ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 р. Справа № 29477/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Неміш О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу засновника громадської організації «Виявлення профнепридатності чиновників та корупції «Громадський осуд» ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року у справі за позовом засновника громадської організації «Виявлення профнепридатності чиновників та корупції «Громадський осуд» ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Львівській області, начальника Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2, Начальника відділу правової роботи, правової освіти, реєстрації відомчих нормативних актів та реєстрації об’єднань громадян ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу,–

встановила:

У лютому 2010 року засновник громадської організації «Виявлення профнепридатності чиновників та корупції «Громадський осуд» ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, начальника Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2, Начальника відділу правової роботи, правової освіти, реєстрації відомчих нормативних актів та реєстрації об’єднань громадян ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління юстиції у Львівській області від 08.10.2009 року №304-р «Про відмову в реєстрації об’єднання громадян» та зобов’язання вчинити реєстрацію громадської організації «Виявлення профнепридатності чиновників та корупції «Громадський осуд».

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що 6 жовтня 2009 р. до Головного управління юстиції у Львівській області подано установчі документи для реєстрації громадської організації «Виявлення профнепридатності чиновників та корупції «Громадський осуд».

Наказом Управління юстиції від 8 жовтня 2009 р. № 304-р «Про відмову в реєстрації об'єднання громадян» відмовлено в реєстрації ГО «Громадський осуд».

У правовому висновку зазначено, що правовою експертизою встановлено не відповідність чинному законодавству окремих положень статуту ГО «Громадський осуд».

Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду оскаржив засновник громадської організації «Виявлення профнепридатності чиновників та корупції «Громадський осуд» ОСОБА_1. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з’ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Зокрема апелянт посилається на те, що висновок ОСОБА_3Є в частині заперечення права громадської організації на здійснення оцінки діяльності та виявлення фактів професійної непридатності службовців органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також інших завдань, які ставить перед собою ГО «Громадський осуд», є незаконним та таким, що суперечить законодавству. Частина 2 ст. 19 Конституції України прямо передбачає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Також посилається на те, що не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що назва або інші документи, подані для реєстрації об’єднання, суперечать вимогам законодавства України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.10.2009 р. відповідачу були подані для реєстрації документи щодо громадської організації "Виявлення профнепридатності чиновників та корупції "Громадський осуд", засновниками якої є ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

08.10.2009 р. начальником відділу правової роботи, правової освіти, реєстрації відомчих нормативних актів та реєстрації об'єднань громадян ОСОБА_3 було підготовлено Правовий висновок щодо установчих документів, поданих на реєстрацію Громадської організації "Виявлення профнепридатності чиновників та корупції "Громадський осуд", згідно якого, така організація не може бути зареєстрована.

За результатами розгляду даного висновку, прийнято наказ №304-р від 08.10.2009 р. "Про відмову в реєстрації об'єднання громадян", яким було відмовлено у реєстрації Громадської організації "Виявлення профнепридатності чиновників та корупції "Громадський осуд".

Зокрема, висновком встановлено, що індивідуальна назва організації «Виявлення профнепридатності чиновників та корупції «Громадський осуд», викладена у пункті 2.1 статуту частина мети її діяльності - здійснення оцінки діяльності та виявлення фактів професійної непридатності службовців органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також окремі завдання, які ставить перед собою «Громадський осуд» (зокрема, виявлення і фіксування фактів незаконної діяльності окремих працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування), на думку відповідача перевищує повноваження громадських організацій у сфері протидії корупційним проявам, порушує норми ст. 8 Закону України «Про об'єднання громадян», яка забороняє втручання зареєстрованої громадської організації у діяльність органів державної влади і навпаки.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» визначено коло суб'єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання та протидії корупції та основні функції, які належать до їх повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 закону спеціально уповноваженим суб'єктами, які в межах своєї компетенції безпосередньо здійснюють заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень належать спецпідрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 5 цієї статті до кола суб'єктів, які беруть участь у запобіганні, виявленні корупційних діянь віднесено і об'єднання громадян за їх згодою. Відповідно до ст. 15 закону, межами участі громадськості визначено участь у діяльності щодо виявлення фактів вчинення корупційних діянь та встановлення осіб, які їх вчинили, у межах повноважень, визначених законом.

З огляду на викладене, громадські організації наділяються повноваженнями не самостійно виявляти факти корупційних діянь, а брати участь у діяльності щодо виявлення фактів корупційних діянь спільно із спеціально уповноваженими суб'єктами, У нормах статуту відповідач вбачає намагання громадської організації виконувати функції органів спеціально уповноважених на виконання функцій щодо запобігання та виявлення корупції.

