КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-16374/08 р. Головуючий у першій інстанції: Клочко О.В.
Доповідач: Умнова О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.
суддів: Шостака О.О., Романчук О.М.
при секретарі: Скопенко Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Головного Управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6.02.2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації
- про визнання дій незаконними та стягнення щорічної разової грошової допомоги,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання дій відповідача по відмові у виплаті йому щорічної разової грошової допомоги у розмірі 2570,42 грн. незаконними та стягнення вказаної суми, як недоотримані кошти щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6.02.2008 року позов ОСОБА_1 задоволений.
Відповідач, не погоджуючись з вищезазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що виплата щорічної разової допомоги до 5 травня була здійснена до прийняття рішення Конституційного суду України, тому підстав для виплати останньому такої допомоги у більшому розмірі немає.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є інвалідом війни ІІІ групи, у зв'язку із чим, має право на пільги, встановлені законодавством України для цієї категорії громадян, зокрема на щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В 2007 році позивачу була виплачена щорічна разова грошова допомога у розмірі 300 грн.
Позивач вважає, що він отримав допомогу значно нижчу, ніж це передбачено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у зв'язку із чим, звернувся до суду за захистом своїх прав, порушених неправомірними діями відповідача.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6.02.2008 року позов ОСОБА_1 задоволений в повному обсязі.
Суд першої інстанції в своєму рішенні прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позову визнав дії відповідача по відмові ОСОБА_1 у виплаті разової грошової допомоги в розмірі 2570,42 грн. незаконними та стягнув вказану суму на користь останнього.
Колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства (ст. 1 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд, при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни 3 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком" № 3551-ХІІ від 22.10.1993 року (із змінами внесеними відповідно до Закону України № 367-XIV від 25.12.1998 року).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія положень ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на 2007 рік була призупинена в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що в 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни 3 групи здійснюється у розмірі 300 грн.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року за №6-рп визнано неконституційними деякі положення Законів України «Про державний бюджет на 2007 рік», зокрема п. 13 ст. 71 зазначеного Закону, яким було призупинено дію ст.ст. 12, 13, 14, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати та положення ст.29, за якими у 2007 році виплата щорічної разової допомоги інвалідам війни 3 групи здійснювалась в розмірі 300 грн.
Частиною 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Відповідно до п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов"язання та провадять видатки в межах бюджетних асигнувань встановлених кошторисами.
Щорічна разова допомога, позивачу, як інваліду війни 3 групи була виплачена відповідно до ст.29 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» у розмірі 300 грн. до прийняття Конституційним Судом України рішення від 9.07.2007 року за №6-рп. На момент виплати даної суми дія положень ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги на 2007 рік була призупинена. Діяла норма ст.29 Закону України «Про Державний бюджет», який прийнятий пізніше.
Таким чином, виплативши позивачу щорічну разову допомогу в 2007 році у розмірі, передбаченому ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України», відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, в порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством України. Позивач скористався своїм правом на отримання такої допомоги, в порядку та у розмірах, встановлених чинним законодавством на момент її отримання.
За таких обставин, підстав для визнання дій відповідача по відмові у виплаті позивачу вищевказаної щорічної разової допомоги у більшому розмірі не вбачається.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, щодо неправомірності дій відповідача та безпідставно стягнув з останнього на користь позивача суму щорічної разової допомоги 2007 рік у розмірі 2570,42 грн.
Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв»язку із чим, постанову суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову, якою залишити позов ОСОБА_1 без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного Управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації - задовольнити.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6.02.2008 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким відмовити Думанецькому Миколі Петровичу в задоволенні позову до Головного Управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними та стягнення щорічної разової грошової допомоги.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: