ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 р. Справа № 14730/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Улицького В.З.

Суддів Олендера І.Я. , Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання Когутич Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.02.2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, третя особа: Апеляційний суду Львівської області про визнання неправомірними дій,–

встановила:

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Львівської області про визнання неправомірними дій.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що до виходу 24.06.2004 року у відставку він більше 10 років працював суддею Львівського обласного суду.

З введенням відповідно до Закону України «Про судоустрій України» посад перших заступників голів апеляційних судів областей на таку посаду було рекомендовано позивача.

Необхідні документи з цього приводу з офіційним поданням після розгляду Радою суддів України було надіслано в Адміністрацію Президента України.

Документи щодо його призначення штучно стримувалися і не подавалися на підпис Президенту.

В ситуації, що склалась зі вказаних причин, єдиним, по суті, виходом було офіційне покладення на мене виконання обов'язків першого заступника наказом голови апеляційного суду. Такий наказ було видано 6 серпня 2003 року, і позивач фактично перебував на посаді першого заступника голови апеляційного суду до 24 червня 2004 року, тобто до виходу у відставку.

Розмір щомісячного довічного грошового утримання при виході у відставку мені було визначено не з юридично встановленого і фактично отримуваного посадового окладу першого заступника голови суду та інших доплат і надбавок, а з відповідних показників стосовно судді, який адміністративну посаду не займає.

Щоб усунути дану колізію, апеляційний суд 25 квітня 2006 року надіслав у Державну судову адміністрацію України для погодження розрахунок встановлення виплати мені щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з посадового окладу першого заступника голови суду.

Однак Державна судова адміністрація України підійшла до питання суто формально та не вникла в суть і причини виникнення обставин, що стали перешкодою виданню Указу Президента України про призначення позивача на посаду першого заступника голови суду.

Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.02.2007 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Державної судової адміністрації України про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Визнано за ОСОБА_1 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі, визначеному виходячи з посадового окладу першого заступника голови Апеляційного суду Львівської області, та встановлених законодавством доплат і надбавок.

Постанову суду оскаржила Державна судова адміністрація України. Вважає, що постанова прийнята з неповним з’ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю. Вказує, що немає законних підстав для задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач працював суддею Апеляційного суду Львівської області, а з введенням відповідно до Закону України «Про судоустрій України» посади першого заступника голови суду, був рекомендований на зайняття такої.

Згідно ч. 5 ст. 20 Закону України «Про судоустрій України» перший заступник голови апеляційного суду призначається з числа суддів Президентом України за поданням голови Верховного суду України на підставі рекомендації Ради суддів України.

Належно оформлені документи позивачем були подані до адміністрації президента для подання їх Президенту України для призначення ОСОБА_1 на вищезгадану посаду, проте дані документи пролежали без руху і будь-якого вирішення більше півтора року.

Оскільки питання щодо порядку призначення виконуючого обов’язки першого заступника голови апеляційного суду в разі відсутності офіційного призначення законодавством не врегульоване, а виникла виробнича необхідність, наказом №39 від 06.08.2003 року голова Апеляційного суду Львівської області призначив ОСОБА_1 виконуючим обов’язків першого заступника голови Апеляційного суду львівської області.

Таким чином судом встановлено, що позивач з 06.08.2003 року по 24.06.2004 року фактично перебував на посаді першого заступника голови Апеляційного суду Львівської області та відповідно виконував його функції. При цьому позивачу в зазначений період виплачувалася заробітна плата виходячи з посадового окладу першого заступника голови суду та інших доплат і надбавок встановлених Законом України «Про статус суддів».

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» судді який вийшов у відставку виплачується щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, а при відповідних умовах не більше 90%.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про законність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України залишити без задоволення, а постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.02.2007 року у справі №2а – 17/07– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Улицький В.З.

Судді Олендер І.Я. , Каралюс В.М.

< Текст >