Одним із завдань, які ставить перед собою «Громадський осуд» є «виявлення та фіксування незаконної діяльності окремих працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування», що також розцінює відповідач як таке, що не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки згідно із ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» до завдань оперативно-розшукової діяльності спеціально уповноважених на це органів належить питання пошуку і фіксації фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб чи групи осіб. Законом громадськості взагалі такі повноваження як «виявлення та фіксування» незаконної діяльності окремих працівників...» не надається. Таке положення статуту відповідач розцінює як загрозу конституційним правам громадян зі сторони не уповноваженого суб'єкта - громадської організації.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що статут не містить жодних заходів, спрямованих на реалізацію завдань, які б суперечили закону, ним не визначено. Встановлені цілі та завдання організації закону не суперечать, як і заходи, спрямовані на їх досягнення, які зазначені в статуті. Статут не містить положень щодо підміни громадською організацією правоохоронних органів чи незаконного втручання в їх діяльність. Згідно із ст. 15 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», об'єднання громадян та їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання, виявлення та протидії корупційним правопорушенням можуть (крім випадків, коли це віднесено законом до виключної компетенції спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції), брати участь у діяльності щодо виявлення фактів вчинення корупційних правопорушень та встановлення осіб, які їх вчинили, у межах повноважень, визначених законом; повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних правопорушень спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, іншим органам, зазначеним у статті 3 цього Закону, керівництву та колективу підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення, а також громадськості; запитувати та одержувати в встановленому порядку від органів державної впади та органів місцевого самоврядування інформацію про діяльність щодо запобігання та протидії корупції; проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів державної впади або органів місцевого самоврядування; брати участь у відкритих парламентських слуханнях з питань запобігання та протидії корупції; вносити пропозиції суб'єктам права законодавчої ініціативи, вносити пропозиції суб’єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання та протидії корупції; проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання та протидії корупції; проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання та протидії корупції; здійснювати громадський контроль за дотриманням законів, спрямованих на запобігання та протидію корупції, з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать чинному законодавству. Об'єднанню громадян, фізичній, юридичній особі не може бути відмовлено в наданні доступу до інформації стосовно компетенції суб'єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання та протидії корупції, та основних напрямів їх діяльності.

Також, як випливає з правового висновку, всупереч вимогам ст. 23 Закону України «Про об'єднання громадян», якою визначено виключне право вищого статутного органу громадського об'єднання (загальні збори, конференція, тощо) на реалізацію права власності на його майно, пунктом 6.1.6 статуту до повноважень вищого керівного органу «Громадського осуду» віднесено лише визначення порядку реалізації права власності на майно. Пунктом 6.2.4 право розпорядження майном та коштами Організації віднесено до повноважень Президента. Відповідно до пунктів 6,4.1 -6.4.4 статуту про утворення місцевих осередків повідомляються Правління Організації і, відповідно, Правлінням громадської організації "Громадський осуд» затверджується рішення про утворення місцевого осередку. Однак, утворення та повноваження Правління взагалі не визначено статутом. Крім того, згідно із ст.. 9 Закону України "Про об'єднання громадян", до місцевих об'єднань громадян належать об'єднання, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Законом ставиться вимоги про обов’язкове утворення осередків для всеукраїнських громадських організацій, які поширюють свою діяльність на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей. Статутом також не передбачено положення щодо обов'язку громадського об'єднання про регулярне обнародування своїх основних документів, склад керівництва, дані про джерела фінансування, як це вимагається ч. 4 ст. 6 закону. Пунктом 1.4 статуту визначено, що Організація створюється як місцева, територією діяльності якої є Львівська область. Поряд з тим, Організація здійснюватиме громадський контроль за діяльністю в Україні працівників органів державної влади та місцевого самоврядування (підпункт 3 пункту 2.2) відповідач вважає суперечливими. Всупереч вимогам ст. 15 Закону України «Про об'єднання громадян» до положень статуту не внесено норми щодо обов'язкової реєстрації змін до статуту після їх прийняття відповідним органом управління.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про об'єднання громадян", об'єднання громадян діє на основі статуту або положення. Статутний документ об'єднання громадян повинен містити: назву об'єднання громадян (повну, а також скорочену відповідно до частини третьої статті 12-1 цього закону), його статус та юридичну адресу; мету та завдання об'єднання громадян; умови і порядок прийому в члени об'єднання громадян, вибуття з нього; права і обов'язки членів (учасників) об'єднання; порядок утворення і діяльності статутних органів об'єднання, місцевих осередків та їх повноваження; джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна об'єднання, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань; порядок внесення змін і доповнень до статутного документа об'єднання; порядок припинення діяльності об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з його ліквідацією. У статутному документі можуть бути передбачені інші положення, що стосуються особливостей створення і діяльності об'єднання громадян. Статутний документ об'єднання громадян не повинен суперечити законодавству України. З матеріалів справи вбачається, що статут в цій частині, наведеній у правовому висновку, не містить зазначених положень.

Крім того, згідно із ст. 23 вказаного закону, право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління (загальні збори, конференції, з'їзди тощо) в порядку, передбаченому законодавством України та статутними документами. Посилання позивача на те, що окремі функції щодо господарського управління майном може бути покладено вищими статутними органами управління на створювані ними органи, місцеві осередки або передано спілкам об'єднань громадян, не спростовує таких висновків, оскільки не стосується спірного відношення. Адже йдеться про .зміст статуту, а не про подальшу реалізацію уповноваженими органами своїх повноважень по розпорядженню майном після державної реєстрації організації.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в скасуванні наказу, оскільки відповідно до ст. 16 закону, у реєстрації об'єднанню громадян може бути відмовлено, якщо його назва, статутний або інші документи, подані для реєстрації об'єднання, суперечать вимогам законодавства України. При цьому, достатньо однієї підстави. Відтак, відповідач підставно виніс оскаржуваний наказ та відмовив у реєстрації об'єднання.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність оскаржуваних вимог правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу засновника громадської організації «Виявлення профнепридатності чиновників та корупції «Громадський осуд» ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року у справі №2а-1156/10/1370 – без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

ОСОБА_6

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.11.2010 року.