Справа №: 2-1689-10
2-1689-10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді Маринчука М.П.
при секретарі Дехканбаєвій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області про зобов’язання здійснити перерахунок розміру призначеної пенсії та забезпечення її виплати, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Умань про зобов’язання здійснити перерахунок розміру призначеної пенсії, виплату якої передбачено статтями 50, 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон № 796-ХІІ).
Позивач зазначає, що він отримує пенсію як інвалід III групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеному до категорії І осіб, які постраждали від цієї катастрофи.
Посилаючись на те, що розмір призначеної та виплачуваної йому пенсії є меншим, ніж встановлено законом № 796-ХІІ, і відмову Управління ПФУ в м. Умань провести перерахунок вказаного виду пенсії відповідно до цього Закону, позивач просить суд визнати дії відповідача незаконними та зобов’язати його усунути зазначене порушення, провівши відповідний перерахунок пенсії з 19.03.2007 р. по 19.03.2010 р. в сумі 36555 грн. 44 коп.
В судовому засіданні позивач подав заяву про зміну позовних вимог в якій просить зобов’язання здійснити перерахунок розміру призначеної пенсії та забезпечити її виплату по день звернення до суду.
Представник відповідача заперечує проти задоволення позову.
Вислухавши сторони процесу, перевіривши за матеріалами справи наведені докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по III групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Стаття 50 цього Закону вказує, що інвалідам III групи, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 Закону № 796-ХІІ здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Тобто, вихідним критерієм при нарахуванні державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком мінімальний розмір якої за віком згідно зі ст. 28 Закону України від 9.07.2003 р. № 1058-ІУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом III групи і віднесений до І категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону № 796-ХІІ та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст. 50 цього ж Закону з 1994 року.
Відповідач провів нарахування пенсії позивачу та послідуючі перерахунки відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 „ Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” та Постанови КМУ від 16 липня 2008 року № 654 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” виходячи з 760 грн. основного розміру пенсії, 85 грн. 95 коп. додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, 171 грн. 90 коп. підвищення особі, прирівняній до інвалідів війни, 50 грн. щомісячної грошової цільової допомоги, 84 грн. 15 коп. щомісячна державна адресна допомога, згідно постанови КМУ від 2.12.2009 року № 1308, 117 грн. 90 коп. доплата відповідно до постанови КМУ від 23.12.2009 р. №1375 , що в загальному становить 1269 грн. 90 коп.
При цьому відповідач у своїх запереченнях, з посиланням на ст. 54 Закону № 796-ХІІ, вказує що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсія в зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Застосування ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, як стверджує відповідач, також немає підстав оскільки частиною третьою цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для призначення пенсій, призначених за цим Законом.
Такі висновки відповідача суд вважає необгрунтованими.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою КМУ від 30.05.1997 р. № 523, яка є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст.ст. 50, 54 Закону України № 796-ХІІ. Тому порядок призначення пенсії відповідно до вище вказаних постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 та від 16.07.2008 року № 654 суперечить Положенням ст.ст.50,54 Закону № 796-ХХІ, оскільки розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсії, вказаних у цих постановах , не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні зазначеного спору, суд приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленим в законі про Державний бюджет України на відповідний рік і з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч. З ст. 28 Закону № 1058-ІУ не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною І цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
ОСОБА_1 із зазначеним позовом звернувся до суду 20.07.2010 р., просить задоволити його позовні вимоги з 19.03.2007 року.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у межах цього строку з дня звернення до суду.
Вислухавши учасників процесу дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково .
Керуючись Законом України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, абз. 10 п. 1 розділу XII Прикінцеві положення ЗУ № 2453 - VI „Про судоустрій і статус суддів”, ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області щодо відмови зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області провести ОСОБА_1 перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому від Чорнобильської катастрофи, відповідно до чинного законодавства України починаючи з 20.07.2007 року .
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції.
Головуючий: М.П. Маринчук