КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 22-а-13668/08 Головуючий суддя суду 1 інстанції Невгад Л.М.,
суддя - доповідач Бабенко К.А.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Бабенка К.А.,
суддів: Кузьменка В.В.,
Попович О.В.,
при секретарі Коноваленко Т.А.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2007 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить оскаржувану Постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана Постанова зміні з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесена до першої категорії, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії А № НОМЕР_1 від 09 лютого 2006 року (а.с. 2).
Крім того, Позивач має другу групу інвалідності, що підтверджується, наявною в матеріалах справи копією Витягу із Акту огляду МСЕК до Довідки серії КИО-І № НОМЕР_2 (а.с.4).
Відповідно до Довідки ОСОБА_2 "Про отримання щорічної допомоги на оздоровлення" від 17 грудня 2007 року № 8121 (а.с. 7), Позивачу призначено та виплачено у 2006 році щорічну допомогу на оздоровлення згідно частини четвертої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796 (далі - Закон № 796) у сумі 120 грн.
Відповідно до частини третьої ст. 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої ст. 48 Закону № 796, щорічна допомога на оздоровлення інвалідам II групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Згідно частини п'ятої ст. 48 Закону № 796, щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Відповідно до п. 37 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року № 3235, зупинено на 2006 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - пунктів 6 та 8 частини першої статті 30, пункту 1 частини першої статті 36, абзаців другого, третього та четвертого частини першої статті 37, абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, статей 40, 41, 44, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відтак, оскільки застосування правових норм дію яких зупинено не допускається, то Відповідач, здійснивши виплату щорічної допомога на оздоровлення у розмірі, встановленому чинним на час її виплати законодавством в повному обсязі, діяв правомірно.
Однак, судом першої інстанції відмовлено в задоволенні адміністративного позову і з підстави пропущення Позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки на цьому наполягав Відповідач.
Проте, як встановлено колегією суддів, право Позивача на отримання недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік не порушено, а відтак, відмова судом першої інстанції в задоволенні позову з підстави пропущення строку звернення до адміністративного суду є неправомірною.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно вирішено по суті дану справу однак з помилковим застосуванням норм процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційна скарга ОСОБА_1 задовольняється частково, а Постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2007 року змінюється шляхом виключення з її мотивувальної частини посилання на пропущення Позивачем строку звернення до адміністративного суду, як на одну з підстав відмови в задоволенні адміністративного позову, в решті Постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2007 року залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2007 року змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на пропущення Позивачем строку звернення до адміністративного суду, як на одну з підстав відмови в задоволенні адміністративного позову.
В решті Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2007 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.
Постанову складено у повному обсязі 18.05.2009.
Головуючий суддя К.А. Бабенко
Судді: В.В. Кузьменко
О.В. Попович