Справа №22ц-1402 Головуючий в першій
інстанції: Бугера О.В.
Доповідач: Оробцова Р.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2008 р. м. Луганська
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Оробцової Р.І.
суддів: Васькової В.І, Медведєвої Л.П.
при секретарі: Шестаковій Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Військового прокурора Луганського гарнізону на ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 21 січня 2008 року по справі за позовом Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганська Головного квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України, Військової частини А-1783 Міністерства оборони України до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виселення з займаного житлового приміщення у колишньому гуртожитку; треті особи - Головне Управління Внутрішніх військ МВС України, військова частина 3035 Внутрішніх військ МВС України, -
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2007 року військовий прокурор Луганського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу М.Луганська Головного крвартирно - експлуатаційного управління МО України, Військової частини А-1783 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1. та ОСОБА_2, в якому вказав, що відповідачі без законних підстав мешкають у приміщенні колишнього гуртожитку Міністерства Оборони України у м. Луганську, АДРЕСА_1. Позивач вказав, що вказане приміщення є майном держави в особі Міністерства Оборони України, яке незаконно використовується відповідачами, чим спричинюється шкода держави, в зв'язку з чим просив висилити відповідачів з гуртожитку Міністерства Оборони України у м. Луганську. АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 21 січня 2008 року позовну заяву Військового прокурора Луганського гарнізону до ОСОБА_1. та ОСОБА_2 про виселення з займаного житлового приміщення у колишньому гуртожитку повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі Військовий прокурор Луганського гарнізону просить ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 21 січня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в іншому складі суддів, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи з позовом до суду звернувся військовий прокурор в інтересах держави.
Відповідно до п.2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно до ст. 36 - 1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Згідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року визначено, що під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади. Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах фактично є позивачем у справі.
Прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділеній повноваженнями виконавчої влади.
Суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги про виселення, прокурор необгрунтовано визначив Міністерство Оборони України як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки Міністерство Оборони України не може бути позивачем і стороною у процесі, а Головное квартирно-експлуатаційне Управління Міністерства оборони України м. Луганська та військова частина А-1783 є самостійними юридичними особами, які самостійно здійснюють свою діяльність через свої органи та посадові особі, і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
Таким чином, порушення державних інтересів у даному випадку є необгрунтованим, оскільки не вбачається у чому саме є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок проживання відповідачів у спірному приміщенні.
За таких підстав судова колегія вважає, що ухвала суду відповідає вимогам закону і підстав для скасування немає. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, зроблених в ухвалі суду, яке оскаржується.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.312, 314-315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська Головного квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України, Військової частини А-1783 Міністерства оборони України на ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 21 січня 2008 року відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 21 січня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але протягом двох місяців може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.