ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 р. Справа № 28136/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Неміш О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.05.2010 року у справі за позовом ДПІ у м. Чернівці до ОСОБА_1 про продовження терміну арешту,–

встановила:

У травні 2010 року ДПІ у м. Чернівці звернулася з позовом до ОСОБА_1 про продовження терміну арешту.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до направлень ДПІ у м. Чернівці №0032, №0033, №0034 від 12.05.2010р. працівниками відділу контрольно-перевірочної роботи та відділу адміністрування податків з фізичних осіб ДПІ у м. Чернівці 12.05.2010 року була відвідані торгові точки ПП ОСОБА_1. з метою проведення перевірки, однак такі не проведені у зв’язку із не допуском до них, про що були складені відповідні акти.

Враховуючи вищевказані обставини, на підставі підпункту «г» п.п. 9.1.2 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 із змінами та доповненнями, начальником ДПІ у м. Чернівці прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту приватного підприємця ОСОБА_1 терміном на 96 годин.

Вважаючи, що відповідачем можуть бути знищені первинні фінансово-господарські та бухгалтерські документи, позивач на підставі п.п. 9.3.3 п. 9.3 абз. 2 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» звернувся до суду про продовження строку арешту активів.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.05.2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за юридичною адресою: вул. М.Жукова, 16/1, м. Чернівці, 58000 ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в ЄДРЮОФО підприємців НОМЕР_1.

До Чернівецького окружного адміністративного суду о 12:00 хв. 18 травня 2010 р, надійшло подання Державної податкової інспекції у м. Чернівці про продовження строку застосування умовного адміністративного арешту активів ОСОБА_1 терміном на 1440 годин (60 діб), зобов'язання допустити до перевірки працівників податкового органу, надати дозвіл на отримання документів, необхідних для проведення перевірки.

Відповідно до п.п. 9.3.3 п. 9.3 Закону №2181 керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів бере до уваги, що згідно з п.п. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон України № 2181-III) адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

З аналізу наведеної норми вбачається, що адміністративний арешт може бути накладено на активи платника податків виключно у випадку наявності податкового боргу у такого платника. Проте, позивачем взагалі не було обґрунтовано свої вимоги наявністю у відповідача податкового боргу, що виключає наявність правових підстав для задоволення його подання шляхом арешту активів відповідача.

Посилання позивача на неправильне застосування судовими інстанціями положень абз. «г» п.п. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України № 2181-III не може бути визнане аргументованим з огляду на те, що зазначеною нормою передбачено лише підставу за наявності якої може бути застосовано арешт активів платника податків, вказане не виключає обов'язку податкового органу довести факт наявності у платника податку податкового боргу.

Стосовно заявлених позивачем вимог про зобов'язання допустити до перевірки працівників податкового органу, надання дозволу на отримання працівниками податкового органу документів, необхідних для проведення перевірок, слід зазначити, що право звернення до суду з вимогами про зобов'язання допустити до перевірки працівників податкового органу, надання дозволу на отримання працівниками податкового органу документів, необхідних для проведення перевірок, не передбачено жодним нормативним актом, а тому такі вимоги задоволенню не підлягають

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність оскаржуваних вимог правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернівці залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.05.2010 року у справі №2а-2006/10/2470 – без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

ОСОБА_2

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.11.2010 року.