх злочинних намірів учасникам злочинної групи, а також платив по 500 доларів США кожному учаснику цієї групи та надавав кошти на придбання членами групи автотранспорту і мобільних телефонів. Інші учасники займалися фізичною підготовкою, засвоювали навики стеження і керування автомобільним транспортом.
На початку 2006 року в м. Києві ОСОБА_10. була створена аналогічна організована злочинна група, в склад якої увійшли ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,ОСОБА_15, ОСОБА_16.,ОСОБА_17. та інші невстановлені слідством особи.
Приблизно в жовтні 2006 року ОСОБА_10. і ОСОБА_4. отримали замовлення від невстановленої слідством особи на умисне вбивство осіб з оточення громадянина РФ ОСОБА_18., в т ч ОСОБА_19, у зв”язку з чим ОСОБА_10. членам своєї організованої групи доручив установити місце перебування ОСОБА_19 в м. Києві, маршрути руху його транспорту і в період жовтня - грудня 2006 року ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13 та інші спостерігали за місцем можливого перебування ОСОБА_19, але виявити транспорт, на якому той пересувався їм не вдалося.
Умисне вбивство ОСОБА_19 повинні були здійснити члени організованої злочинної групи ОСОБА_4., який для цього залучивОСОБА_19. і ОСОБА_20
Розробивши план злочину, 11 грудня 2006 року ОСОБА_4., ОСОБА_7.,ОСОБА_9 і ОСОБА_6виїхали в м. Київ, де 11-12 грудня 2006 року ОСОБА_4. отримав від ОСОБА_10. два пістолети - кулемети “Аграм - 2000”, виробництва Хорватії з пристроєм безшумної стрільби, а від ОСОБА_11. - пачку патронів “Люгер” калібру 9 мм. Цю зброю ОСОБА_4. і ОСОБА_6перевезли з м. Києва до м. Дніпропетровська, де ОСОБА_6передав її ОСОБА_7., який незаконно зберігав її за місцем свого проживання.
ОСОБА_4. придбав також маски та мобільні телефони, які члени групи використовували для зв”язку тільки між собою під час підготовки до вчинення злочину.
Згідно плану вчинення злочину ОСОБА_5., ОСОБА_19, ОСОБА_7., ОСОБА_8. іОСОБА_9 повинні були стежити за пересуванням ОСОБА_19, повідомляючи ОСОБА_4., а вбити ОСОБА_19 повинні були ОСОБА_4. та ОСОБА_21
15 грудня 2006 року за розподілом ролей ОСОБА_5і ОСОБА_6приблизно о 17 годині 20 хвилин побачили автомобіль, у якому знаходивсяОСОБА_19 про що вони повідомили ОСОБА_4., продовжуючи спостерігати та повідомляти про пересування ОСОБА_19 членам злочинної групи.
ОСОБА_6і ОСОБА_5встановили, щоОСОБА_19 ОСОБА_22. і ОСОБА_23. придбали три квитки на кіносеанс, ОСОБА_4., отримавши про це повідомлення, вирішив вбити ОСОБА_19 біля кінотеатру після закінчення кінофільму.
ОСОБА_4. і ОСОБА_21 озброїлись пістолетами-кулеметами “Аграм-2000”, взяли маски та розмістилися біля кінотеатру “Салют”, а інші учасники знаходилися неподалік, спостерігаючи за обстановкою.
16 грудня 2006 року в 00 годин 35 хвилин, колиОСОБА_19 ОСОБА_22. і ОСОБА_23. вийшли з кінотеатру і підійшли до свого автомобіля, ОСОБА_4. і ОСОБА_21 в масках підбігли до них і здійснили не менше 22 пострілів у ОСОБА_19, який від поранень помер на місці, а ОСОБА_23. було заподіяно сліпе поранення, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження.
ОСОБА_4. і ОСОБА_6обвинувачуються також у придбанні зберіганні, носінні вогнепальної зброї і боєприпасів, а ОСОБА_4. ще в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні наркотичних засобів без мети збуту.
ОСОБА_5обвинувачується також в підробленні і використанні документу та придбанні, носінні і зберіганні вибухових речовин.
