Провадження № 22-ц/790/591/2013 Головуючий 1 ін. –ОСОБА_1

Справа 2-4569/2011 Доповідач - Котелевець А.В.

Категорія: сімейні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого – Котелевець А.В.,

суддів - Кіпенка І.С., Шаповал Н.М.,

за участю секретаря –Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, за участю третьої особи - виконавчого комітету Мерфьянської міської ради, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною,

в с т а н о в и л а:

В вересні 2011 року ОСОБА_3 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи - виконавчого комітету Мерфьянської міської ради, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною.

На обґрунтування вказав, що перебував у юридичному шлюбі з відповідачкою. Від шлюбу вони мають двох синів - неповнолітнього Сергія, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розпаду сім’ї старша дитина проживає з ним, а молодше –з відповідачкою.

Незважаючи на розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 7 липня 2011 року № 1433, ОСОБА_2 обмежує його право у спілкуванні з малолітнім ОСОБА_4 та його вихованні.

Посилаючись на вказані обставини, просив зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною та участі в її вихованні; надати йому можливість чотири рази на місяць кожної суботи та неділі з 9 год. до 20 год. забирати дитину та перебувати з нею за місцем його проживання, без обмежень відвідувати сина у школі, брати участь у батьківських зборах та вільно спілкуватися в телефонному режимі в будь-який час, якщо це не чинить перешкод ОСОБА_4; забирати дитину для проживання з позивачем протягом половини періоду шкільних канікул; стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Відповідачка позов не визнала, посилаючись на те, що вимоги позивача ґрунтуються на бажанні батька помститися матері за те, що вона утворила нову сім’ю.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2012 року позов задоволено частково.

Перешкоди у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини усунуті шляхом встановлення конкретних днів побачення з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_3 надана можливість два рази на тиждень забирати дитину за місцем свого проживання –пл. Сковороди, б. № 8-“а”в м. Мерефа Харківського району Харківської області:

- у суботу з 10 год. до 14 год., а у разі зайнятості дитини у цей час у роботі спортивної секції –у вільний від занять час, та повертати дитину матері –ОСОБА_2 за місцем її проживання;

- у неділю з 10 год. забирати дитину за місцем свого проживання та о 16 год. повертати

дитину матері ОСОБА_2 за місцем її проживання.

У тому разі, коли на ці дні припадає робочий день батька дитини, то надати право бабусі

забирати дитину від матері та приводити до неї дитину.

Надана можливість ОСОБА_3 без обмежень відвідувати сина у школі, брати участь у батьківських зборах, вільно відвідувати сина у школі, вільно спілкуватися з ним в телефонному режимі в будь-який час, якщо це не чинить перешкод дитині.

ОСОБА_2 зобов’язана не чинити перешкод щодо участі батька –ОСОБА_3 - в моральному та фізичному вихованні дитини.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, просить змінити рішення суду першої інстанції та встановити режим спілкування ОСОБА_3 з сином два рази на місяць у першу та третю неділю місяця, надавши йому можливість забирати дитину за місцем свого проживання з 10 год. до 14 год. та повертати матері за місцем її проживання.

Позивач, третя особа рішення суду першої інстанції не оскаржили, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України –в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції –судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції –зміні з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ніхто не може обмежити батька у вільному спілкуванні з дитиною, у її вихованні та утриманні. Докази того, що спілкування малолітнього ОСОБА_4 перешкоджає нормальному розвитку дитини, відсутні. Однак повністю погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права.

Частинами 1-3 ст. 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення органу опіки та піклування є обов’язковим до виконання /частини 1, 2 ст. 158 СК України/.

Згідно ч. 1 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Матеріали свідчать, що сторони до квітня 2011 року перебували в юридичному шлюбі. Від шлюбу є двоє синів: неповнолітній Сергій, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу проживає з батьком; малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який після розірвання шлюбу проживає з матір’ю /а. с. 5/.

Оскільки між батьками виникли непорозуміння щодо участі позивача у вихованні дитини, цим питанням займалися органи опіки та піклування.

Розпорядженням № 1433 від 7 липня 2011 року Харківської районної державної адміністрації Харківської області визначено спосіб участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею позивача, який проживає окремо від неї, а саме: щосереди з 13 годин забирати сина з дитячого садочку за місцем свого проживання: пл. Сковороди, б. № 8-“а”, м. Мерефа Харківського району Харківської області та о 19 год. повертати дитину матері ОСОБА_2. за місцем її проживання; щонеділі з 9 год. забирати дитину за місцем свого проживання: пл. Сковороди, б. № 8-“а”, м. Мерефа Харківського району Харківської області та о 18 год. повертати дитину матері за місцем її проживання.

Крім того, батькам надана можливість змінювати порядок побачення з малолітньою дитиною за їх взаємною згодою /а. с. 6/.

Відповідачка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, що не заперечувала в суді апеляційної інстанції. При цьому пояснила, що батько дитини сам порушує встановлений розпорядженням № 1433 від 7 липня 2011 року Харківської районної державної адміністрації Харківської порядок, повертає дитину невчасно.

З огляду на це, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність усунення цих перешкод.

Однак з висновком суду про встановлення порядку та часу спілкування з дитиною погодитись не можна.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_5 вказала, що дитина займається у спортивній секції, приймає участь у змаганнях, які досить часто проводяться в суботу, вільного часу для спілкування у нього не вистачає. Крім того, батько своєю поведінкою негативно впливає на розвиток сина.

Враховуючи обставини справи, судова колегія вважає, що встановлений судом першої інстанції порядок спілкування та участі у вихованні дитини, а саме: кожну неділю кожного місяця з 10 год. забирати дитину за місцем свого проживання та о 16 год. повертати матері ОСОБА_2 за місцем її проживання - відповідає інтересам ОСОБА_4, зокрема, виходячи з необхідності забезпечення умов для його належного фізичного розвитку.

Рішення в частині надання можливості ОСОБА_3 без обмежень відвідувати сина у школі, брати участь у батьківських зборах, вільно відвідувати сина у школі, вільно спілкуватися з ним в телефонному режимі в будь-який час, якщо це не чинить перешкод дитині, а також зобов’язання ОСОБА_2 не чинити перешкод щодо участі батька в моральному та фізичному вихованні дитини підлягає скасуванню, оскільки відповідні докази щодо цього в матеріалах справи відсутні. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі /ст. 10, ст. 60 ч. 1, 2 ЦПК України/.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржено.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. п. 1, 4, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2012 року в частині встановлення порядку спілкування та участі у вихованні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком ОСОБА_3, а саме - кожну неділю кожного місяця з 10 год. забирати дитину за місцем свого проживання та о 16 год. повертати матері ОСОБА_2 за місцем її проживання, а також відмови в задоволенні іншої частини позовних вимог залишити без змін.

В іншій частині рішення скасувати, в задоволенні позову в цій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді