ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2010 р. Справа № 17728/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Богаченка С.І., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання Ткач О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання дій неправомірними, визнання наказів нечинними та поновлення на роботі,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання дій неправомірними, визнання наказів нечинними та поновлення на роботі.
Позивач посилався на те, що перебуваючи на стаціонарному лікуванні, 01.11.2009 року отримав листом наказ № 181 о/с від 19.10.2009 року про його дострокове звільнення з органів внутрішніх справ в запас за порушення дисципліни.
Позивач вважав звільнення з посади незаконним, оскільки службового розслідування проступку, який він допустив, та наслідком якого було звільнення, належно проведено не було, під час його проведення не було відібрано жодного пояснення у позивача та він був позбавлений права оскаржити даний висновок. Крім того, звільнення є крайнім заходом, однак звільнення позивача відбулося без крайньої необхідності, без врахування всіх обставин вчиненого проступку.
Позивач просив визнати неправомірними дії відповідача, а накази №728 від 30.09.2009 року та №181 о/с від 19.10.2009 року нечинним, зобов’язати відповідача поновити його на службі на попередній посаді з 21.10.2009 року та сплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано накази начальника УМВС України у Волинській області №728 від 30.09.2009 року та № 181 о/с від 19.10.2009 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та звільнення його з органів внутрішніх справ.
Поновлено на роботі в органах внутрішніх справ старшого прапорщика міліції ОСОБА_1 на посаду старшини групи ресурсного забезпечення спеціальної роти судової міліції «Грифон»УМВС України у Волинській області з 21.10.2009 року.
Стягнуто з УМВС України у Волинській області в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.10.2009 року по 19.01.2010 року в сумі 7068,07 грн.
В задоволенні позову в частині визнання дій відповідача неправомірними відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.
Апелянт вказує на те, що на підставі висновку службового розслідування, яке було проведене належним чином з дотриманням норм закону, п.1 наказу відповідача від 30.09.2009 року №728 до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ за грубе порушення дисципліни, яке виразилось у перебуванні на службі в стані алкогольного сп’яніння та призвело до надзвичайної події, після його одужання та прибуття на службу. Тому законних підстав для скасування наказу про звільнення позивача немає.
Апелянт просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2010 року та прийняти нову постанову, якою позивачу відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
В справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 в спеціальному званні старший прапорщик міліції, проходив публічну службу на посаді старшини групи ресурсного забезпечення спеціальної роти судової міліції «Грифон»УМВСУ у Волинській області.
Наказом УМВСУ у Волинській області №728 від 30.09.2008р. ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ за порушення, яке проявилося в перебуванні на службі в стані алкогольного сп’яніння, що призвело до надзвичайної події. Цим же наказом позивача звільнено з органів внутрішніх справ після його одужання та прибуття до місця проходження служби.
Наказом УМВСУ у Волинській області №181-ос від 19.10.2009р. ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ в запас з 21.10.2009р. на підставі пп. «є»п.63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР (далі Положення) за порушення дисципліни.
ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за те, що перебуваючи в добовому наряді по охороні приміщення господарського суду Волинської області, що по просп..ОСОБА_2, 54а в м.Луцьку, з 22.09.2009р. на 23.09.2009р. позивач ніс службу в стані алкогольного сп’яніння, самовільно залишив об’єкт охорони та загубив табельний пістолет системи ПМ-9.
Скасовуючи оскаржувані накази та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, Волинський окружний адміністративний суд вважав, що вина позивача у вчинені дисциплінарного проступку по службі належними доказами в справі не доведена, а звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ в період його тимчасової непрацездатності суперечить вимогам законодавства.
З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.
Відповідно до ст..7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»(далі Дисциплінарного статуту) одним з основних обов’язків рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ є дотримання законодавства, неухильно виконувати вимоги присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
Згідно з ст..12 Дисциплінарного статуту одним з видів дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни є звільнення з органів внутрішніх справ, яке відповідно до ст..14 цього статуту є крайнім заходом дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ст..14 Дисциплінарного статуту з метою зясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового та начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких воно скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації тощо.
Згідно з ст..63 п. «є»Положення особи рядового та молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
З матеріалів справи видно, що 22.09.2009р. старшина групи ресурсного забезпечення спеціальної роти судової міліції «Грифон»УМВСУ у Волинській області старший прапорщик міліції ОСОБА_1 разом з міліціонером взводу №2 старшиною міліції ОСОБА_3 заступили в цілодобовий наряд по охороні громадського порядку в приміщенні господарського суду Волинської області.
В процесі несення служби позивач самовільно залишив приміщення суду в нічний час, вжив алкогольні напої, втратив табельну зброю –пістолет ПМ-9, внаслідок чого міліціонер ОСОБА_3 повідомив про надзвичайну подію відповідального в той час заступника командира взводу №1, а той про цю подію доповів по команді.
Розпорядженням заступника начальника УМВСУ у Волинській області №10/332 від 23.09.2009р. з метою повного, об’єктивного та всебічного дослідження обставин вчиненого проступку було призначено службове розслідування.
