ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2010 р. Справа № 8542/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Богаченка C.І., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Ткач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 31.12.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення допомоги на оздоровлення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення допомоги на оздоровлення.

Позивачка посилалась на те, що вона має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та є інвалідом 2-ї групи у зв’язку із захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії. В порушення вимог статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає виплату інвалідам 2-ї групи щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5-ох мінімальних заробітних плат, дана допомога в 2007-2009 роках виплачувалась не у повному розмірі.

Позивачка просила зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2009 роки відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 31.12.2009 року позов задоволено.

Зобов’язано Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 01.03.2006 року по 01.03.2009 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржив Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом при прийнятті постанови неповно досліджено всі обставини у справі та неправильно застосовано норми матеріального права.

Апелянт звертає увагу на те, що стягнення коштів управління є неможливим, оскільки у разі, якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата допомога на оздоровлення потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.

Апелянт просить скасувати постанову Сихівського районного суду м. Львова від 31.12.2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачці у задоволені позовних вимог.

Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, який став інвалідом 2-ї групи внаслідок ЧАЕС, якому відповідно до вимог ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Закону) щорічно виплачується грошова допомога на оздоровлення у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат. Розмір отриманої позивачкою одноразової допомоги на оздоровлення за період за 2007-2009 роки не відповідає вимогам зазначеного Закону.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.

Встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, яка стала інвалідом 2-ї групи внаслідок ЧАЕС, що стверджується відповідним посвідченням, та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до вимог ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.

Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік»дію абзацу третього частини першої та дію абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 5 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині виплати допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

При цьому колегія суддів вважає, що розмір такої допомоги в 2007 році, виплачений позивачці на підставі постанов уряду, суперечить розміру, встановленому законом.

Ч.2 ст. 99 КАС України, в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції, встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

          Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулась з позовом в 2009 році, а на застосуванні наслідків пропуску річного строку звернення до суду наполягав відповідач у своєму запереченні на позовну заяву.

Колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст. 99 КАС України та відмову в задоволенні позовних вимог позивачки за 2007 рік.

Що стосується виплати допомоги на оздоровлення за 2008 рік, то згідно п. 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107-6 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено у такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу 2 Закону України від 28.12.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, позивачка має право на щорічну допомогу на оздоровлення за 2008-2009 роки в розмірі, встановленому ст.48 Закону в редакції, яка діяла до 28.12.2007р.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виплати на її користь заборгованості з виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмірів щорічної грошової допомоги на оздоровлення як на причину невиконання покладених на нього зобов’язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”).

З огляду на наведене, колегія судів приходить до висновку про неправомірність постанови суду першої інстанції щодо незастосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строку звернення до суду, тому оскаржувана постанова підлягає до скасування з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись ст. 160, 195, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволити частково.

Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 31.12.2009 року по справі № 2а-1583/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити частково.

Визнати відмову Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у виплаті ОСОБА_1 одноразової щорічної допомоги на оздоровлення протиправною.

Зобов'язати Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2008-2009 роки, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : С.І. Богаченко

ОСОБА_2

Повний текст виготовлено 01.10.2010 року