ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2010 р. Справа № 60213/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Богаченка С.І., Старунського Д.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області та ОСОБА_1 на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.05.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області про визнання незаконною бездіяльність та зобов’язання підвищення пенсії як дитині війни,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії.
Позивачка посилалася на те, що у зв’язку з визнанням Конституційним судом України такими, що не відповідають Конституції України відповідних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень чинного законодавства України, на підставі якого їй було нараховано пенсію, в 2006-2008 роках відповідач зобов’язаний був здійснити перерахування пенсії, тобто привести у відповідність з ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та рішеннями Конституційного суду України розмір виплати їй пенсії з врахуванням права на надбавку як дитині війни.
Позивачка просила стягнути з відповідача на її користь недоплачену як дитині війни доплату до пенсії за 2006 – 2008 роки.
Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.05.2009 року позов задоволено частково.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області щодо невиплати у підвищенні розміру пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, протиправними.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржили управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області та ОСОБА_1, подавши на неї апеляційні скарги.
Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі в апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована та винесена з порушенням норм матеріального права.
Апелянт звертає увагу на те, що законодавством України не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” про підвищення розміру пенсій дітей війни, не визначено, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Крім того, залишається невизначеним порядок обчислення такого підвищення та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій.
Апелянт просить скасувати постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.05.2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачці у повному обсязі заявлених позовних вимог.
ОСОБА_1 а апеляційній скарзі вказує на протиправність постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, у зв’язку з чим просить скасувати постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.05.2009 року та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дитини війни, а тому вона має право на встановлене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії. Оскільки Конституційний Суд України своїми рішеннями від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнав неконституційними окремі положення Законів України Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки, якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, відмова управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області у проведенні перерахунку пенсії позивачки з врахуванням вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є неправомірною. Разом з тим, позивачка пропустила строк звернення до суду, визначений ст. 99 КАС України, у зв’язку з чим суд першої інстанції застосував наслідки пропуску строку звернення до суду.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, мала право на отримання підвищення виплачуваної їй управлінням Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, якими було зупинено на 2007 рік дію вищевказаної ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, тому вимоги позивачки в частині соціальних виплат з 09.07.2007р. є обґрунтованими.
Ч.2 ст. 99 КАС України, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулась з позовом в березні 2009 року, а на застосуванні наслідків пропуску річного строку звернення до суду наполягав відповідач у своєму запереченні на позовну заяву.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування наслідків пропуску строку звернення до суду, визначеного ст. 99 КАС України та відмову в задоволенні позовних вимог позивачки за 2007 рік.
Рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року нова редакція ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною та втратила чинність з дня ухвалення, тобто була відновлена з 22.05.2008 року колишня редакція статті 6 Законі та надалі не зупинялась, тому вимоги позивачки щодо виплати підвищення до пенсії підлягають до задоволення з 22.05.2008 року.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Колегія суддів приходить до висновку щодо відмови у підвищенні пенсії за 2006 рік, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-ІV дію цієї статті було відновлено, але установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5, запроваджується з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Отже, ці підвищення повинні бути здійснені у випадку вищезазначених умов, оскільки такі умови не настали, то в задоволенні позовних вимог в частині виплати позивачці підвищення до пенсії за 2006 рік слід відмовити.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачки у передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розмірі колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 195, ст. 197 ч.1, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області та ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.05.2009 року у справі №2а-421/09 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : С.І. Богаченко
ОСОБА_2