В процесі такого встановлено, що ОСОБА_3 письмово підтвердив, що разом з позивачем того числа заступив в добовий наряд, перед тим одержавши табельну зброю. О 1год.30хв. ночі ОСОБА_1 відправив його відпочивати,залишившись на місці несення служби. Біля 3 год. 20 хв. ночі він виявив відсутність ОСОБА_1 в приміщенні господарського суду, після чого знайшов позивача за межами суду, він перебував в нетверезому стані та не мав при собі табельної зброї. Оскільки зброя не була найдена, він о 6 год. 40 хв. про подію повідомив телефоном відповідального за добовий наряд старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 ОСОБА_1 перебував в стані сильного алкогольного сп’яніння, вів себе зухвало, обвинувачуючи його, ОСОБА_3, в тому, що пістолет знаходиться в нього.
ОСОБА_4 письмово підтвердив, що 23.09.2009р. вранці йому зателефонував ОСОБА_3, повідомив про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп’яніння на місці несення служби та про відсутність у нього табельної зброї. Він прибув на місце події, бачив нетверезого ОСОБА_1 без табельної зброї, який відмовився пояснити про причину порушення службової дисципліни. Про подію він повідомив командира спеціальної роти судової міліції ОСОБА_5
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що вони прибули в приміщення господарського суду для зясування обставин події, бачили ОСОБА_1, який перебував в нетверезому стані, спільно з ним шукали загубленого пістолета ПМ-9.
Сам ОСОБА_1 письмово пояснив, в одному випадку, що дійсно відлучався того числа з місця несення служби в нічний час купити цигарки та був побитий невідомими особами. Про відсутність пістолета позивач пояснень не дав.
В іншому письмовому поясненні від 23.09.2009р. позивач зізнався, що самовільно залишив приміщення господарського суду, після чого з незнайомою особою вживав алкогольні напої.
Пояснення позивача в частині зізнання у вживанні алкогольних напоїв стверджується іншими матеріалами справи –поясненнями свідків, які бачили його в стані алкогольного сп’яніння, а також даними медичного огляду від 23.09.2009р., проведеного о 14 год. 20 хв., згідно яких ОСОБА_1 навіть в денний час того ж числа перебував в легкому ступені алкогольного сп’яніння, що об’єктивно свідчить про вживання ним алкогольних напоїв в нічний час перебування на службі.
При цьому колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що 23.09.2009р. з самого ранку позивач з поля зору керівництва не зникав, брав участь в розшуку табельної зброї і не мав об’єктивної можливості вживати алкогольні напої. Наряд того числа він не здав та у відгулі не знаходився.
З акта від 23.09.2009р. видно, що того числа було знайдено табельну зброю ОСОБА_1 –пістолет Макарова, калібр 9мм, №ЛН862-63, який за ним рахувався та знаходився у шкафчику з правого боку від поста судової міліції з вставленим магазином з 8-ма боєприпасами.
Відповідно до функціональних обов’язків наряду СРСМ «Грифон»УМВСУ у Волинській області, що задіюється для забезпечення охорони громадського порядку та охорони приміщень судових установ області, з якими під розписку ознайомлений позивач, під час несення служби міліціонеру забороняється залишати без нагляду зброю та спеціальні засоби, самовільно залишати місце служби, залишати приміщення суду, крім випадків, які пов’язані з службовою необхідністю.
Таким чином, вина позивача у вчиненні службового проступку доведена доказами в справі, в зв’язку з чим колегія суддів приходить до висновку про наявність права у відповідача звільнити ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.
З матеріалів справи видно, що звільнення проведене з дотриманням норм Дисциплінарного статуту –на підставі даних службового розслідування, з проведенням атестації від 16.10.2009р., за результатами якої позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.
Застосування відповідачем крайнього заходу дисциплінарного стягнення проведене з врахуванням тяжкості вчиненого проступку, який не є незначним, обставин, за яких його було вчинене, зокрема, перебування в наряді в стані алкогольного сп’яніння, що призвело до надзвичайної події –втрату табельної зброї, попередньої поведінки позивача, який мав раніше дисциплінарні стягнення, хоч і погашені на час прийняття наказу про звільнення, а також того, що ОСОБА_1 своєї вини в проступку не визнав.
Колегія суддів не приходить до висновку про звільнення позивача в період його тимчасової непрацездатності. При цьому бере до уваги, що він звільнений з публічної служби на підставі норм спеціального законодавства.
Відповідно до Порядку звільнення від службових обов’язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, затвердженого 27.01.2004р. МВС України, тимчасова непрацездатність працівників внаслідок захворювання, поранення, контузії, травми або каліцтва, незалежно від обставин, за яких вони отримані, підтверджується в лікувально-профілактичних закладах МВС України листком звільнення від службових обов’язків через тимчасову непрацездатність.
З матеріалів справи видно, що з 24.09.2009р. по 6.10.2009р. позивач перебував на довідці про тимчасову непрацездатність, з 6.10.2009р. по 16.10.2009р. був звільнений від служби. З 17.10.2009р. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку від службових обов’язків звільненим не був. Лист непрацездатності, виданий Голобинською райлікарнею, суперечить зазначеному вище Порядку та наказу начальника управління охорони здоровя Волинської ОДА від 25.01.2004р. і належним доказом тимчасової непрацездатності позивача бути не може.
За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ звільнений на законних підставах.
Суд першої інстанції зазначених обставин справи та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не врахував, внаслідок чого прийняв незаконне рішення про задоволення позову. Тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області задоволити.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2010 року у справі № 2а-19431/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : С.І. Богаченко
ОСОБА_2
Повний текст виготовлено 2.06.2010 року.