У касаційному поданні та доповненні до нього прокурори, які брали участь у розгляді справи, просять ухвалу суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на можливість усунення неповноти досудового слідства шляхом судових доручень органам досудового слідства в порядку ст. 315-1 КПК України. Вважають, що суд, зазначивши в ухвалі про недоцільність усунення неповноти досудового слідства шляхом давання судового доручення, порушив вимоги ст. 281 КПК України про направлення справи на додаткове розслідування лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора, який просив задовольнити касаційне подання, захисників ОСОБА_1ОСОБА_2 іОСОБА_3 які не підтримали доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання і доповнення до нього, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК України, направлення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Проте суд в порушення цих вимог закону зазначив в ухвалі про недоцільність усунення неповноти досудового слідства шляхом давання судового доручення та вказав на таку неповноту та неправильність досудового слідства, яка може бути усунута в судовому засіданні.
Зі змісту ухвали вбачається, що органи досудового слідства повинні встановити місцезнаходження ОСОБА_19., ОСОБА_7.,ОСОБА_8., ОСОБА_9. і ОСОБА_20; уточнити час, місце, обставини створення і діяльності злочинної групи, роль кожного члена групи в подіях 15-16 грудня 2006 року, зв'язок групи ОСОБА_4. з групою ОСОБА_10.; встановити замовника та мотиви вбивства ОСОБА_19
Відповідно до положень статей 132 та 223 КПК України у постанові про притягнення як обвинуваченого і в обвинувальному висновку зазначаються обставини справи, як їх встановлено слідчим на досудовому слідстві.
Із змісту цих процесуальних документів убачається, що по даній справі органи досудового слідства, формулюючи обвинувачення, з урахуванням зібраних доказів у справі, зазначили мотиви, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину і пред'явили ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6. обвинувачення так, як це було встановлено під час досудового слідства.
Не може бути підставою для безумовного повернення справи на додаткове розслідування необхідність встановлення місцезнаходження ОСОБА_19., ОСОБА_7.,ОСОБА_8., ОСОБА_9. і ОСОБА_20, оскільки, як убачається з матеріалів справи, органи досудового слідства вживали заходи до встановлення їх місцезнаходження та, не встановивши його, оголосили їх розшук.
Іншими підставами повернення даної справи на додаткове розслідування, як зазначено в ухвалі суду, є необхідність надання даних про приліт ОСОБА_4. 11 грудня 2006 року в м. Київ з м. Москви, про зустріч ОСОБА_4. з ОСОБА_10. та ОСОБА_11. у м. Києві 11-12 грудня 2006 року та передачу першому зброї; витребування, залучення до справи та дослідження на предмет відповідності висновкам Департаменту кримінального розшуку МВС України технічних даних, які стали підставою для висновку про телефонний зв'язок членів організованої злочинної групи; витребування та залучення до справи даних про перетинання державного кордону України в 2006-2007 роках ОСОБА_4, ОСОБА_19 та ОСОБА_20. та їх переміщення по території України; протоколів за результатами проведення оперативно-технічних заходів по зняттю інформації з каналів телефонного зв'язку щодо ОСОБА_19., ОСОБА_7.,ОСОБА_8., ОСОБА_9. і ОСОБА_20; проведення перевірки шляхом оперативних та слідчих заходів записів, що містяться в записній книжці, вилученої у ОСОБА_5
Усунення цієї неповноти досудового слідства, на думку колегії суддів, можливе шляхом надання судових доручень органу досудового слідства у порядку, передбаченому ст. 315 -1 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 334 КПК України суд при постановленні вироку наводить докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою - підстави для цього.
Однак, як убачається зі змісту ухвали, суд дав оцінку показанням ОСОБА_4., ОСОБА_6, ОСОБА_5 свідків ОСОБА_24., ОСОБА_25 та іншим доказам, а також поясненням спеціаліста ОСОБА_23. незважаючи на те, що відповідно до положень кримінально-процесуального закону суд не вправі вдаватися до оцінки доказів до прийняття рішення по суті обвинувачення, а спеціальні знання спеціаліста не можуть бути джерелом доказів.
За таких обставин, посилання у касаційному поданні на неправильність рішення суду про направлення даної справи на додаткове розслідування є обгрунтованими, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно повно та всебічно дослідити докази і прийняти законне та обгрунтоване рішення у справі.
Колегія суддів, крім зазначеного, звертає увагу на те, що ОСОБА_4. та ОСОБА_5. тримаються під вартою з 13 квітня 2007 року, а ОСОБА_6- з 12 травня 2007 року.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
касаційне подання прокурорів, які брали участь у розгляді справи, задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2008 року щодо ОСОБА_5та ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.
С У Д Д І:
Присяжнюк Т.І. Школяров В.Ф. Ковтюк Є.І.