справа №2-2790/09
2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 червня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Бусик О.Л.
за участю секретаря - Карпюка А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення коштів за договорами банківських вкладів,
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 19 вересня 2008 року вона уклала з ТОВ «Укрпромбанк» три договори банківських вкладів № 1032/03052760003652003, № 1032/03052750003652002 та № 1032/0305274003652001, відповідно до яких відповідач отримав він ОСОБА_1 кошти у сумі 12 000 доларів США за кожним договором, строком на 183 дні – з 19 вересня 2008 року до 20 березня 2009 року, на умовах та в порядку визначених цим договорами, процентна ставка за вкладами складає 12 % річних.
Після спливу строку дії договорів позивачка звернулася до відповідача із заявами про повернення депозитних вкладів, при цьому відповідач частково виконав свої зобов’язання перед позивачкою, а саме: виплатив відсотки за користування коштами за договорами банківських вкладів.
Оскільки на вимогу позивачки їй не було повернуто кошти за договорами банківських вкладів, вважає, що такими діями відповідача порушуються її права та просить суд ухвалити рішення, яким повернути їй кошти за договорами банківських вкладів № 1032/03052760003652003, № 1032/03052750003652002 та № 1032/0305274003652001 від 19 березня 2008 року.
В судовому засіданні представник позивачки підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що банк, не має можливості виконати зобов’язання за договором банківського вкладу, оскільки Правлінням НБУ введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 21.01.2009 року до 21.07.2009 року та призначено тимчасового адміністратора з 21.01.2009 року до 21.01.2010 року. Також виконання зобов’язань не можливе, оскільки 04.12.2008 року НБУ прийнята постанова № 413 «Про окремі питання діяльності банків», якою зобов’язано банки уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками. Крім того, згідно п. 5.2 зазначених договорів, сторони звільняються від відповідальності у випадку видання уповноваженими органами нормативних актів, що прямо перешкоджають або забороняють вчиняти дії спрямовані на виконання дій за договором.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № 1032/03052760003652003, на суму 12 000 доларів США, строком на 183 дні – з 19 березня 2008 року до 20 березня 2009 року на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 12 % річних.
Також позивачкою було укладено з відповідачем договір банківського вкладу № 1032/03052750003652002 від 19 березня 2008 року на суму 12 000 доларів США, строком на 183 дні – з 19 березня 2008 року до 20 березня 2009 року на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 12 % річних.
Позивачкою було укладено з відповідачем ще один договір банківського вкладу № 1032/0305274003652001 від 19 лютого 2008 року на суму 12 000 доларів США, строком на 183 дні – з 19 березня 2008 року до 20 березня 2009 року на умовах та в порядку визначених цим договором, процентна ставка за вкладом складає 12 % річних.
Відповідно до вимог статті 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги ч. ч. 2, 3 ст. 1060 ЦК України та безпідставно відмовив позивачу у поверненні вкладів, посилаючись на Постанову Правління НБУ від 04.12.2008 року № 413 «Про окремі питання діяльності банків» та лист НБУ від 06.12.2008 року № 22-310/946-17250, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.
Згідно ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.
Згідно п. п. 1, 2, 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992р. №493/92, з 01.01.1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю, і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України. Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку набрання ними чинності.
Постанова Правління НБУ від 04.12.2008 року № 413 «Про окремі питання діяльності банків», всупереч вимог ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» та п. п. 1, 2, 3 Указу Президента України від 03.10.1992 року №493/92 не зареєстрована Міністерством юстиції України, а тому не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки не є нормативним актом, який у встановленому Законом порядку набрав чинності.
Крім того, положення даної постанови НБУ, на які посилається відповідач при відмові позивачу повернути депозитні вклади, носить рекомендаційний характер з метою нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи та забезпечення стабільності банківської системи, не містить вказівок на обов’язок банків виконувати свої зобов'язання за договорами із залученням коштів саме так, як в ньому зазначено, не скасовує цивільну відповідальність, передбачену ЦК України за неналежне виконання зобов’язань, а відтак і не може бути підставою для відмови в поверненні депозитних коштів в порядку, передбаченому Законом.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в поверненні депозитних вкладів, чим порушив взяті на себе зобов’язання, згідно ст. 1060 ЦК України.
Оскільки, вимоги ст. 1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладені вищевказані депозитні договори, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов’язання по цим договорам, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладів на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цих договорів.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
В судовому засіданні представник відповідача не довів суду наявність законних підстав для відмови в поверненні позивачу вкладу. Доводи та обґрунтування останнього з цього приводу не підтверджуються належними та допустимими доказами і зводяться до однобічного тлумачення законодавства України на свою користь без належного аналізу вимог ч. 2 ст. 1060 ЦК України, яка є спеціальною нормою для правовідносин, що виникли між сторонами.
За таких обставин, з огляду на викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_1 про повернення суми вкладів за договорами № 1032/03052760003652003, № 1032/03052750003652002, № 1032/0305274003652001 від 19 березня 2008 року є обґрунтованим та підлягає задоволенню в межах заявлених позивачкою вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. А судовий збір у розмірі 1 700 грн. 00 коп., відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, підлягає стягнення з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», пп. 1, 2, 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про стягнення коштів за договорами банківських вкладів– задовольнити.
Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" повернути ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу № 1032/03052760003652003 від 19 вересня 2008 року в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) доларів США.
Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" повернути ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу № 1032/0305274003652001 від 19 вересня 2008 року в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) доларів США.
Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" повернути ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу № 1032/03052750003652002 від 19 вересня 2008 року в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) доларів США.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" ЄДРПОУ 26386936 на користь держави судовий збір у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" ЄДРПОУ 26386936 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя: