ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2010 р. Справа № 15817/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Богаченка C.І., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Ткач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 28.01.2010р. по справі № 2а-9/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними.

Позивачка посилалася на те, що її батько, ОСОБА_2,який помер23.11.2006 р., був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом 2-ї групи у зв’язку із захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії.

У зв’язку із смертю батька їй та її сестрі ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач призначив пенсію по втраті годувальника.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, в розмірі на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.

Однак, відповідач в порушення норм закону нараховував та виплачував їй пенсію пенсію по втраті годувальника у меншому розмірі.

Позивачка просила визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплачувати призначену пенсії відповідно до ст.ст. 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2006 - 2009 роки.

Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 28.01.2010р позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 пенсії по втраті годувальника в період з 01.12.2006 року по 01.12.2009 року, встановивши її розмір не менше восьми мінімальних пенсій за віком, та нарахувати надбавку у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області і надалі здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_4 пенсії по втраті годувальника в розмірі, встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі прожиткового мінімуму на час навчання, але не більш як до досягнення нею 23-річного віку.

В решті позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржили управління Пенсійного фонду України в в Галицькому районі Івано-Франківської області подавши на неї апеляційну скаргу.

Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 54 Закону порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Оскільки, позивачці було нараховано та виплачено пенсію відповідно до нормативно-правових актів КМУ, то вимоги позивачки щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є безпідставними.

Апелянт просить скасувати Галицького районного суду Івано-Франківської області від 28.01.2010р та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачці у повному обсязі заявлених позовних вимог.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка є дочкою померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліда 2 групи, інвалідність пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому відповідач зобов’язаний провести перерахунок їй пенсії по втраті відповідно до ст. ст.52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_4 є дочкою померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліда 2 групи, інвалідність пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до ст. 54 Закону обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими – 8-ми мінімальних пенсій за віком по 2-ій групі інвалідності.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям щомісячна компенсація призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі і стажисти мають право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника на строк навчання у навчальних закладах, але не більш як до досягнення ними 23-річного віку.

Позивачка навчається на денній формі навчання Національного технічного університету нафти та газу, що підтверджується матеріалами справи, відповідно їй належить така виплата до досягнення нею 23–річного віку.

З матеріалів справи видно, що пенсія по втраті годувальника ОСОБА_4 з 01.10.2006 року виплачувалась відповідачем та визначалася з розрахунку розмірів мінімальної пенсії, встановлених постановами Кабінету Міністрів України.

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку позивачці пенсії по втраті годувальника, передбачених ст..ст. 50,54 Закону України застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не положення постанов Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року позивачці було нараховано та виплачено пенсію відповідно до внесених Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» змін.

Тому, позовні вимоги позивачки в частині перерахунку пенсії за вказаний період не підлягають задоволенню.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення п.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», тому з 22.05.2008 року почала діяти колишня редакція ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_4 в частині перерахунку пенсії відповідно по ст.ст. 52,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22.05.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст.52,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" колегія суддів не вбачає.

Щодо позовної вимоги про проведення в подальшому перерахунку та виплати пенсії, то колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції про мінімуму на час навчання, але не більш як до досягнення нею 23-річного віку.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог відповідача про застосування строків позовної давності, про які заявлено в апеляційній скарзі та поданих ним запереченнях і усних клопотаннях під час судового засідання, оскільки на дані правовідносини поширюються норми п.3.ч.1.ст. 268 ЦК України: « позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої … смертю».

З огляду на наведене, колегія судів приходить до висновку про неправомірність постанови суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року

Також слід відмітити, що судом першої інстанції невірно зазначено в резолютивній частині оскаржуваної постанови про обов’язок управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області виплачувати позивачці «надбавку у розмірі….», оскільки такий вид виплати як надбавка, враховуючи правовий статус позивачки, як утримувачки допомоги по втраті годувальника, не передбачено законодавством.

Тому оскаржувана постанова підлягає до скасування з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області задоволити частково.

Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 28.01.2010р. по справі № 2а-9/10 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника в період з 01.12.2006 року по 31.12.2007 та з 22.05.2008 року, на час навчання, але не більш як до досягнення нею 23-річного віку, у розмірі 50 відсотків пенсії по інвалідності її померлого годувальника – ОСОБА_2, яку він отримував на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та виплачених сум.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та згідно із вимогами Закону України №1691-IV від 18.02.2010 року може бути оскаржена до Верховного Суду України у порядку цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : С.І. Богаченко

ОСОБА_5

Повний текст виготовлено 09.07.2010 року