Справа № 2а-662/09/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2009 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Остап'юк С.В.
при секретарі Скора Н.Д.
за участю:
представників позивача : Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську Семкулич Г.В., Кучірки В.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі - 1070,11 грн., -
ВСТАНОВИВ :
02 березня 2009 року Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську (далі - позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі - 1070,11 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 01.09.2005 року як фізична особа - підприємець та являється платником податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування», є платником єдиного податку, який він не сплачує з 2008 року. Податковий борг відповідача становить 1070,11 грн.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 01 вересня 2005 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, а також встановлено, що відповідач є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування та звітності, що підтверджується заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Однак, в період за 2008 рік відповідач не здійснює сплату вказаного податку та не звітується перед органами Державної податкової інспекції.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України «Про систему оподаткування» визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пункту 1 статті 20 Закону України « Про систему оподаткування» передбачає, що к онтроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема в статті 2 зазначено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Ставка єдиного податку для відповідача встановлена в розмірі 150 грн. (а. с. 3 )
Відповідно частини 5 статті 2 вказаного Указу Президента України суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Пунктом 6.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Згідно підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Судом встановлено, що відповідачем не було здійснено сплати єдиного з другого кварталу 2008 року в повному обсязі. Позивачем на виконання повноважень, передбачених статтею 4 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , у відповідності до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону, за виявлені порушення відповідачу нарахована недоїмка сплати єдиного податку на суму 1070,11 гривень. Позивачем 08 травня 2008 року відповідачу надіслано першу податкову вимогу, 01 липня 2008 року -другу податкову вимогу, однак відповідач податкового боргу не сплатив.
Згідно підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом та визначене в податкових вимогах, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків. Визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту, який передбачає процедуру апеляційного узгодження даного зобов'язання, шляхом подання скарг до вищестоящих за підпорядкуванням контролюючих органів та звернення до суду. Відповідач податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений законом, а тому сума податкових зобов'язань у відповідності до вказаного закону є узгодженою.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкових зобов'язань в розмірі 1070,11гривень є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в дохід бюджету податковий борг в розмірі - 1070,11 (одна тисяча сімдесять) гривень 11 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Остап'юк
Постанова складена в повному обсязі 02.04.2009 року.