ВИРОК ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа№ 1-15/07р.

08 лютого 2007 року                    Великобагачанський районний суд Полтавської області

в складі головуючого-судді                 Білецької В.І.

при секретарі                                        Гавриленко Н.В.

з участю прокурора                             Хижняк LB.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Велика Багачка кримінальну справу

по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, одруженого, освіта базова вища, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, має на утриманні неповнолітнього сина, раніше не судимого

за ст. 185 ч. 1 КК України, ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2006 року біля села Лугове В-Багачанського району Полтавської області на луках біля вільхового лісу ОСОБА_1 побачив складену деревину вільхи, що належала Псільському лісництву державного підприємства «Миргородський лісгосп». 17.09.2006 року з метою заволодіння чужого майна деревини вільхи ОСОБА_1 домовився з громадянином ОСОБА_2,  у володінні якого перебуває трактор Т-НОМЕР_1 з причепом, перевезти деревину вільхи до його господарства, заводячи останнього в оману та не повідомляючи йому про те, що він скоює крадіжку. Близько 19 год. гр. ОСОБА_1  трактором Т-НОМЕР_1  під керуванням гр-на ОСОБА_2,  з метою викрадення деревини вільхи таємно приїхав на територію кварталу № 87 дільниці № 9 Псільського лісництва державного підприємства «Миргородський лісгосп», де повантажили деревину вільхи в кількості 4,02 м. кубічних вартістю 554,76 грн. на причіп та перевезли до господарства гр-на  ОСОБА_1, чим наніс Псільському лісництву матеріальну шкоду.

Згідно висновку спеціаліста №1444 від 22.12.2006 року деревина викрадена гр.ОСОБА_1 являється технологічною сировиною для виробництва пиломатеріалів та вартість її станом на 17.09.2006 року складає 554,76 грн., згідно прайс листа «мінімальних відпускних цін на лісопродукцію» від 01.09.2006 року.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1  винним себе у вчиненні злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю і суду показав, що 16 вересня 2006 року він біля вільхового лісу побачив складену деревину, яку вирішив перевезти до себе додому. 17 вересня 2006 року він подзвонив до гр.ОСОБА_2 та попросив його поїхати трактором, що йому належить, і перевезти йому додому деревину. Він погодився. Чия деревина він не питав. Ввечері близько 19 год. вони з ОСОБА_2 поїхали до лісу і погрузивши дрова на причіп, перевезли до нього додому і вигрузили біля двору. Всі дрова вони перевезли за дві ходки. Деревина йому потрібна була для того, щоб топити в хаті, так як нема газу.

На прохання учасників процесу суд, з дотриманням вимог ст. 299 КПК України, виніс постанову про обмеження обсягу дослідження доказів по справі лише допитом підсудного, а тому інші докази судом не досліджувалися.

Встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, що показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Дослідивши докази по даній справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна на суму 554 грн.76коп. вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч.1 КК України.

При призначенні виду і міри покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, те, що він вчинив злочин невеликої тяжкості, наслідки, що настали, суму викраденого, особу винного, який задовільно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, має на утриманні неповнолітню дитину, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.66 КК України, суд визнає обставину, що пом"якшує покарання ОСОБА_1 - визнання вини та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

На підставі вище вказаного, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного  ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства з застосуванням до нього штрафу.

Речові докази по справі відповідно до ст.81 КПК України, підлягають поверненню власнику.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу у вигляді 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міру запобіжного заходу  ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі - деревину вільхи в кількості 4,02 м кубічних, що переданий на збереження майстру Псільського лісництва ОСОБА_3- передати власнику Псільському лісництву Миргородського ДЛГ.

Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб після його проголошення.