АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц - 884/2008 Головуючий
в І інстанції Єрмаков Ю.В.
Доповідач Оробцова Р.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 квітня 2008 року м. Луганськ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого: Оробцової Р.І.
суддів: Васюкової В.І.. Медведєвої Л.П.
при секретарі: Шестаковій Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу
за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на рішення Кіровського міського суду Луганської області від 16 листопада 2007 року у справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у м. Кіровську Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2007 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровську Луганської області, при цьому вказав, що відповідачем, починаючи з 1 березня 2002 року, кожний рік при вирішення питання про перерахунок страхових виплат, які їй сплачуються у зв'язку з пошкодженням здоров'я на виробництві, у порушення вимог Закону, який регулює ці перерахунки, неправильно застосовувався коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати, замість коефіцієнту зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, як це передбачено законом, що призвело до зменшення розміру належних страхових виплат та недоплаті за вказаний період до 1 березня 2007 року у загальній сумі 2332,76грн. Добровільно відповідач не бажає провести належний перерахунок та доплатити вказану суму, а також визначити нову суму щомісячних платежів з 1 березня 2007 року, яка повинна складати 297,57 грн. Тому просив стягнути з відповідача вказану суму одноразово та зобов'язати сплачувати щомісячно до наступного перерахунку по 297,57грн.
Рішенням Кіровського міського суду Луганської області від 16 листопада 2007 року в задоволенні позовних вимог представнику позивача відмовлено за необґрунтованістю.
Обґрунтовуючи доводи своєї апеляційної скарги, відповідач вказав на те, що суд поспішно прийшов до необгрунтованого висновку, порушивши при цьому норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 15, 16, 17, 18, 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності" та ст.30, 33, 213 ЦПК України, що призвело до прийняття незаконного судового рішення. Також посилається на те, що судом не прийнято до уваги статус та компетенція відділення ВД Фонду ССНВ України в м. Кіровську, те що відділення виконавчої дирекції Фонду є лише робочим органом виконавчої дирекції Фонду і не наділене повноваженнями щодо вирішення проблемних питань, які належить вирішувати на централізованому рівні лише органам Фонду, тому відділення Фонду не може бути відповідачем по цій справі, оскільки перерахунок щомісячних страхових виплат позивачу проводився згідно постанов правління Фонду, які не скасовані та жодним іншим нормативно - правовим актом не врегульовано порядок перерахунку сум щомісячних страхових виплат, його механізм та не визнано на який саме коефіцієнт повинні перераховуватися вказані суми. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.
В апеляційній скарзі позивач з рішенням суду не згоден, вважає його таким, що не відповідає вимогам закону, просить скасувати і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши обгрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивачі у зв'язку з втратою працездатності одержують щомісячні страхові платежі згідно Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які їм виплачує відповідач.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачам, суд обґрунтовано виходив з того, що відповідно до ст.ст.15-17 Закону" Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків-некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція. Правління Фонду спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, затверджує інструкцію про прядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду. Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма страхувальниками та застрахованими. Судова колегія не бере до уваги доводи апелянта про те, що судом порушена ст. 29 Закону №1105-Х1У від 23 вересня 1999 року" Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
Зі змісту ст.29 вищезазначеного Закону України, вбачається, що нею визначено лише умову, за настанням якої мають переглядатися щомісячні страхові виплати з 1 березня кожного року, а не механізм їхнього підвищення.
Держкомстат України у зазначений позивачем період кожного року визначав кілька коефіцієнтів зростання заробітної плати, у тому числі номінальний та реальний.
Однак вказана норма Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не містить вказівки про те, який саме коефіцієнт підвищення заробітної плати з визначених Держкомстатом України, слід застосовувати Правлінню Фонду для визначення коефіцієнту, на який підлягають перерахунку щомісячні страхові виплати з 1 березня кожного року.
Тому, якщо за даними Держкомстату України відбулося підвищення середньої заробітної плати в країні у галузях національної економіки , то це є тільки умовою для проведення відповідного перерахунку і Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків зобов'язане у межах своїх повноважень ухвалити рішення про підвищення щомісячних страхових виплат, встановивши відповідний коефіцієнт такого підвищення, який визначається, як з урахуванням даних Держкомстату, так і інших вимог Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" щодо порядку призначення та перерахунку щомісячних страхових виплат.
Судом встановлено, що відповідачам, починаючи з 1 березня 2002 року провадилися перерахунки страхових виплат позивачам кожного року, при цьому відповідач виходив з коефіцієнтів, визначених Правлінням Фонду ССНВ України відповідними постановами та доведених до відповідача для використання при перерахунках щомісячних страхових сум відшкодування шкоди.
Цими постановами Правлінням Фонду ССНВ України визначено вказані коефіцієнти підвищення страхових виплат за даними Державного комітету статистики України у 2002 році - 1.193, у 2003 році - 1,182, у 2004 році - 1,152, у 2005 році - 1,238, у 2006 році - 1,203, у 2007 році - 1,183.
Судом встановлено, що відповідачем при перерахунку щомісячних страхових виплат позивачеві застосовувалися у зазначені роки саме вказані коефіцієнти, чого не заперечує позивач та підтвердив представник відповідача.
Таким чином, відповідач правильно керувався постановами Правління Фонду ССНВ України, якими визначено вказані коефіцієнти підвищення страхових виплат, та які були чинними на момент перерахунків, що відповідає вимогам ст. 29 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", і підстав вважати, що відповідачем проведено перерахунки щомісячних страхових виплат з порушенням встановленого порядку, не вбачається.
Таким чином, посилання представника позивачів на те, що відповідачем проведено перерахунки щомісячних страхових виплат без врахування вимог ст. 29 вказаного Закону, є безпідставним.
За таких обставин є підстави вважати, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, і правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють виниклі правовідносини, а тому у задоволенні апеляційної скарзі слід відмовити.
Керуючись ст.. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на рішення Кіровського міського суду Луганської області від 16 листопада 2007 року відхилити.
Рішення Кіровського міського суду Луганської області від 16 листопада 2007 року у справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у м. Кіровську Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.