ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2010 р. Справа № 63355/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Богаченка С.І., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Ткач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Міжгірському районі Закарпатської області на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28.04.2009 року у справі за позовом прокурора Міжгірського району Закарпатської області в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Міжгірському районі Закарпатської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії,

          В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2009 року прокурор Міжгірського району Закарпатської області в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Міжгірському районі про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії.

Позивач посилався на те, що у зв’язку з визнанням Конституційним судом України такими, що не відповідають Конституції України відповідних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень чинного законодавства України, на підставі якого ОСОБА_1 було нараховано пенсію, в 2007-2008 роках відповідач зобов’язаний був здійснити перерахування пенсії, тобто привести у відповідність з ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та рішеннями Конституційного суду України розмір виплати його пенсії з врахуванням права на надбавку як дитині війни.

Позивач просив зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену як дитині війни доплату до пенсії за 2007-2008 роки.

Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28.04.2009 року позов задоволено частково.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Міжгірському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 та виплатити їй пенсію з урахуванням підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України у Міжгірському районі, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована та винесена з порушенням норм матеріального права.

Апелянт звертає увагу на те, що законодавством України не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” про підвищення розміру пенсій дітей війни, не визначено, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Крім того, залишається невизначеним порядок обчислення такого підвищення та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій.

Апелянт просить скасувати постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28.04.2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у повному обсязі заявлених позовних вимог.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги прокурора Міжгірського району в інтересах ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дитини війни, а тому він має право на встановлене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії. Оскільки Конституційний Суд України своїми рішеннями від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнав неконституційними окремі положення Законів України Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки, якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, відмова управління Пенсійного фонду України у Міжгірському районі у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є неправомірною.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, мав право на отримання підвищення виплачуваної йому управлінням Пенсійного фонду України у Міжгірському районі пенсій за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, якими було зупинено на 2007 рік дію вищевказаної ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, тому вимоги позивача в частині соціальних виплат з 09.07.2007р. є обгрунтованими.

Рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року нова редакція ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною, тому з 22.05.2008 року почала діяти колишня редакція статті 6 Закону.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог прокурора Міжгірського району в інтересах ОСОБА_1 в частині виплати підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розмірі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Міжгірському районі Закарпатської області залишити без задоволення.

Постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28.04.2009 року по справі № 2а-486/09 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та згідно із вимогами Закону України №1691-IV від 18.02.2010 року може бути оскаржена до Верховного Суду України у порядку цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : С.І. Богаченко

ОСОБА_2

Повний текст виготовлено 07.05.2010 р.