Справа №: 2-а-7033/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

"04" січня 2012 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Франька М.Я., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії про поновлення строку для звернення до суду, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В :

11 вересня 2009р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії про поновлення строку для звернення до суду, про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни за період з 1 січня 2006р. по 31 грудня 2009р. включно на суму 3891грн. 90коп.

14 вересня 2009 року провадження у справі відкрито.

20 листопада 2009 року Олександрійським міськрайонним судом ухвалена постанова, яка скасована судом апеляційної інстанції через порушення вимог ст. 116 КАС України –безпідставне об’єднання в одному провадженні кількох справ.

Після скасування постанови справу призначено до розгляду в скороченому провадженні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” від 18 листопада 2004р. йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007рр. йому така допомога не виплачувалась. Пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік ”дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” на 2006 рік зупинено. Пунктом 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційним п. 12 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік ”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”. Рішення Конституційного Суду є обов’язковим для виконання на території України, а невиплата соціальної допомоги –протиправною, оскільки суперечить Конституції та законам України.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” розмір соціальної допомоги становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Статтею 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік ” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня - 350 грн., з 1 квітня - 359 грн., з 1 жовтня - 366 грн. Згідно із Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік ” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411грн. Згідно із Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік ” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня - 470грн., з 1 квітня - 481грн., з 1 липня - 482грн., з 1 жовтня – 498грн. На думку позивача, управління Пенсійного фонду України за 2006-2008рр. заборгувало йому 3891грн. 90коп.

Оскільки його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних нормативно-правових актів, а про їх існування стало відомо лише після висвітлення про це у пресі в зв’язку з ухваленням рішення Конституційним Судом України від 9 липня 2007р., то він, позивач, вважає, що строк звернення з позовом до суду ним пропущено з поважної причини, в зв’язку з чим просить його поновити та виконати рішення Конституційного Суду в частині цих виплат.

Відповідач, отримавши копію ухвали про призначення справи до розгляду в скороченому провадженні, не подав заперечення проти позову.

Повідомлені позивачем обставини справи є достатніми для прийняття судового рішення.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в межах встановленого законом строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, тобто він має право на пільги, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни ”.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрії йому нараховано суми підвищення до пенсій як дитині війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму, встановленого Законом України “Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів ”: з 1січня 2008р. –47грн., з 1 квітня 2008р. –48грн. 10коп., а потім відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян ” : з 22 травня 2008р. – 48грн. 10коп., з 1 липня 2008р. – 48грн. 20коп., з 1 жовтня 2008р. – 49 грн. 80 коп.

У відповідності до ст.ст. 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” дітям війни пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” на 2006 рік зупинено. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік ” від 19 січня 2006 року №3367-ІУ п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” від 18 листопада 2004 року №2195-ІУ, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст. 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” в зазначеній частині не реалізовані.

Таким чином, у 2006 році позивач не мав правових підстав для нарахування йому підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, а управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії не зобов'язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Законом України від 19 грудня 2006р. №489-V “Про Державний бюджет України на 2007р.”, зокрема, п.12 ст.71, було зупинено на 2007р. дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” та ст.111 встановлено, що у 2007р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007р. визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007р.” щодо зупинення дії на 2007р. статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

Виходячи з викладеного, управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії з 1 січня 2007р. по 8 липня 2007р. включно не зобов'язане було підвищувати пенсію зазначеній категорії осіб відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині також належить відмовити.

З 9 липня по 31 грудня 2007 року діти війни мали правові підстави для нарахування підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.

Разом з тим, відповідно до ч.1, ч.2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як передбачено ч.1, ч.2 ст.100 КАС України в редакції на день звернення позивача до суду, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Після винесення Конституційним Судом України рішення від 9 липня 2007р., яке було оприлюднене і яким відновлено пільги дітям війни, останній мав змогу звернутися з адміністративними позовами до суду у встановлений законом строк, однак позивач своїм правом не скористався. Юридична необізнаність не може вважатися поважною причиною і підставою для поновлення строку на звернення до суду. Відповідач же наполягає на застосуванні строку звернення до суду.

Згідно пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року №107-VI, статтю 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” від 18 липня 2004 року №2195-ІУ викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 пп.2 п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року №107-VI, визнано неконституційним.

Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачу підвищено пенсію на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”(в редакції від 28 грудня 2007 року).

З 1 січня по 22 травня 2008р. застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”.

Положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” в редакції від 18 листопада 2004р. поновили свою дію 22 травня 2008р., а тому з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року включно управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області позивачу правомірно нараховане підвищення до пенсії на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Право позивача на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком поновлено рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року. З цього часу позивач мав дізнатися про поновлення його прав і звернутися до суду з позовом.

Починаючи з 22 травня 2008 року діти війни мали право на отримання підвищення пенсії, не на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30% мінімальної пенсії за віком, однак перерахунок відповідачем в зазначеному розмірі не здійснювався.

Отже, управління Пенсійного фонду в м. Олександрії мало нарахувати та виплатити дітям війни державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року.

Проте, як свідчать матеріали справи, позовна заява надійшла до суду 11 вересня 2009р. Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, в редакції на день звернення позивача до суду, перерахунок щомісячного підвищення до пенсії необхідно здійснювати, починаючи з 11 вересня 2008р., оскільки поважних причин щодо пропущення строку звернення до суду позивачем не наведено.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача як підставу заперечень відсутність бюджетних асигнувань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, також не приймається судом до уваги, оскільки статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.

Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.

Відповідно до п.1, п.3, п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, тощо, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва та Севастополя, управління в районах, містах і районах у містах.

Спірні правовідносини регулюються статтями 1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” від 18 листопада 2004 р., ст. 28 Закону України” Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” від 9 липня 2003 р., відповідно до яких позивачу, якому надано статус дитини війни, що підтверджується даними його пенсійного посвідчення та довідкою відповідача, має бути нараховано та виплачено підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 11 вересня 2008р. по 31 грудня 2008р. включно.

Питання перерахунку пенсій відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України, який діє відповідно до “Положення про Пенсійний фонд України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 1261, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги, тощо за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідачем по справі необхідно зазначити управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі, оскільки на підставі постанови Кабінету

Міністрів України від 27.07.2011р. № 803 відбулося злиття міського та районного управлінь Пенсійного фонду України.

На підставі викладеного, та ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” від 18 листопада 2004 року № 2195- IV (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХП, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” від 9 липня 2003 року №. 1058-1, п.17 ст.77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235-ІУ (із наступними змінами), ст. 58, п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” від 19 грудня 2006 року № 489-У, пп. 2 п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-VI, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, керуючись ст.7, ч.1, ч.2 ст.99, ч.1, ч.2 ст.100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі про поновлення строку для звернення до суду, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі щодо нарахування та виплати підвищення пенсії позивачу як дитині війни за період з 11 вересня 2008 року по 31 грудня 2008р. включно.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії позивачу як особі, що має статус дитини війни, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” від 18 листопада 2004 р. та ст. 28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” від 9 липня 2003 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплат, що вже були здійснені, за період з 11 вересня 2008 року по 31 грудня 2008р. включно.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору на суму 3грн. 40коп.

Постанова підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: М.Я. Франько